1. російська металургія на межі: прибутки обвалилися, експорт скорочується, ринок звужується.
- Ключові гравці російської металургії звітують про різке падіння фінансових показників на тлі санкцій, високих ставок і зменшення попиту як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках. Сектор, який довгий час залишався валютним донором бюджету, нині демонструє ознаки глибокої рецесії.
- Магнітогорський металургійний комбінат (ММК), другий за обсягами виробництва сталі в рф, скоротив прибуток у 9 разів у першому півріччі 2025 року — до 5,6 млрд рублів. Виторг зменшився на третину, EBITDA — удвічі, а грошовий потік став негативним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд руб.
- «Северсталь», яка об’єднує 8 підприємств, включно з Череповецким металургійним комбінатом, зафіксувала чистий відтік коштів у розмірі 29,1 млрд рублів та падіння прибутку на 50% — до 15,5 млрд руб. Попит на сталь на внутрішньому ринку впав на 15% за рік, продовжуючи негативну динаміку (мінус 6% у 2024-му). Компанія вже третій квартал поспіль не виплачує дивіденди.
- Металургійний сектор, що сильно залежав від експорту, не зміг компенсувати втрату європейських ринків і зіштовхнувся з обмеженим попитом усередині країни. Зовнішні обмеження на постачання продукції, технологічна деградація, відтік капіталу та зростання вартості кредитів роблять перспективи галузі дедалі більш примарними.
- Промисловий спад у металургії є індикатором глибших процесів деіндустріалізації економіки рф під тиском санкційної ізоляції та внутрішньої неефективності.
2. росія готується до повної заборони експорту бензину.
- росія планує повну заборону експорту бензину вже найближчими днями — на серпень-вересень. Мета — стримати рекордне зростання цін на внутрішньому ринку через дефіцит і слабку нафтопереробку.
- Заборона охопить і великі компанії, окрім постачань до країн ЄАЕС та за міжурядовими угодами.
- Через санкції, ізоляцію та деградацію інфраструктури рф змушена жертвувати експортом задля утримання внутрішнього ринку.
3. російські компанії, що займаються інфраструктурним будівництвом, опинилися на межі масових банкрутств — замовлення стрімко скорочуються, а висока ключова ставка робить обслуговування кредитів фактично неможливим.
- Будівельні компанії вже не витримують фінансового навантаження, адже раніше брали кредити під свої інвестпрограми, розраховуючи на стабільну виручку, а нині не можуть обслуговувати борг.
- Будівельний бізнес у росії має низьку рентабельність: у житловому секторі — до 10%, у дорожньому — лише 2–3%. Саме автодорожнє будівництво зараз є найменш прибутковим, попри високі капітальні витрати і тривалі строки реалізації.
- З урахуванням поточної вартості грошей, вкладення в інфраструктуру стають економічно безглуздими — вигідніше просто тримати кошти на депозиті.
4. У росії прогнозують нову хвилю подорожчання ліків: до 20% вже у другому півріччі 2025 року.
- російський фармацевтичний ринок очікує чергове зростання цін на медикаменти — за оцінками, до кінця 2025 року вартість ліків може зрости ще на 20%.
- Причини — не лише у валютних коливаннях, але й у системних збоях логістики, обмеженнях у міжнародних платежах та надмірному втручанні російських регуляторів.
- Через санкційний тиск та відхід західних постачальників рф дедалі глибше втрачає контроль над фармзабезпеченням населення. У країні зростає дефіцит якісних імпортних препаратів, натомість ринок заповнюється менш ефективними аналогами з країн «дружнього експорту».
- Соціальні наслідки — вже катастрофічні: за офіційними оцінками, понад третина населення (34%) не має фінансової змоги придбати необхідні медикаменти. Найбільш вразливими залишаються пенсіонери, багатодітні сім’ї та мешканці сільської місцевості, де доступ до аптек і так обмежений.
- Фактично, росія втрачає можливість гарантувати базову фармацевтичну безпеку власним громадянам — ще один сигнал глибокої деградації її економіки під тиском санкцій та ізоляції.
5. В росії стрімко зростає кількість компаній, що готуються до звільнень.
- Частка російських компаній, які планують скорочення персоналу, зросла з 6,9% у січні до 11,5% у червні 2025 року, повідомляє Центробанк рф. Частина роботодавців уже переводить працівників на неповну зайнятість або відправляє у вимушені відпустки.
- Скорочення пов’язані з загальним станом економіки, насамперед у секторах, які постраждали від санкцій. Серед «антикризових» заходів уряд пропонує переобучення та соціальні контракти.
- За нинішнього зростання економіки лише на 1,5% скорочення персоналу на великих підприємствах неминучі. Це спричиняє ланцюгову реакцію — зниження попиту в малому та середньому бізнесі.
