Саме привілей, а не те, що просто так падає нам з неба, що треба сприймати як належне.
Доведено життям в Україні.
Хіба не так?
А ще: коли ми живемо звичним життям, а результати хочемо мати інші, кращі - так це не працює. Щоб мати інші результати - треба жити інакше. І час йде на дні, години чи навіть хвилини.
Є два таких види болю:
- Біль від дисципліни чи змін, від виконання важких справ, важких рішень.
- І біль від жалю. Через те, що щось не зробив. Якесь рішення не прийняв. Згодом втратив час. Втратив життя.
Який біль нам зручніший - нам обирати.
Світлина - просто звична для Харкова. Як нагадування, що час жити - дуже обмежений.
