— Діду, а правда, що коли Богдана Хмельницького після Пилявців чекали під стінами Львова, саме полковник Максим Кривоніс здійснив неможливе — узяв неприступну фортецю Високий Замок, яку до того ніхто не міг здобути штурмом? — Грицько із захопленням подивився на Олексу, поправляючи сухі дубові гілки у вечірньому багатті.
Олекса випустив з люльки сизий клубок диму, повільно поправив вус і стиха мовив:
— Щира правда, малий. Осінь 1648 року стала часом, коли козацька слава та воєнне мистецтво загриміли на всю Європу, а штурм Високого Замку під Львовом закарбувався в історії як один із найдраматичніших епізодів тієї війни.
Після нищівного розгрому коронного війська під Пилявцями шляхта й панічно втікаючі залишки армії заховалися за міцними мурами Львова. Головна фортеця міста — Високий Замок, що височів на крутій горі, панував над усім довкіллям. Звідти гарматний вогонь поляків повністю контролював підходи до міста, роблячи будь-яку облогу чи штурм самого Львова смертельно небезпечною справою. Богдан Хмельницький розумів: поки стоїть цитадель на горі, місто розмовляти про капітуляцію не буде.
Виконання цього надскладного завдання гетьман довірив своєму найрішучішому та найгрізнішому полковнику — Максиму Кривоносу, якого за залізну волю та характер козаки звали Перебийносом.
Штурм Високого Замку тривав майже три тижні й вимагав від козаків та покозачених міщан і селян нелюдських зусиль. Доводилося під безперервним шквальним вогнем гармат і мушкетів драпатися вгору стрімкими крутосхилами, тягнучи на собі важкі драбини, фашини для засипання ровів та навіть гармати. Поляки відчайдушно боронилися, скидаючи на голови нападників колоди, каміння та перевертаючи казани з киплячою смолою. Перші спроби штурму коштували козакам чималих жертв, але Кривоніс не відступав. Попри важке поранення у тулуб, полковник особисто керував підготовкою, наказуючи підкопувати мури та безперервно вести вогонь із заплечних батарей.
Вирішальний момент настав 30 вересня (за новим стилем — 10 жовтня) 1648 року. Провівши потужну артпідготовку та пробивши проломи у фортечних стінах, підрозділи Кривоноса разом із місцевими львівськими міщанами пішли у вирішальний, нестримний штурм. У жорстокому рукопашному бою козаки увірвалися на подвір'я замку, переламавши опір залоги. Фортеця, яку вважали абсолютне неприступною, впала.
— Бачиш, Грицьку, — підсумував Олекса, вирівнявши спину й дивлячись на вогонь. — Взяття Високого Замку стало вирішальним психологічним і тактичним ударом. Втративши свою головну цитадель та панівну висоту, львівська залога й міська рада зрозуміли, що далі чинити опір марно. Вони змушені були негайно розпочати переговори з Хмельницьким і виплатити величезний викуп, аби врятувати місто від повного розгрому. А Перебийніс цим чином вкотре довів: для козацького духу немає таких фортечних мурів, які б не впали.
На зображенні представлено картину Здобуття Високого Замку військом Максима Кривоноса роботи художника Семен Лазеба, яка ілюструє подію Облога Високого замку у 1648 році.