- Ринок праці в росії поступово деградує, що є прямим наслідком санкційної ізоляції, відтоку інвестицій і технологічної відсталості.
6. російський ГАЗ слідом за «АвтоВАЗом» переходить на чотириденний робочий тиждень.
- Після «АвтоВАЗу» ще один ключовий гравець російського автопрому — Горьковський автозавод (ГАЗ) — оголосив про скорочення робочого тижня через стрімке падіння попиту. Із серпня підприємство в Нижньому Новгороді переходить на чотириденний режим, повідомили в пресслужбі компанії.
- За словами представників ГАЗу, причиною стала криза на ринку комерційного транспорту, який фактично зупинився через високі відсоткові ставки та відсутність доступного кредитування. За перше півріччя 2025 року продажі середньотоннажних вантажівок обвалилися на 40%, легких комерційних авто — на 30%, автобусів — на 60%.
- Загалом, обсяг авторинку росії скоротився на 28% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Продажі легкових авто впали на 26%, що свідчить про глибоку системну кризу у галузі. Падіння внутрішнього попиту, ізоляція від глобальних ланцюгів постачання, відтік іноземних виробників і санкційний тиск позбавляють російський автопром перспектив.
- Скорочення робочого часу — лише початок масштабної деіндустріалізації сектора, який ще донедавна вважався флагманом російського машинобудування.
7. російський ринок вантажного транспорту входить у фазу надвиробництва та кризи: КАМАЗ переходить на скорочений тиждень.
- У росії зафіксовано стрімке зростання профіциту вантажного автотранспорту: за січень–травень 2025 року провізна спроможність автопарку перевищила попит на перевезення на 44% — це на 9 п.п. більше, ніж у 2024-му.
- На цьому фоні найбільші виробники комерційної техніки оголошують про скорочення робочого тижня. Слідом за «АвтоВАЗом» і ГАЗом, з 1 серпня КАМАЗ також переходить на чотириденний режим роботи.
- Причина — катастрофічне падіння ринку великотоннажних вантажівок (понад 14 тонн), яке за півріччя 2025 року склало майже 60%.
- КАМАЗ заявив, що частина відповідальності лежить на іноземних постачальниках, які у 2024 році поставили на ринок надмірну кількість вантажівок.
- За даними компанії, на складах дилерів накопичено понад 30 тисяч машин, які не знаходять покупців навіть за демпінговими цінами. Ще один фактор — жорстка монетарна політика: висока ключова ставка та обмежений доступ до кредитів і лізингу призвели до повернення понад 10 тисяч лізингових вантажівок назад на склади.
- Зниження імпорту, падіння споживчого попиту та внутрішні диспропорції перетворюють російський автопром на черговий сектор, охоплений кризою перевиробництва.
- Умови, в яких російські виробники змушені знижувати завантаження та зменшувати робочі тижні, свідчать про глибоку системну деградацію внутрішнього попиту в умовах санкційної ізоляції та фінансової стагнації.
8. Після вибухів в порту Усть-Луга росія посилює контроль над іноземними суднами, посилюючи ізоляцію портової інфраструктури.
- Влада вводить обов’язкову перевірку підводної частини кожного судна перед заходом у гавань та вимагає наявності російського страхування, що ускладнює роботу західним компаніям і може змусити судновласників відмовлятись від співпраці.
- Крім того, тепер усі судна з-за кордону мають отримувати дозвіл ФСБ — портова логістика переходить під контроль силовиків, що свідчить про мілітаризацію інфраструктури на тлі внутрішніх загроз.
- Хоч рішення стосується лише Усть-Луги, це вказує на особливу тривогу навколо портів, пов’язаних із експортом енергоносіїв. Нові обмеження посилюють ізоляцію рф і ускладнюють її зовнішньоекономічні зв’язки.
9. Танкер з російською нафтою компанії
- Nayara Energy перенаправляється до іншого індійського порту. Європейські санкції проти найбільшого індійського НПЗ компанії Nayara Energy, на 49,13% контрольованого «Роснефтью», вже мають перші наслідки: один із танкерів, що віз сиру нафту Urals, змінив пункт призначення і не став розвантажуватися в порту Вадінар (штат Гуджарат). Це сталося 18 липня — в день, коли Євросоюз оголосив 18-й пакет санкцій, прямо спрямований проти активів «Роснефти» за кордоном.
- Як повідомляє Reuters з посиланням на дані LSEG, Kpler та індустріальні джерела, танкер Omni з вантажем близько 700 тисяч барелів російської нафти замість Вадінара вирушив до порту Мундра, уникаючи ризиків, пов’язаних із розвантаженням на санкційному об'єкті.
