Огляд
Сьогодні ми поговоримо про російські резерви, адже на початку нового 2026 року це питання, на мою думку, є досить актуальним.
1. Отже, протягом 2025 року гш рф планував сформувати та розгорнути низку ДОДАТКОВИХ формувань у складі своїх основних оперативно-стратегічних угрупувань військ (УВ), що діють на території України, з метою подальшого збільшення загальної чисельності та, відповідно, наступальних можливостей усієї своєї «Объединённой группировки вс рф на юго-западном твд». Водночас більшість із них мали стати стратегічним резервом російського командування.
Загалом у 2025 році російське командування планувало розгорнути близько 17 формувань рівня «дивізії» та до 9 формувань рівня «бригада».
Однак реалії нинішньої війни суттєво змінили ці плани. За минулий рік ворог зміг сформувати та розгорнути лише 4 нові дивізії:
- 68-ма мотострілецька дивізія (мсд) у складі 6-ї загальновійськової армії (ЗВA)
- 71-ша мсд, у складі 14-го армійського корпусу (АК)
- 55-та дивізія морської піхоти (дмп) у складі Тихоокеанського флоту (ТОФ)
- 120-та дмп у складі Балтійського флоту (БФ).
Варто зазначити, що з чотирьох сформованих дивізій щонайменше 3 знаходяться у складі «Ленинградского военного округа» (ЛенВО) та Балтійського флоту. Враховуючи той факт, що раніше, у 2024 році, у складі ЛенВО було сформовано новий армійський корпус (АК) — 44-й АК (до складу якого входить ще одна нова дивізія — 72-га мсд), а також збільшено організаційно-штатну структуру і чисельність всієї 6-ї ЗВА, можна зробити висновок, що у стратегічних планах російського командування північно-західний стратегічний напрямок, разом із південно-західним (українським) вважається одним із найбільш ймовірних і потенційних «театрів воєнних дій» (твд), причому, в певній мірі, недалекому майбутньому.
Тут, власне, розгорнуті 6-а ЗВA та зразу 3 армійські корпуси — 11-й, 14-й і 44-й АК, і принаймні один із них планується реорганізувати у 2026-2027 роках у ще одну загальновійськову армію (ймовірно, це буде 11-й або 14-й АК).
«Реалії війни», про які я згадував вище, сприяли тому, що формування та розгортання решти російських дивізій, очевидно, було російським військовим командуванням відкладено на період 2026–2030 років (мова йде про 9 мотострілецьких, 2 артилерійські, 1 повітряно-штурмову та 1 берегової оборони дивізії), а також про цілий ряд окремих бригад. Наскільки я розумію, у найближчому майбутньому російське командування все ще планує прискорити формування цих з’єднань:
- У складі ЛВО - ще одна артилерійська дивізія
- У складі «Центрального военного округа» (ЦВО) — дві мотострілецькі дивізії відповідно на базі 15-ї та 74-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) — тобто у складі 2-ї та 41-ї ЗВА, кожна з яких отримає власну мотострілецьку дивізію.
- У «Московском военном округе» (МВО) також дві мотострілецькі дивізії відповідно: одна на базі 27-ї омсбр, ймовірно, увійде до складу 1-ї танкової армії (ТА), а ще одна — до іншого армійського корпусу, що формується в складі МВО
- Також, у складі «Восточного военного округа» (ВВО), очевидно, ще 2 мотострілецькі дивізії будуть сформовані на базі двох бригад її 5-ї ЗВА — 57-ї та 60-ї омсбр (цілком можливо, що одна з них залишиться у складі 5-ї ЗВА разом із вже існуючою 127-ю мсд, а інша буде передана іншій армії ВВО — наприклад, до складу 29-ї ЗВA).
