"Нинішня Рашка це країна-шизофреник без шансів на виживання" - Джон Сміт

"Нинішня Рашка це країна-шизофреник без шансів на виживання" - Джон Сміт

Святкують день Раіси - тобто (вдуматися!) день руйнування любімого СеСеРа, правонаступником якого оголосили себе. День руйнування себе.

І так у всьому.

Останнього царя російської імперії Ніколашку з родиною канонізували, назвали мучениками, бо їх вбили навіжені ленінці. Але при цьому чтуть ленінців, які їх убили. Сам гербарій засушений під склом в центрі країни продовжує охороняти державу.

Будь-яка нормальна країна давно б засудила криваві сторінки минулого, визначилася, перепоховала десь на безіменних пустирях садистів і психів, які колись стали владою, і пішла б у майбутнє. В рашці - організатор вбивства дітей царя - нєкто навіжений Свєрдлов - досі похований з (!)почестями прямо у кремлівській стіні.

Ето лі нє брєд?

Вбитих, страчених і репресованих при Кронштадському повстанні реабілітували, оголосили жертвами репресій. Логічно - оголосити їхніх убивць катами і назавжди затаврувати. Але ні - продовжують вшановувати більшовицьку криваву мерзоту і сам переворот. По всій країні наліплені дзержиньски і свєрдловські (назва області), уліци леніна в кожному місті — і замість провести декомунізацію у себе, ці упирі з-за свого паркана невдоволені викиданням пам'ятників і імен цієї темряви з нашої топоніміки.

Насправді, орки розуміють весь цей дебілізм. Їх легко приперти до стінки цими невідповідностями. А тому зазвичай вони кидають тобі тупу палочку-виручалочку на всі випадки життя: "у росії сльожная історія".

І все. Сказав і моральними висновками можна скрєпу не перегрівати.

Та чого ж складного? Викиньте труп леніна, свердлова, дзержинського і сталіна на смітник. Ви, звісно, не доросли до покаяння перед сусідніми народами, проти яких ці персонажі вчинили злочини (ви злочинами перед сусідами пишаєтеся), але ж вони вбили самих рускіх більше за всіх зовнішніх ворогів разом узятих!

Не тявкайте, що "у росії сльожная історія", а визначтеся: вам на національному рівні важливо що — імперські амбіції чи мільйони рускіх життів покладені на їх досягнення? Людське життя, гідність, свобода чи диктатура, мракобісся і 500 років потєрпєть?

Це моральний вибір, який робили всі народи.

Вибір поворотний.

Або - або.

Від нього залежить не лише святкування розпаду любімої імперії, яке обізвали дном раіси, а й все майбутнє народу.

Доки рашка його не зробить, так і буде ординським табором