- Цей випадок знаменує собою зміну тенденції: якщо раніше після санкцій у зоні ризику були лише продажі готових нафтопродуктів з індійського НПЗ, тепер під загрозою опинилися самі поставки сирої нафти з росії.
- Фактично, Nayara Energy починає втрачати й постачальників сировини, а не лише покупців пального.
- Зростаюча токсичність «Роснефти» на міжнародному ринку — ще один доказ того, що вторинні санкції ЄС починають ефективно розривати схеми обходу обмежень.
- Індійські партнери росії опиняються перед вибором: або втрачати доступ до світових ринків і страхування, або поступово відмовлятися від співпраці з кремлівськими структурами.
10. російський Центробанк знизив прогноз цін на нафту та попередив про новий рік економічного застою.
- росія входить у черговий рік економічної стагнації, що супроводжуватиметься подальшим зниженням добробуту громадян. Як свідчить липневий макроекономічний прогноз Центробанку рф, ціни на нафту Urals у 2025–2026 роках очікуються на рівні $55 за барель — ще нижче, ніж у квітневому прогнозі ($60), який уже був переглянутий у бік зниження.
- ЦБ також погіршив прогнози щодо експорту й платіжного балансу. Це змушує росію готуватись до ще більш жорстких обмежень споживання та зниження зовнішніх доходів.
- Після тимчасового зростання ВВП на 4,1% у 2023–2024 роках, у 2025-му темпи зростання економіки сповільняться до 1–2%, а у 2026-му можуть впасти до 0,5–1,5%, що фактично означає продовження стагнації.
- Особливо вразливим залишається споживчий сектор: якщо у 2024 році внутрішнє споживання зросло на 5,4%, то в 2025–2026 роках очікується мізерне зростання на 0,5–1,5%.
- Це свідчить про падіння реальних доходів населення на тлі високої інфляції та зростання витрат.
- Крім того, практично зупиниться й інвестиційна активність: зростання капіталовкладень у 2025 році прогнозується на рівні 1,5–3,5%, а у 2026-му — лише 0–2%.
- Таким чином, навіть офіційні прогнози ЦБ підтверджують довготривалу деградацію російської економіки, яка в умовах санкційної ізоляції, падіння енергетичних доходів і технологічного відставання не демонструє ознак відновлення, а навпаки — дедалі більше скочується до режиму «виживання».
11. У російському авіабудуванні бракує критичних компонентів.
- російське авіабудування не змогло створити повноцінну заміну західним комплектуючим для цивільної авіації. Про це заявив генеральний директор компанії «Аэрокомпозит», яка бере участь у розробці пасажирського літака МС-21.
- Він зауважив, що російська продукція навіть близько не відповідає вимогам сучасної авіаційної промисловості. Друга проблема — електронна компонентна база.
- Через санкційні обмеження і брак технологічної незалежності російські виробники вимушені звертатися по допомогу до так званих «дружніх» країн. У той же час повна заміна західних систем на російські розробки виявилася нездійсненною, попри офіційну риторику про успіхи в імпортозаміщенні.
- Таким чином, попри багаторічні державні інвестиції в програму імпортозаміщення, російська авіаційна галузь залишається критично залежною від іноземних технологій, що ставить під сумнів здатність рф забезпечити самодостатнє виробництво пасажирських літаків у середньостроковій перспективі.
12. Скорочення населення в росії набуває незворотного характеру.
- Системне скорочення народжуваності в росії свідчить про провал демографічної політики кремля. Попри офіційні кампанії з популяризації «традиційних цінностей», обмеження доступу до абортів і навіть спроби заохочення народжуваності серед неповнолітніх, ситуація продовжує погіршуватись.
- У 2024 році кількість померлих у росії склала 1,82 млн осіб, тоді як народилося лише 1,22 млн. Таким чином, смертність перевищила народжуваність на 600 тисяч.
- При цьому офіційна статистика не враховує втрати на війні проти України, які російська влада приховує. У перші два місяці 2025 року народилося на 3% менше дітей, ніж за аналогічний період 2024-го — лише 195 432. У середньому по країні на кожні пологи припадає 1,6 смерті, а в окремих регіонах дисбаланс сягає критичних значень.
- Хоча загальний рівень народжуваності в рф (1,4 дитини на жінку у 2022 році) близький до європейського (1,38), основну демографічну кризу поглиблює надмірна смертність серед чоловіків, що є наслідком як незадовільного стану системи охорони здоров’я, так і військових втрат.
- За розрахунками Росстату, за поточними темпами скорочення населення до 2046 року може зменшитися до 138,8 млн осіб, а за песимістичним сценарієм — до 130 млн. Це відповідає рівню населення російської імперії 1897 року.
13. Міноборони рф вперше за 10 років скасувало головний військово-технічний форум «Армія-2025».
