Моя покійна бабуся свого часу відновлювала Бєлгород після Другої Світової. Я хочу, щоб вони відбудували мою країну, безкоштовно. Не поляки за гроші з фондів відновлення, я їх тут бачити не хочу - а ті російські потвори щоб носили каміння, копали землю, прибирали сміття. А наші щоб ними керували.
Фантазії, розумію.
Знайшла документ від 20 травня 1944 року (кину в першому коментарі):
Бєлгород. Була створена 21 бригада.
Чоловіків: 35
Жінок - 280
Плотнік - 1
Штукатурів - 24
Різноробів - 290
(Курскій обком КПСС)
З 4020 будинків різного значення в Бєлгороді залишилось 50%, які можна було відновити. З інших 50% можна було взяти лише цеглу й дерево.
Майже 40% тодішнього населення схоже що було українцями. Виходить, що моя бабуся була серед цих бригад. Молода, майже босоніж, за її словами, вона штукатурила стіни будинків.
Взагалі непогано влашутувались московити. Я навіть проведу вам паралелі з психологією. Візьмемо особистість, у якої всередині є певна структура. Особистість має своє ядро, свої функції. Свої прояви. Якщо людина має розлади - значить у неї всередині є проблеми з усім цим. З ядром, функціями. Так само й щодо країни під назвою "расійская фєдєрація" - у неї там всередині є розлади. Порожнеча, яку вона постійно намагається заповнити чужим ресурсом. З внутрішніми дефіцитами, з відсутнім "ядром", без чужого ресурсу вона жити не може. Це країна-інвалід.
Якщо війна- то спочатку чужими руками. Якщо відбудова - то знову чужими руками. Якщо їсти - то забирати з України. Якщо цінності - то мародерити в Україні. Технології - красти на Заході й так далі.
Вишгородська ікона Божої Матері, привезена з Константинополя до Києва в 1131 році (!!!). Не складно здогадатися, де вона тепер? Вивезена до "рассії" сином Юрія Долгорукого, мандрувала "рассією" і зрештою зараз в москві, в Третьяковській галереї.
Вкотре стає очевидно - руйнують ті, хто не будував. Хіба це не доказ?
