"Європейські уряди готуються до війни з Росією" - Юрій Ніколов

Цікаву гру нещодавно провели німецькі військові. Вони влаштували навчання, де відігравали сценарій нападу Роіссі на європейців в жовтні 2026 року.

У ході навчань Росія під приводом гуманітарної кризи в Калінінграді захоплює литовське місто Маріямполе. Російське представлення вторгнення як гуманітарної місії було достатнім для того, щоб США відмовилися застосовувати статтю 5 НАТО, яка передбачає надання допомоги союзниками. Німеччина виявилася нерішучою, а Польща, хоча і мобілізувалася, не відправила війська через кордон до Литви. Німецька бригада, яка вже була розгорнута в Литві, не втрутилася, частково тому, що Росія використовувала дрони для встановлення мін на дорогах, що ведуть від її бази. У військовій грі, за відсутності американського керівництва, Росія за кілька днів зуміла знищити авторитет НАТО і встановити панування над країнами Балтії, розгорнувши початкові сили у складі лише близько 15 000 військовослужбовців.

І да. Якщо рашисти просто припинять наступ в Україні і перейдуть до утримання позицій, то миттєво вивільнять 200 тисяч солдатів, яких можна перекинути на європейський напрямок. Це більше військ, ніж Путін використовував для початкового повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році, вказує «The Wall Street Journal».

Уфффф… Висновків можна робити багато і різних. І що європейці мають кланятись в ноги американським генералам, щоб вони не покидали нерозумних інфантилів на милість ворожу. І що європейцям вигідно підтримувати наступ рашистів без заморозки війни, щоб Путєн не вивільняв резерви. І що це все просто ігрова лякалка, яку європейці зробили самі собі.

Але одне залишається незмінним. Путєн продовжує війну, а європейці продовжують жувати соплі (Кая Каллас даже затягнула пісню про необхідність Україні піти на «важкі компроміси»).

Європейські уряди готуються до війни з Росією. Нещодавно опублікована військова гра показує, що вони до цього не готові.

Багато європейських лідерів у сфері безпеки та політики вважають, що російське вторгнення або відверта інвазія в країни Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу стала більш імовірною через напруженість у відносинах Європи з президентом Трампом щодо Гренландії, України, торгівлі та інших питань.

Вони вказують на те, що Росія перейшла на військову економіку, зосередивши національні ресурси на програмі переозброєння та наборі військових, що значно перевищує потреби кампанії в Україні.

Ключове питання: як скоро? Раніше в Берліні та інших столицях вважали, що Росія не зможе загрожувати НАТО до 2029 року. Зараз зростає консенсус щодо того, що така криза може настати набагато раніше — до того, як Європа, яка розширює власні інвестиції в оборону, буде готова до відбиття атаки.

«За нашою оцінкою, Росія зможе перемістити великі кількості військ протягом одного року», — сказав в інтерв'ю міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс. «Ми бачимо, що вони вже збільшують свої стратегічні запаси і розширюють свою присутність та активи вздовж кордонів НАТО».

Президент Володимир Путін хоче відродити славу Російської імперії, зробивши очевидними цілями країни, які колись були її частиною, такі як балтійські держави Литва, Латвія та Естонія. Усі вони вже два десятиліття є членами ЄС і НАТО.

«У моїй країні дуже відчувається занепокоєння, але водночас ми готуємося до самооборони», – заявив Девідас Матуліоніс, радник з питань національної безпеки Литви. Він додав, що хоча Литва розраховує на допомогу США та інших союзників по НАТО у разі вторгнення Росії, не слід недооцінювати власні війська країни: «Вони, безсумнівно, будуть боротися, навіть до прибуття підкріплення».

Військові планувальники НАТО також стурбовані потенційними планами Росії щодо шведських, фінських і данських островів у Балтійському морі, частин Польщі та північних районів Норвегії і Фінляндії, а також кампанією ударів по європейській стратегічній інфраструктурі аж до голландського порту Роттердам на заході.

