Читаю чергову дискусію в ФБ щодо Корчинського й знову замислююся над цим феноменом.
Розумний, освічений, прекрасний оратор, ефектний і харизматичний, до того ж, доволі пасіонарний і не боягуз - всі якості, аби стати справжнім лідером. А на ділі - репутація серійного провокатора й безпринципного резонера. Справді, він уже кілька десятків років поспіль на будь-якому серйозному роздоріжжі примудряється якщо не вступити в лайно, то точно опинитися так близько від нього, що відверто набирається відповідного амбре.
У чому справа? Його колись вербанули москалі й відтоді чувак не керує собою? Чи став одного разу на сумнівну доріжку й не знаходить сил із неї зійти? Чи настільки самозакоханий, що просто хизується своїм доведеним до патології нонконформізмом? Чи, насправді, всі перераховані вище чесноти це видимість, а насправді маємо гарно замаскованого продажного нікчему?
Я щиро не розумію. А ви?
