Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.11.2025

1. Доходи росії від нафти і газу можуть впасти на 35% у листопаді.  

- Це ще один індикатор того, як санкції, падіння цін та зміцнення рубля руйнують фінансову основу російського бюджету.  

- В листопаді москва отримає лише 520 млрд рублів від продажу нафти й газу — це на 35% менше, ніж рік тому, і ще на 7,4% нижче, ніж у жовтні.

- За 11 місяців надходження впадуть до 8 трлн рублів, що на 22% менше, ніж торік. Ключові причини — дешевша російська нафта та зміцнення рубля, яке додатково «з’їдає» експортні прибутки.

- За січень–листопад середня ціна російської нафти склала 57,3 долара за барель проти 68,3 долара роком раніше, а рубль укріпився до 81,1 за долар проти 91,7 торік.  

- Падіння доходів триває вже кілька місяців поспіль: у жовтні вони просіли на 26,6%, у вересні — на 32%. Мінфін був змушений знизити прогноз по річних надходженнях із 10,9 трлн до 8,65 трлн рублів — майже на чверть.

- Додатковий удар завдають і американські санкції проти «Роснефти» та «Лукойла», що набули чинності 21 листопада.

- На тлі різкого скорочення прибутків кремль уже підвищує податки та урізає невоєнні витрати, перекладаючи фінансову ціну війни на російську економіку та населення.

2. Частка оборонних витрат у бюджеті рф досягла рекордного рівня — майже кожен другий рубль іде на війну.  

- Федеральний бюджет росії стрімко перетворюється на «воєнний». Якщо у 2021 році на оборону та безпеку припадало 23,9% видатків, то у 2025 році цей показник зросте до 40,3%, а у 2026-му залишиться критично високим — 38,2%.  

- Це означає фактичну зміну пріоритетів: ресурси спрямовуються не на розвиток, а на підтримку військової машини. По суті, майже кожен другий рубль росія витрачає на війну та репресивний апарат.  

- Паралельно урізаються витрати на цивільні сфери:

- фінансування національної економіки падає з 17,6% до 10,9%;

- частка соціальних видатків скорочується з 38,1% до 25,1%. Пріоритет соціальної сфери різко знижується. Це означає меншу інвестиційну підтримку бізнесу та поступове згортання соціальних зобов’язань держави.

- Ще одна загрозлива тенденція — стрімке зростання видатків на обслуговування держборгу: їх частка подвоїлася з 4,4% до 8,8%.  

- У результаті бюджет росії втрачає гнучкість: дедалі більше коштів «з’їдають» оборона та борги, залишаючи мінімальний простір для економічної політики та соціальної підтримки.

3. росія віддає рідкоземельні метали Китаю за залізницю, яку не змогла збудувати сама.  

- росія фактично переходить на модель «сировина в обмін на інфраструктуру», погоджуючись віддати Китаю доступ до тувинських родовищ рідкісних і рідкоземельних металів в обмін на будівництво залізниці Курагіно—Кизил.  

- москва роками не здатна реалізувати проєкт цієї залізниці — перша угода була підписана ще у 2008 році, але дорога так і не з’явилася. Вона мала би стати ключем до розробки Елегестського родовища з 855 млн тонн коксівного вугілля, але російські інвестори та держава не змогли забезпечити навіть старт будівництва.  

- Тепер кремль намагається перекласти весь проєкт на Китай — фактично пропонуючи Пекіну стратегічні запаси рідкоземельної сировини в обмін на те, що росія вже давно не в змозі профінансувати сама. Китай застосовує подібну схему у Монголії, де будує інфраструктуру під доступ до ресурсів, і москва намагається повторити цей сценарій, дедалі сильніше потрапляючи в економічну залежність від КНР.  

- Заяви російських чиновників демонструють, що москва вже перестала приховувати власну неспроможність розвивати інфраструктуру без зовнішніх кредиторів та іноземних компаній.

- У підсумку проект, який мав би зміцнити російську присутність у регіоні, лише підштовхує країну до ще глибшої ресурсної залежності від Китаю.

4. Флагманська російська нафта Urals зараз пропонується індійським НПЗ за найнижчою ціною за два роки.

- Дисконт зріс до 7 доларів за барель відносно Dated Brent для вантажів із відвантаженням у грудні та доставкою в січні. Після того як США ввели санкції проти російської “тіньової” логістики, більшість індійських нафтопереробників фактично припинили закупівлю російської нафти. Вигідна торгівля, що розквітла після початку війни в Україні, швидко зійшла нанівець.  

- Однак різке падіння ціни Urals змінило настрої на ринку: частина індійських НПЗ знову розглядає можливість купувати російську нафту — але виключно у продавців, які не перебувають під санкціями.