Навчання, що імітували вторгнення Росії до Литви, організовані в грудні німецькою газетою Die Welt спільно з Німецьким центром військових ігор Університету збройних сил Німеччини імені Гельмута Шмідта, стали предметом гарячих дискусій у європейських безпекових колах ще до того, як газета опублікувала їхні результати в четвер. У навчаннях взяли участь 16 колишніх високопосадовців Німеччини та НАТО, законодавців та видатних експертів з питань безпеки, які відігравали сценарій, що відбувався в жовтні 2026 року.

У ході навчань Росія під приводом гуманітарної кризи в російській ексклаві Калінінград захопила литовське місто Маріямполе, ключовий транспортний вузол у вузькій смузі між Росією та Білоруссю. Російське представлення вторгнення як гуманітарної місії було достатнім для того, щоб США відмовилися застосовувати статтю 5 НАТО, яка передбачає надання допомоги союзниками. Німеччина виявилася нерішучою, а Польща, хоча і мобілізувалася, не відправила війська через кордон до Литви. Німецька бригада, яка вже була розгорнута в Литві, не втрутилася, частково тому, що Росія використовувала дрони для встановлення мін на дорогах, що ведуть від її бази.

«Стримування залежить не тільки від можливостей, але й від того, що ворог думає про нашу волю, і в військовій грі мої «російські колеги» і я знали: Німеччина буде вагатися. І цього було достатньо, щоб перемогти», — сказав Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик з Відня, який грав роль російського начальника генерального штабу.

Місто Маріямполе з населенням близько 35 000 людей є одним із найстратегічніших транспортних вузлів Європи. На південний захід пролягає супершвидкісна автомагістраль Via Baltica до Польщі, забита вантажівками з усіх куточків ЄС та України. На захід пролягає транзитна дорога між Білоруссю та Калінінградом, яку Литва, згідно з договором, повинна утримувати відкритою для російського транспорту. Цього тижня вона була завантажена російськими вантажівками, здебільшого позбавленими маркування на контейнерах, які, безпосередньо перед кордоном, проїжджали повз вежу з українськими та литовськими прапорами і девізом «Разом до перемоги».

У військовій грі, за відсутності американського керівництва, Росія за кілька днів зуміла знищити авторитет НАТО і встановити панування над країнами Балтії, розгорнувши початкові сили у складі лише близько 15 000 військовослужбовців.

«Росіяни досягли більшості своїх цілей, не переміщуючи багато своїх підрозділів», – сказав Бартломей Кот, польський аналітик з питань безпеки, який грав роль прем'єр-міністра Польщі в цих навчаннях. «Це показало мені, що коли ми стикаємося з ескалацією з боку Росії, ми вважаємо, що саме ми повинні деескалувати ситуацію».

У реальному житті Литва та інші союзники мали б достатньо розвідувальних попереджень, щоб уникнути такого сценарію, сказав контр-адмірал Гєдрюс Пременецкас, начальник штабу оборони Литви. Навіть без союзників власні збройні сили Литви – 17 000 у мирний час і 58 000 після негайної мобілізації – були б здатні впоратися з обмеженою загрозою для Маріямполя, сказав він. Росія сама мала б зважити на високі ризики, додав він: «Для Росії підтримка Калінінграда була б дилемою, і якщо Росія щось розпочне, НАТО має чітко заявити, що в такому разі вона втратить Калінінград».

Командувач сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг під час візиту до Литви в середу заявив, що, хоча розвідка НАТО все ще вважає, що Росія не зможе вжити заходів проти членів альянсу до 2029 року, Німеччина та її союзники «готові до бою вже сьогодні, чого б це не коштувало». Він додав, що не буде спекулювати на темі, скільки часу залишилося Європі.

Дебати щодо нагальності російської загрози визначають характер європейського військового планування. Скептики вказують на повільний темп просування Росії в Україні, де Путін загруз у дорогій виснажливій війні, втративши понад мільйон солдатів. «Путін провалив практично все, що він намірився зробити», – заявив у інтерв'ю президент Фінляндії Олександр Стубб. «Він навіть не намагався вступити в НАТО, тому що не досягає успіху в Україні. Тому не варто переоцінювати можливості Росії».

