ВЕСІЛЛЯ З ТІННЮ

Ніч стояла глуха, як криниця, а місяць завис над селом, мов старий мідяний гріш. Білені хати спали під важким льодом, і тільки сизий, холодний дим тягнувся з коменів покинутого панського маєтку на горі. Там, при єдиній свічці, сиділа остання з роду — панночка Ганна. Село шепотілося на роздоріжжях: «Гріх справляти весілля з мертвим, не вернувся її Олексій з війни». Але Ганна вперто чекала. Вона пам'ятала ту весну на узліссі, козацький мундир Олексія, його сині очі та обіцянку: «Якщо не живий, то духом вернусь. Ти тільки пригадай мене, коли ляже перший сніг».

Ганна збирала весілля так, ніби наречений мав ось-ось зайти у двері. Зі старої дубової скрині дістали родинні скарби: сорочку, шиту дрібним червоним хрестиком, що світився мов кров, важкі гранатові намиста та посірілий міртовий вінок — коло без початку і кінця, яке нікому в їхньому роду так і не принесло спокою. Навіть коваль Панько підкорився волі панночки: всю ніч у синьому, крижаному полум'ї горна він кував весільні обручки не з заліза, а з принесеного нею воску та тонкого срібного ланцюжка. Кузня дихала, залізо стогнало, а старий коваль знав — ці персні готуються не для живих.

Знаки йшли звідусіль. Спочатку всі дзеркала в маєтку вкрилися зсередини дивним інеєм, у якому проступали дві постаті — бліда Ганна та її безтілесний козак. Коли вона торкнулася скла, назустріч її теплій долоні лягла прозора, крижана чоловіча рука. Потім біля панського двору заговорила стара обмерзла криниця: з її темної глибини дівчата почули тужливий жіночий спів про милого, що збирався в доріженьку. Ганна зазирнула у воду і знову побачила Олексія, який блідо посміхався їй у своєму старому мундирі.

Настала ніч на кутю, коли завіса між світами стає тонкою, як дим. Дівчата зібралися на ворожіння у стодолі, де пахло сіном і талим воском. Ганна встала посередині кімнати, спокійна, мов ікона, тримаючи в руках чобіт. «Куди впаде, туди й мій шлях», — тихо промовила вона і кинула його через ліве плече, назустріч тіні, що вже чекала на неї в темряві…

Історії українських козаків