Я не зумів виробити більш-менш пристойної методики оцінки людських втрат через саботаж владою підготовки до війни. А от із територіями все виявилося простіше.
На кінець 2022 року (після часткової деокупації) московити захопили додатково до Криму та ТОТ Донбасу близько 80 000 квадратних кілометрів (винятково за рахунок бліцкріґу перших місяців).
За наступні три роки - 4,5 тисяч, у 17 разів менше. Різниця між цими цифрами складає до 13 відсотків суверенної території й дорівнює десь половині площі середньої європейської держави.
Як ви вже, мабуть, зрозуміли, ця втрата є винятковим результатом саботажу українською владою підготовки до війни. Не кажу вже про те, що самі приготування до відбиття агресії, будівництво укріплень, мобілізація і виведення військ на позиції, швидше за все, дали б Путіну розуміння ризиків великої війни й стримали від остаточного наказу.
Тепер, щодо внутрішньої політики МЗЧ. Не так давно разом із професором конституційного права ми пройшлися по розділах основного закону в частині захисту демократії й не знайшли жодного, який би не був порушений і сплюндрований владою.
При цьому всьому, рейтинг довіри до президента залишався досі захмарним. І захитався лише тоді, коли він вирішив виграти козу (тобто, НАБУ).
Що це говорить про нас як націю, вирішуйте самі