Хоча Росія щомісяця набирає близько 35 000 нових солдатів, вона щомісяця втрачає близько 30 000 на українських полях битв, що уповільнює її можливості нарощування військової сили, сказав литовський політик Пременецкас.

«Ми дуже вдячні українцям, які щодня своєю кров'ю і втратами дають нам час краще підготуватися», – сказав він. «Ми розумно використовуємо цей час, бо знаємо, що якщо в Україні буде укладено угоду, Росія прискорить свою військову машину. Ми не можемо дозволити собі розкіш дати Росії відчути, що ми слабкі».

Навіть без угоди щодо України, на яку наполягає адміністрація Трампа, деякі європейські чиновники та аналітики з питань безпеки заявляють, що російська армія може миттєво звільнити до 200 000 загартованих у боях військових, просто перейшовши від наступальних операцій до утримання позицій. Це більше військ, ніж Путін використовував для початкового повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році.

«Путін є опортуністом, і якщо він бачить можливість, він буде нею гратися, перевіряти реакції, а коли матиме більше можливостей, намагатиметься розширити результати», – сказав Ніко Ланге, колишній високопосадовець німецького оборонного відомства та старший науковий співробітник Мюнхенської конференції з безпеки, який брав участь у вправі Die Welt. «Це може статися прямо зараз. Якщо мета полягає в тому, щоб показати, що стаття 5 НАТО не працює, щоб розколоти європейців, то для цього потрібна воля, а не надзвичайно великі військові можливості. Чому Путін повинен чекати, поки європейці будуть готові?»

Російські чиновники наполягають, що Кремль не має жодних планів щодо території членів ЄС або НАТО. Чотири роки тому Росія також наполягала, що не має наміру вторгнутися в Україну.

Нова стратегія національної оборони адміністрації Трампа, оприлюднена в січні, стверджує, що Росія «залишатиметься постійною, але керованою загрозою» для східних членів НАТО. Однак вона додає, що Росія «не в змозі претендувати на гегемонію в Європі», оскільки європейські союзники перевершують її за чисельністю населення, економікою і, отже, потенційною військовою потужністю.

Ось чому Росія не намагатиметься вести проти НАТО таку ж виснажливу війну, яку вона веде в Україні, але це не означає, що вона взагалі відмовиться від таких дій. «Тривала війна буде згубною для Росії, тому що ми перевершимо її у виробництві та мобілізації», – сказав підполковник Амунд Осфлатен, який викладає сухопутну війну та доктрину в Норвезькому університеті оборони. «Отже, якщо вони збираються щось робити, то вони захочуть зробити це якомога раніше, щоб зайняти вигідні позиції, які потім можна буде легко захищати».

Саме це і сталося в сценарії Die Welt. Олександр Габуєв, директор Центру Карнегі «Росія-Євразія» в Берліні, який грав роль Путіна в цих навчаннях, зазначив, що димова завіса «гуманітарної» інтервенції була вирішальною для російського завоювання. «Було дуже корисно постійно наголошувати на тому, що нам потрібен гуманітарний коридор, бо злі литовці заважають нам постачати допомогу бідним і голодним жителям Калінінграда».

Такі гібридні тактики, особливо в час, коли багато хто в адміністрації Трампа відкрито підтримує позицію Путіна, становлять дедалі більшу загрозу для прийняття рішень НАТО, заявляють європейські чиновники.

«Існує сіра зона, і оскільки Росія вживає додаткових заходів, ця сіра зона стає все темнішою», – попередив Брекельманс, міністр оборони Нідерландів. «Зрештою, саме союзник НАТО, якого це стосується, та 31 інший союзник НАТО повинні вирішити, чи було порушено статтю 5. Росія, звичайно, знає, що це не точна наука, і ми знаємо, що вона намагатиметься ще більше натиснути на це».