Були прецеденти, коли люди відмовлялися отримувати премії з рук Януковича, бо не поважали Табачника. Шкода, що тільки Табачника, бо Янукович як васал росії був зрозумілий у своїй святій простоті та порожнечі, мабуть, завжди. Особливо зрозумілий думаючим людям.
Були прецеденти й навпаки, коли достойній людині не потискали руку через те, що голова була забита мотлохом від телеканалу "1+1". Передвиборчі перегони від Коломойського багатьом задурили тоді мізки. Тоді все змішалося- люди й коні...
А я була би зачарована ідеальним співпадінням, коли хтось розуміє причини і наслідки. І має усвідомлення про те, що сталося з Україною, і те, хто цьому посприяв. І воно виявилося би важливішим для конкретної особистості за будь-яку пластикову або залізну нагороду. Бо хіба ж нагорода подібного рівня може перевершити власну позицію?
Якщо ти її, звісно, маєш.