- Найпотужніше посилення російських військ новими формуваннями планується в «Южном военном округе» (ЮВО), який спрямований саме проти України. Зокрема, у складі колишніх «армійських корпусів народної міліції», а нині загальновійськових армій цього округу (3-тя та 51-а ЗВА), планується одночасно розгорнути 3 мотострілецькі дивізії (на базі 123-ї та 114-ї омсбр відповідно). Крім того, у складі цього округу, найімовірніше, планується сформувати ще одну артилерійську дивізію та дивізію берегової оборони (88-а дбо), для формування якої, найімовірніше, буде використана 126-та окрема бригада берегової оборони (обрбо).
- У складі повітряно-десантних військ (пдв) вс рф також планується сформувати та розгорнути ще одну дивізію — 103-тю десантно-штурмову дивізію (дшд). Ймовірно, для цього буде використаний один із десантно-штурмових полків (дшп) існуючої 76-ї дшд.
Вся це «громадьйо» планів російського командування, ймовірно, доповнюється його намірами найближчим часом сформувати й низку бригад. Зокрема:
- До 3-х десантно-штурмових бригад у складі 76-го десантно-штурмового корпусу (ДШК), які, очевидно, будуть сформовані на базі полків 7-ї та 76-ї дшд.
- Щонайменше 2 артилерійські бригади (абр). Одна (355-та абр), ймовірно, стане частиною 34-ї артилерійської дивізії МВО, друга — увійде до складу артилерійської дивізії, що формується в ЛенВО.
- Дві ракетні бригади (рбр), як «штатні» для 25-ї ЗВA (MВO) та 18-ї ЗВA (ЮВО)
- Та дві окремі розвідувальні бригади (орвбр) для армійського комплекту переформованих армій ЮВО — 3-ї та 51-ї ЗВA.
Питання подальшого формування дивізій морської піхоти (дмп) на основі двох окремих бригад морської піхоти (обрмп) відповідно — 40-ї та 61-ї обрмп поки залишається відкритим. Адже, найімовірніше, їх доведеться сформувати за рахунок наступного «перенесення» формування інших дивізій і бригад, перелічених вище. Іншими словами, я дуже сумніваюся, що саме у 2026 році російське командування завершить процес формування «по дивізії морської піхоти для кожного з своїх флотів».
2. Тепер перейдемо від «лякаючих» ПЛАНІВ російського командування щодо розгортання його стратегічних резервів до менш загрозливих реалій сучасної війни.
По-перше, я вже писав вище, що плани щодо розгортання стратегічних резервів і РЕАЛЬНІ можливості російського командування в цій сфері у 2025 році явно суттєво розійшлися в різних напрямках.
Середні щоденні втрати російських військ (як санітарні, так і безповоротні, включно з полоненими та «зниклими безвісти»), залежно від інтенсивності бойових дій, значно коливалися протягом року — від 850 до 1150 в\сл (наприклад, британська військова розвідка оцінила загальні втрати російських військ з початку до середини минулого року, станом на червень, у 230-236 тисяч).
Враховуючи, що за весь 2025 рік російське командування змогло «законтрактувати» на війну близько 400-405 тисяч «тушок», основні причини згаданого відтермінування формування та розгортання основної кількості російських стратегічних резервів стають цілком зрозумілими.
Адже у 2025 році вороже командування мало достатньо свіжого особового складу, майже «під обріз» і лише для того, аби компенсувати втрати, а також дуже плавно і дуже повільно збільшувати кількість своїх стратегічних групувань, розгорнутих на території України, відповідно до принципів реалізації своєї стратегічної концепції. Тож, в такому разі звідки може взятися «вибуховоподібне» формування НОВИХ резервних дивізій і бригад? У цьому сенсі російське командування мусило задовольнятися можливим мінімумом (4 дивізії) і «відкласти» решту на кращі часи.
По-друге, у поточному 2026 році, якщо ці причини (тобто розмір середньостатистичних щоденних втрат російських військ на фронті та обсяги їхньої «контрактної мобілізації», а цього року російське командування планує «залучити» близько 410 тисяч нових «героїв ес-ве-о») залишаться, то ситуація з російськими резервами навряд чи зміниться кардинально.
