Як і передбачалося, удари по паливно-енергетичному комплексу рф цікаві не тільки зменшенням експортних надходжень від продажу нафти, але й будуть позначатися на всіх сферах, де використовується пальне. Першими в черзі (в усіх сенсах цього слова) опинилися автоперевізники.
Криза з постачанням палива на росії почала суттєво тиснути на ринок автомобільних вантажоперевезень, провокуючи дефіцит транспорту та вимушене зростання тарифів. Основні внутрішні труднощі зафіксовані на півдні країни — в тимчасово окупованому Криму, Краснодарському краї та Сибіру, де через черги на АЗС терміни доставки помітно збільшуються, а водії на далеких маршрутах змушені заправлятися в 1,5–3 рази частіше. Багато перевізників почали відмовлятися від магістральних рейсів, переорієнтовуючись на роботу виключно в межах міських агломерацій із видаленням лише на 100–150 км. Як наслідок, на окремих внутрішніх напрямках ставки вже піднялися в середньому на 10%, а з 1 липня анонсовано подальше збільшення тарифів щонайменше ще на 10%.
Зменшився добовий пробіг на рейсах до/з Китаю. Якщо раніше водій покривав 700 км за добу, тепер — 500. Вони довше стоять в чергах, а ціна на пальне збільшилась на 20% на літрі. Все це призводить до того, що витрати тільки на доставку вантажу зараз становлять +900 доларів на фурі, а прогноз від самих автоперевізників — ще +2500 доларів. Тільки зростання ціни на бензин збільшило логістичні ставки приблизно на 5%. Відповідно, буде зростати і ціна тих товарів, що ці фури перевозять.
Але це не все. Це ж росія, там турбуються про своїх, тому що? Правильно — влада скасувала або радикально скоротила для транспортних компаній бонусні програми на заправках. Якщо раніше корпоративні знижки за паливними картками досягали 16%, то тепер вони впали до символічних 3% або зникли взагалі. Це додає до собівартості рейсів ще 3–5%.
І це тільки початок.
Одразу варто сказати, що перенести доставку товарів на залізничний транспорт не вдасться — інфраструктура до цього не готова.
