ОСЬ ЗА ТАКИМ ЛАНЦЮЖКОМ І ФОРМУЄТЬСЯ ЦІНА НА ІМПОРТНИЙ ГАЗ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СПОЖИВАЧІВ: США −> КИТАЙ −> ЄВРОПА −> УКРАЇНА.
Отже, одразу до справи: як підрахували аналітики «Reuters», із 27 партій американського СПГ, зафрахтованих PetroChina з лютого 2025 року, 23 пішли до Європи, тоді як усі десять партій ENN Natural Gas також прийшли на європейський ринок, а в першій половині 2026 року за кордон пішло 47% опрацьованих ними обсягів.
Так, друзі, схема стара і добре відпрацьована: Китай купує газ за довгостроковим контрактом в Америці, а потім продає Європі за поточною спотовою ціною. Тобто до «доїння» європейського споживача разом зі США долучився і Китай. Ну, а європеєць, зокрема кінцевий споживач в Україні — не мамонт, не вимре. Просто вкотре оплатить дорогий СПГ та свій порятунок в улюбленій забаві керівників «Нафтогазу України» — «переживи зиму, пересічний українцю». І спільний знаменник для всіх нас, а також для всієї нашої національної системи — це ціна електрики.
До речі, з доступних даних відомо, що сумарно за сезон 2025/2026 років «Нафтогаз України» й країна імпортували понад 4–4,6 млрд м³ газу. Для проходження опалювальних періодів залучалися значні позикові та грантові кошти. Наприклад, на початку 2026 року підписувалися угоди за підтримки Норвегії та ЄБРР (на суму €85 млн), а в листопаді 2026 року група «Нафтогаз» залучила додатковий безповоротний грант від уряду Нідерландів через ЄБРР на суму 23 млн євро спеціально на закупівлю додаткових обсягів газу в період пікового споживання.
Так і живемо: тримаємося, терпимо і дуже дорого платимо
