Звісно, питання повноважень та рівня незалежності НАБУ та САП - важливі... Я би, навіть, сказав вкрай важливі...
Але, на даний момент, мене більше турбує, все ж-таки, факт "просідання" фронту зразу на кількох напрямках, принаймні в тактичній зоні (більш детально, в огляді у понеділок)...
Якщо найбличим часом військово-політичне керівництво держави продовжить займатися чимось іншим, а не війною...
то перспективи у нього будуть вкрай важкими...
- Покровськ може "пасти" ще до осені...
- Костянтинівка та Куп'янськ - осінню...
- Противник до кінця року цілком реально може вийти на ближні підступи до Запоріжжя та знову до Слов'янсько - Краматорської агломерації...
В такому разі, питання - хто й як прослуховував квартиру пана Міндіча й хто кому є "комісаром Катанні"... вже стануть просто неактуальними...
Ще раз повторю дві, вже достатньо очевидні, речі, які НАПРЯМУ впливають на загальну(стратегічну) ситуацію...
- Противник має вагому (я би, навіть, сказав кратну) перевагу в кількості боєздатної піхоти у складі своїх ударних угрупувань зразу на кількох оперативних напрямках...
- Перехід російського війська з добровільного на примусовий характер мобілізаційного розгортання (мобілізації) - чим далі, тим більше стає реальнішим...
Й з цим треба щось робити...причому, якнайшвидше...
Можна довго й прискіпливо сперечатися - вправна в нас зараз влада, чи погана, але яка є - така вже є. Звісно, питань до неї, в тому числі, пов'язаних із веденням війни - вагон та малий возик. Однак, як на мене, на даний момент краще ці розбірки відкласти до закінчення воєнного стану, у рамках загального політичного процесу... А зараз, краще спонукати її займатися ПЕРЕВАЖНО саме ВІЙНОЮ, а не чимось іншим.