- росія вперше з 2015 року відмовилась від проведення щорічного військово-технічного форуму «Армія», який вважався головною вітриною російського оборонно-промислового комплексу.
- Міноборони рф ухвалило рішення про скасування форуму без пояснення причин. Захід мав відбутися з 11 по 14 серпня 2025 року в парку «Патріот» під Москвою. Попри те, що сайт форуму досі працює, а офіційних оголошень про скасування не було, анонс вже зник з афіші концертно-виставкового центру «Патріот». Архівні копії сторінки підтверджують видалення заходу з програми.
- Форум «Армія» не скасовували навіть у період пандемії. Навпаки, він послідовно позиціонувався як демонстрація "сили та технологічної переваги" російської армії. У 2024 році програму вже суттєво скоротили — з семи до трьох днів. Цьогоріч організатори заявляли про понад 800 учасників, у тому числі з-за кордону.
- Скасування заходу на тлі війни, санкцій та дедалі глибшої міжнародної ізоляції може свідчити про фінансові та організаційні труднощі російського ВПК, а також небажання демонструвати техніку, яка не витримує сучасних стандартів або була знищена в Україні. Зникнення форуму «Армія» — ще один симптом кризи військово-промислової вітрини росії.
14. ЄС планує пришвидшити повну відмову від російського газу — новий дедлайн уже на початку 2027 року.
- Європейський парламент розглядає ініціативу про перенесення терміну повної заборони імпорту російського газу на рік раніше — з січня 2028-го на січень 2027 року.
- Автори пропозиції виступають за жорсткіший курс, ніж той, що був запропонований Єврокомісією у червні. Серед прихильників прискореного відмови — депутати від найбільшої фракції Європарламенту, Європейської народної партії, а також «Партії зелених».
- Крім нового терміну, ініціатива передбачає запровадження санкцій для європейських компаній, які порушуватимуть заборону — зокрема, йдеться про можливе анулювання ліцензій на торгівлю енергоносіями.
- Таким чином, ЄС робить черговий крок до остаточного розриву енергетичної залежності від росії. Швидке згортання газового імпорту позбавляє кремль одного з останніх важелів економічного впливу на Європу та суттєво послаблює валютні надходження в бюджет рф.
- У перспективі — дедалі жорсткіша ізоляція російського енергосектору на глобальному ринку.
15. Китай обирає слабку росію: Пекін не зацікавлений у перемозі кремля.
- Під час нещодавньої зустрічі з головою зовнішньополітичної служби ЄС Каєю Каллас міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може змиритися з поразкою росії у війні проти України, оскільки це нібито посилить позиції США в Азії.
- Втім, як зазначає американський аналітик Олександр Дж. Мотиль, подібні заяви мають скоріше дезінформаційний, ніж стратегічний характер. Насправді Китай більше зацікавлений у слабкій росії, а не у її перемозі.
- Виграш москви у війні став би стратегічною проблемою для Китаю. Посилення позицій кремля — особливо в разі успішної агресії — могло б змінити характер російсько-китайських відносин, зробивши росію не підлеглим, а потенційно проблемним партнером.
- Тріумфальна риторика кремля, зростання самовпевненості путіна, ревізія умов енергетичного партнерства з Пекіном та зростання геополітичного апетиту москви (включно з Казахстаном) — усе це суперечить інтересам Китаю.
- Водночас поразка росії створює для КНР серйозні ризики дестабілізації регіону: можливий колапс режиму путіна, внутрішні збройні конфлікти, розпад федерації, активізація сепаратистських рухів та зростання невизначеності на Далекому Сході.
- У цьому разі Китай теоретично міг би скористатися ситуацією для анексії частини російських територій, однак стратегічна невизначеність і зростання ризиків переважатимуть потенційні вигоди. Оптимальним для Пекіна є третій сценарій — тривала, виснажлива війна, яка залишає росію ослабленою, залежною й керованою.
- Така росія втрачає суб’єктність і дедалі глибше занурюється у роль сировинного придатку Китаю, не здатного формулювати незалежну політику.
- За таких умов навіть припинення війни не гарантує росії відновлення. Її військовий потенціал суттєво підірваний, економіка перебуває в стані структурного спаду, а суспільство стикається з дедалі жорсткішими соціально-економічними обмеженнями.
- Навіть у разі припинення бойових дій росія залишиться ослабленою державою, позбавленою геополітичної ініціативи.
- З огляду на це, інтереси Китаю дедалі більше збігаються з інтересами США, ЄС та України: стримування росії, збереження її у стані довготривалого виснаження та утримання кремля у підлеглому становищі.
- Виграє від цього лише Пекін — як головний бенефіціар краху російських імперських амбіцій.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
