Поки українці виживають без світла і тепла, головний "відставник" країни облаштував собі пацючу нору в державному Палаці спорту. Андрій Єрмак, він же агент "Алі-Баба", він же "герой", що обіцяв піти на фронт, продовжує правити країною з масажного столу під "ватну" класику радянського кінематографа. Це не просто корупція. Це відверте зізнання: при владі — "джентльмени удачі", для яких війна — лише спосіб набити кишені.
Сауна замість окопу
Пам'ятаєте пафосну обіцянку Андрія Єрмака після гучної відставки в листопаді 2025 року? "Я йду на фронт. Я чесна і порядна людина". Ці слова мали б викликати повагу, якби не виявилися найцинічнішою брехнею року. "Фронт" Єрмака знайшовся не під Покровськом чи Куп'янськом, а в центрі Києва — у підвалі державного Палацу спорту.
Журналіст Михайло Ткач викрив цю "військову базу": замість бліндажа — оздоблена деревом сауна, замість буржуйки — басейн і стіл із бухлом, замість карти бойових дій — плазма з совковими фільмами. Саме тут, ховаючись від людських очей як той пацюк у норі, колишній голова Офісу Президента продовжує "рулити" державою.
"Джентльмени удачі": Ватний код "Зе-Команди"
Символізм ситуації, зафіксованої журналістами, просто зашкалює. У момент, коли розслідувачі намагалися поставити Єрмаку незручні питання, він дивився радянську комедію "Джентльмени удачі". І це не випадковість. Це діагноз. Це культурний код усієї нинішньої влади.
Андрій Єрмак — це плоть від плоті "совок". Не українське кіно, не світова класика, не документалістика про війну. Його вибір — це "ватний" треш про "зону", "понятія" та злодіїв-рецидивістів. Він дивиться на екран і бачить там себе.
З екрана в цей момент лунають фрази, які звучать як вирок цій владі:
"Вор он!" — кричать у фільмі. І справді, хто ж ще? Хіба чесна людина ховатиметься в підвалі держпідприємства?
"У барыги одного — договорюсь сейчас". Це ж чиста квінтесенція "менеджменту" Єрмака: "порішати", "домовитися", "занести", "віджати". Вся державна політика зведена до рівня базарного "рішалова".
"Кто это? — Ермаков Федя, мы с ним в детдоме вместе были". Навіть прізвище героя фільму — Єрмаков — насміхається з реальності. Доля ніби тицяє носом: подивись, Андрію, ти такий самий дрібний злодюжка, як і цей Федя, тільки масштаби крадіжок у тебе державні.
Єрмак і його оточення — це ті самі "джентльмени удачі". Тільки замість шолома Олександра Македонського вони вкрали у країни майбутнє. Для них цей фільм — не комедія, а документалка про власне життя, інструкція з виживання.
Справжні джентльмени удачі
Народу ссуть в очі, розповідаючи про "неминучі наслідки обстрілів", коли країна сидить без світла по 20 годин на добу. Але справжня причина темряви має ім'я — це банда, яку очолює сам Єрмак. Його подільники — це такі ж самі "джентльмени удачі", тільки крадуть вони не золоті шоломи з музеїв, а мільярди з бюджету воюючої країни. Операція "Мідас", яку розслідує НАБУ, розкрила схему, де фігурують суми у 100 мільйонів доларів. Головний "Алі-Баба" цієї зграї (позивний Єрмака на плівках НАБУ) разом зі своїм "Косим" — гаманцем Тімуром Міндічем ("Карлсоном") — фактично знекровили енергосистему.
Поки ви шукаєте де зарядити телефон, ці "щури" заряджають свої офшори. Міндіч, як справжній "джентльмен удачі", втік до Ізраїлю за лічені години до шухеру, а Єрмак залишився "на стрьомі" в Києві, прикриваючись державною охороною, на яку він не має жодного законного права. Відставка Єрмака виявилася фікцією для лохів. Він нікуди не пішов. Його "малина" в Палаці спорту працює на повну потужність. Міністри та радники їздять до нього на "сходняк", як до справжнього пахана.
Рустем Умєров, Секретар РНБО, проводить у Єрмака по три години. Про що вони говорять? Про те, як краще "підрізати" бюджет чи як сховати награбоване?
Олександр Камишін, стратегічний радник, ходить до Єрмака з блокнотом за вказівками, а потім раптово "втрачає пам'ять". Класична поведінка шістки перед ватажком: "Нічого не бачив, нічого не знаю". Ще раз: він радник президента із стратегічних питань!
Ці люди — не державні мужі. Це спільники, члени одного угруповання, які бояться не закону, а гніву "пацюка", який тримає їх усіх на гачку компромату.
Бек-офіс: влада без таблички й без відповідальності
У нас багато людей помилково думають, що влада — це посада. Ні. Влада — це доступ. Влада — це можливість заходити туди, куди інші не заходять. Влада — це можливість збирати людей, які формально “не мають стосунку”, але фактично виконують. Влада — це звичка чиновників мовчати й відводити очі, коли треба назвати, хто реально ухвалює рішення.
І оцей бек-офісний формат — ідеальний для узурпації. Бо коли ти офіційний керівник — ти під камерами, ти під протоколом, ти під відповідальністю. А коли ти “відставник”, який керує з підвалу — ти можеш завжди сказати: “Я ні при чому. Я просто зустрівся. Я просто поговорив”.
Саме так працює тіньова держава: керування без підпису.
Немає документа — немає відповідального.
Немає відповідального — немає покарання.
Немає покарання — є вічний цикл “переіменувань”, “відставок”, “оновлень”, “перезавантажень”, які нічого не змінюють, бо механізм залишається.
Коли посадовці “не пам’ятають”, про що говорили — це не амнезія. Це дисципліна. Це стиль угруповання, а не інституції.
Продюсер і Актор: чому Зеленський мовчить?
Найстрашніше у цій історії те, що Продюсер у Актора нікуди не дівся. Володимир Зеленський, який підписав указ про звільнення Єрмака, насправді просто змінив декорації у цій виставі. Ми всі спостерігаємо трагедію "Зе-команди": Актор (Зеленський) продовжує виступати на авансцені, записувати звернення і грати роль лідера, але сценарій досі пише Продюсер (Єрмак) зі своєї підвальної нори.
Чому Єрмак вільно їздить на державну дачу в Конча-Заспу через "чорний хід" санаторію?
Чому він продовжує контролювати доступ до "тіла" Президента?
Висновок
Андрій Єрмак разом із Зеленським перетворив державну владу на бандитську "малину", де під "ватні" фільми ділять залишки бюджету. Вони — уособлення системи, яка пожирає Україну зсередини. Обіцянка піти на фронт залишилася порожнім звуком. Замість окопу Єрмак обрав комфортний підвал Палацу спорту, перетворившись на того самого персонажа з "Джентльменів удачі", який каже: "Канай отсюда!".
Українці надто дорого платять за право жити у вільній країні, щоб дозволити зграї злодіїв гризти її фундамент. Брехня про "фронт", сауна під час війни, "ватне" кіно і розкрадання енергетики — це вирок. І жодні магічні ритуали тут вже не допоможуть. Кінець у "джентльменів удачі" завжди один — тюрма.