За оцінками (як «закритими», так і відкритими) низки експертів, цього року російське командування навряд чи зможе «нашкребти» понад 70 тисяч «тушок» для своїх стратегічних резервів. Цього явно недостатньо для ВСЬОГО списку дивізій і бригад, ЗАПЛАНОВАНИХ для розгортання. Це означає, що їх знову, з часом, доведеться відкласти.
І якщо припустити, що обсяги втрат російських військ можуть різко зростати (а це цілком ймовірно, адже російське командування явно планує «наступати будь-якою ціною»), особливо враховуючи, що відповідно до поточної оперативно-стратегічної ситуації воно стикається з недвозначною потребою штурмувати низку досить значних населених пунктів, читай «вузлів оборони» ЗСУ, що само по собі, за замовчуванням, різко збільшує втрати атакуючого), тоді формування стратегічних резервів у «ри-фи» загалом може набути, скажімо, досить тривалий характер.
По-третє, російські дивізії досить суттєво відрізняються одна від одної. Одна справа — мати «стару» повноцінну професійну дивізію (а також, таку саму бригаду), й зовсім інша — мати «нову», так би мовити, «усечьонную» (або, як зараз модно казати в російських штабах, «штурмову»), де багато піхоти, достатньо артилерії (хоч,а не завжди), але дуже мало танків і бронетехніки, а спеціальні підрозділи та підрозділи забезпечення (як бойового, так й тилового) – або скорочені до мінімуму, або взагалі відсутні.
Я вже писав, що в низці випадків, коли йдеться про формування нових частин і з’єднаньу російських військах, їхня організаційна і штатна структура, озброєння та оснащення, виглядають, скажімо так, досить «дивно». Типова «нова» російська мотострілецька дивізія — це купа стрілецьких\мотострілецьких батальйонів, які пересуваються або на старих «маталигах» (тягачах МТ-ЛБ), або на «підручних машинах» незрозумілої етимології, з обов'язковими «штурмовими ротами-взводами» в кожному з них, у кращому випадку кілька танкових рот, 1-2 артилерійські дивізіони (іноді, все ж-таки зустрічається артилерійський полк), мінімальна протиповітряна оборона (не більше ніж зрдн на дивізію, або навіть пара батарей). Вантажівок і спеціальних транспортних засобів мало (кожна «бортова» вантажівка – майже, «на вагу золота»), але є багато мотоциклів, китайських і саморобних баггі, «буханок» тощо.
Очевидно, що таку дивізію, яка «адаптована» до інтенсивних піхотних «накатів», легша, швидша і простіша у формуванні, ніж стандартна повнокровна.
За дуже обережними і дуже приблизними розрахунками, для формування всіх ЗАПЛАНОВАНИХ стратегічних резервів у поточному 2026 році і в нормальній, а не скороченій чи адаптованій формі, російському командуванню знадобиться ДОДАТКОВО (тобто окрім постачання до фронту):
- щонайменше 68-70 тисяч осіб
- десь до 490-500 танків (вони виробляють 340-350 одиниць нових на рік, а «старі» з баз зберігання майже закінчились)
- від 1040 до 1100 бойових броньованих машин (з ними ситуація дуже схожа на ситуацію з танками)
- до 560-570 одиниць артилерійських «стволів» + щонайменше 200 РСЗВ
- Ну, і щонайменше 24 пускові установки (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК)
Я дуже сумніваюся, що все це саме по собі «впаде на російську армію», як мана з небес. Особливо тоді, коли в самій «ри-фи» нинішня фінансова ситуація для «пошуку» ДОДАТКОВИХ, окрім фронту, ресурсів, зараз не є особливо сприятливою. Отже, очевидно, що в поточному 2026 році її командування, ймовірно, буде змушене або продовжувати дуже повільно формувати «скорочено-адаптовані» з’єднання для власних стратегічних резервів, або знову відкласти цей цікавий, але досить виснажливий процес на більш сприятливий час.
