1. Росіяни нічого не усвідомлять. Хто міг щось усвідомити, вже давно це зробив. Решта безнадійні.
2. Голодних чи бензинових бунтів не буде. Населення уражено вивченою безпорадністю, атомізоване й нездатне на спільну дію. Будуть скиглити і кусати одне одного.
3. Перевороту не буде. Навколо Путіна лише найбільш довірені люди, всі вони прямі бенеціфіари війни.
4. Армія не повстане. Вона задовбана й контрольована спецслужбами.
5. Потепління після смерті Путіна на кшталт 1953 не буде: тоді був трикутник сил партапарат - держбезпека - армія, який уможливив зсув балансу; нині в них концентрація сили.
Що може бути?
1. Закручування гайок, сталінізація й чучхеїзація. Росія може доволі довго існувати в мобілізаційному режимі й продовжувати війну. Але врешті кришку зірве, бо країна велика й строката, а сил бракує. Тому розірве все на шматки, але не одразу. Певний час країна буде існувати в режимі Північної Кореї.
Або
2. Відкручування гайок, обережна спроба нормалізації після Путіна, під контролем спецслужб. Як тільки гайки почнуть відкручуватися, почнеться незворотний процес розпаду, як у 1985-1991, тільки значно швидше. Врешті все розірве на шматки.
Далі починаються варіанти розпаду: хаотичний і кривавий, як у 1917, чи акуратний, як у 1991. Україні, Європі й Америці краще другий. Але щоб був другий, треба багато працювати