- За даними джерел, лише близько 20% доступних партій відповідають цим вимогам, решта пов’язана з компаніями, що перебувають у чорному списку США.  

- росія змушена демпінгувати на ринку, щоб хоч якось утримати залишки азійського попиту, тоді як її можливості продажу продовжують звужуватися під тиском санкцій.

5. Індія переходить на американський LPG.

- Індія підписала перший великий контракт на імпорт 2,2 млн тонн американського LPG — близько 10% свого річного споживання. Угода частково відповідає тиску США, які вимагають скорочення закупівель російської енергії та погрожують високими тарифами.

- Контракт допоможе Нью-Делі диверсифікувати постачання (70% раніше йшло з Перської затоки) та зменшити торговий дисбаланс зі США. Вашингтон розглядає це як можливість посилити вплив на енергополітику Індії, що торік імпортувала російської нафти на понад 52 млрд доларів.  

- Поставки здійснюватимуть Chevron, Phillips 66 і TotalEnergies; всередині країни газ розподілятимуть державні компанії. Індія паралельно розширює свою енергетичну стратегію, готуючись до зростання споживання та переходу до низьковуглецевої економіки.  

- Поки що незрозуміло, чи означає цей крок реальне зменшення залежності від росії, чи це лише відповідь на тарифний тиск США.

6. Лівія фактично запропонувала Заходу замінити на світовому ринку російську нафту, що опинилася під жорстким санкційним тиском.

- Міжнародно визнаний уряд у Тріполі вперше за 18 років оголосив тендер на розробку нових нафтових і газових родовищ та активно шукає підтримки США, роблячи ставку на повернення великих енергетичних компаній.  

- Делегація лівійського уряду провела у Вашингтоні серію зустрічей, просуваючи ідею: зростаючі обмеження на російські енергоресурси створюють дефіцит, який Лівія може заповнити.

- Лівійські чиновники прямо заявили, що західні країни намагаються обмежити продаж російської нафти, а отже, «Лівія може стати альтернативою».

- Попередньо до участі в тендері вже зареєструвалися Shell, Chevron, TotalEnergies, Eni та Repsol; участь також планує Exxon Mobil.  

- Для Тріполі повернення західних компаній — не лише шанс наростити видобуток і збільшити свою частку на ринку, але й спосіб послабити позиції генерала Халіфи Хафтара, який контролює значні території та отримує підтримку росії.  

- Лівійська сторона прямо говорить, що без допомоги США витіснити москву з країни та відновити контроль над нафтогазовим сектором буде неможливо. У лівійському уряді наголошують, що хоча державна компанія NOC є єдиною легітимною структурою, що має право видобувати та експортувати нафту, частина ключових запасів перебуває під контролем Хафтара та його родини.  

- Лівія намагається скористатися моментом: глобальний енергетичний ринок шукає стабільніші альтернативи російським поставкам, а міжнародні компанії повертаються в знайомі регіони на тлі повільнішого, ніж очікувалося, енергетичного переходу.

- Лівійська влада прагне перетворити цю ситуацію на геополітичну можливість — і водночас ще сильніше вибити росію з Північної Африки.

7. У Конгресі США план Трампа назвали «новим Мюнхеном» і капітуляцією перед росією.  

- Американські сенатори жорстко рознесли оприлюднений мирний план Дональда Трампа щодо України, порівнявши його з Мюнхенською угодою 1938 року, коли Захід, намагаючись умиротворити Гітлера, фактично відкрив шлях до Другої світової війни.

- У Вашингтоні дедалі очевидніше звучить оцінка: запропонована схема — це капітуляція перед кремлем, яка може лише посилити агресію росії та спровокувати глобальні кризи.  

- Сенатор-демократ Марк Ворнер назвав 28-пунктний документ «повною капітуляцією України» та попередив, що такий підхід лише заохотить авторитарних лідерів до нових вторгнень. «Він увійде в історію як погана угода, співставна з поступками Чемберлена Гітлеру», — наголосив Ворнер, зазначивши, що слабкість США може підштовхнути Китай до атаки на Тайвань.  

- Критика пролунала і всередині республіканської партії. Ліндсі Грем, Мітч Макконнелл та Роджер Уікер прямо заявили, що спроби умиротворити Путіна здатні призвести до катастрофи та підірвати американські інтереси.

- Макконнелл у своєму зверненні наголосив, що «винагороджувати російські звірства — згубно», а будь-яка здача позицій нагадуватиме хаотичний вихід США з Афганістану.  

- Скандал навколо плану перетворюється на серйозну внутрішньополітичну кризу для адміністрації Трампа.

- У Вашингтоні фактично формують консенсус: будь-які поступки росії не принесуть миру, а лише розв’яжуть кремлю руки для нових злочинів.

Більше на https://t.me/Omelyan_News