Я вам приніс зрадопереможних новин від «Блумберг» про рашистську нєфтянку. З одного боку хорошо – їхній експорт зраз найменший за час війни (жовта лінія на першому графіку). Це через скорочення поставок нафти і мазуту.
Але з іншого боку… Експорт дизелю вже зріс на пару відсотків. Це означає, що удари наших дронів по НПЗ так і не поставили їх раком, раз є що продавати назовні. А скорочення поставок нафти через санкційні побоювання може розвіятись найближчим часом. Бо трейдери сиділи жували соплі і не знали що ж буде насправді – чи індуси і китайці припинять закупівлі. І ось індуси заявили що не всі заводи припинять закупівлі. А в розмові з Сі Трамп сам побоявся навіть заікнутись про санкції на Китай якщо той не припинить нафтові закупівлі у Путєна.
Ну от де наші фламіндічі?! Кращі санкції – накладені власними ракетами!
Трамп залишає під сумнівом санкції проти Росії після зустрічі з Сі
Президент Дональд Трамп дав світові перше уявлення про те, наскільки м'яко він планує застосовувати нові санкції США проти Москви, коли йдеться про Китай, найбільшого покупця російської нафти.
Під час своєї гучної зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у четвер Трамп сказав: «Ми насправді не обговорювали питання нафти».
«Ми обговорили спільну роботу над тим, щоб закінчити цю війну», — додав він.
Відсутність значного тиску на Пекін означає, що нафта і надалі залишатиметься основним джерелом доходів для військових дій президента Володимира Путіна, незважаючи на рішення Трампа оголосити минулого тижня перші санкції проти Росії — включення до чорного списку державних нафтових гігантів «Роснефть» і «Лукойл», найбільших виробників нафти в Росії.
«Якщо Трамп не підніме питання російської нафти з Сі, це підірве всю логіку санкцій — не можна заявляти про жорсткість щодо Москви, ігноруючи одного з найбільших покупців, який підтримує її економіку», — сказав Брет Еріксон, експерт з санкцій і керуючий директор Obsidian Risk Advisors. «Поки що санкції Трампа здаються показовими. Якщо він не готовий протистояти Сі в питанні енергетичних потоків, то реалізація цієї політики залишиться паперовим тигром».
Хоча санкції Трампа спочатку потрясли нафтові ринки, відмова навіть порушувати це питання перед Сі свідчить про те, що Трамп вважає пріоритетом стабілізацію відносин між США і Китаєм та укладення, як він висловився, «дивовижної» торговельної угоди з другою за величиною економікою світу, а не суворе дотримання санкцій.
Спочатку Трамп заявив, що підніме питання купівлі китайською стороною нафти з Сі в рамках поновленої спроби припинити бойові дії в Україні після того, як він допоміг забезпечити хитке перемир'я в Газі. Україна та її союзники в Європі закликали Трампа тиснути на Сі, щоб той припинив підтримку триваючої російської інвазії.
Торговий представник США Джеймісон Грір визнав, що під час «широких» переговорів Трампа і Сі «піднімалося питання російської нафти», але відмовився детально розповісти про наступні кроки щодо санкцій.
Після зустрічі президент України Володимир Зеленський висловив оптимізм, хоча і висловив надію, що Трамп і Сі зможуть домовитися про обмеження доходів Росії від енергоносіїв. У дописі на X він зазначив, що нафтові санкції вже спричиняють «значні збитки» і що «принциповий і послідовний тиск» все ще може позбавити Москву 50 мільярдів доларів на рік.
«Важливо, щоб Китай долучився до зусиль, спрямованих на припинення постійних спроб Росії розширити і продовжити війну», – написав Зеленський.
Однак значний тиск на китайських покупців російської нафти міг би спровокувати інтенсивне відплата з боку Пекіна, що поставило б під загрозу зусилля щодо укладення більш широкої угоди.
«З огляду на те, що їм довелося вирішити так багато питань за відносно короткий період, не дивно, що це не було головним пріоритетом», — сказав Кріс Кеннеді, старший аналітик з геоекономіки в Bloomberg Economics. «У разі ескалації конфлікту Китай, ймовірно, застосував би кілька важелів впливу».
Китай став життєво важливим рятівним колом для енергетичної галузі Москви, оскільки жорстока війна Путіна в Україні спричинила низку західних санкцій. Хоча Китай і продовжує стверджувати, що не визнає односторонніх обмежень США, його великі компанії побоюються потрапити під вторинні санкції і втратити доступ до фінансових ринків США.
Викликом для Трампа є те, що для того, щоб санкції мали будь-який ефект, їх потрібно буде застосовувати. А їх застосування означатиме покарання основних покупців — Китаю та Індії.
«Все завжди залежить від реалізації — вони можуть вибрати, чи застосовуватимуть вони її», — сказав сенатор Кріс Ван Холлен, демократ з Меріленду, перед аудиторією Ради з міжнародних відносин цього тижня.
Нові санкції Трампа вже налякали великих гравців в обох країнах. США все ще можуть посилити тиск на Сі, націлившись на великі китайські нафтопереробні заводи і торгові компанії, переслідуючи так званий тіньовий флот, що перевозить російську нафту на закордонні ринки, або наносячи удари по китайських банках, які обробляють транзакції.
Вашингтон вжив подібних заходів, намагаючись націлитися на експорт іранської нафти, але жорсткі дії проти Китаю несуть більший ризик, якщо Пекін вирішить відповісти. Також не ясно, чи буде успішним лобіювання Пекіна з метою припинення економічної підтримки Росії, враховуючи, що попередня адміністрація Байдена вже намагалася це зробити і зазнала невдачі.
«Ключовим моментом тут буде сигнал учасникам ринку про те, що США та їхні партнери серйозно налаштовані на виконання санкцій», — сказав Ерік Ван Ностранд, який був помічником секретаря з питань економічної політики в Міністерстві фінансів під час адміністрації Байдена.
