Хороша новина про гроші Європи для України – нам їх дали, 90 мільярдів євро на два роки. Це справді хороша цифра для виплати пенсій, зарплат і прочих тилових ніштяків.
Погана новина – Путєн досяг своєї мети і залякав європейців аж так, що вони не наважились спрямувати Україні заморожені активи Кремля. Тобто не буде так, що ми житимо на гроші Путєна, який хоче нас вбити. А це був би розкішний постмодерний перфоманс на віки)))
Однак не буде вже так, бо європейці підтвердили свою лякливість і вирішили, що краще позичити для України гроші під заставу бюджету Євросоюзу, який наповнюється коштом європейських платників податків. При цьому відразу сказали, що Чехія, Словаччина і Угорщина по цьому кредиту не платитимуть, щоб не заважали. Тобто це вже формальний список наших ворогів у Європі.
Класний репортаж «Financial Times» з цього цинічного саміту
Як план Фрідріха Мерца щодо заморожених російських активів обернувся проти нього
Вони сказали, що плану Б не було. Доки не довелося його придумати.
Трохи після 21:00 у четвер 27 лідерів ЄС отримали оновлену версію пропозиції, яку підтримала Німеччина, щодо використання заморожених активів Росії для надання Україні позики у розмірі 90 млрд євро. Але масштаб її складності відштовхнув навіть тих лідерів, які були налаштовані прихильно.
« Це ніколи не спрацювало б», — сказав високопоставлений дипломат ЄС, ознайомлений з ходом обговорень. «Така технічна і незрозуміла річ налякала лідерів... Це було схоже на засідку».
У той момент місяці дипломатичних суперечок щодо використання російських державних активів для фінансування України зазнали краху. Складні заходи, необхідні для врахування юридичних застережень Бельгії, де знаходиться більша частина активів, змусили столиці, які раніше підтримували цю ідею, відмовитися від своєї позиції.
«Використання активів завжди було трохи магічним», — сказав один із чиновників ЄС, який брав участь у переговорах. «І все це стало занадто».
У залі французький президент Еммануель Макрон та італійський прем'єр-міністр Джорджія Мелоні висловили занепокоєння щодо перспективи того, що їхні національні парламенти погодяться на фінансові гарантії, яких вимагає Бельгія, щоб розділити ризик потенційного погашення позики.
За словами чиновників, двоє найбільших противників плану в ЄС змінили настрій. «Мелоні була вбивцею», — сказав дипломат ЄС, додавши, що Макрон переважно мовчав.
Після 17 годин переговорів лідери врешті-решт погодилися замість цього позичити 90 млрд євро для Києва на ринках капіталу за рахунок бюджету ЄС.
«Це виявилося найреалістичнішим і найпрактичнішим рішенням», — сказав Макрон після саміту.
Цей поворот став перемогою для Бельгії та її максималістської позиції. Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер протягом тижнів, що передували саміту, відмовлявся погоджуватися на будь-яке використання активів без «необмежених» гарантій для своєї країни — червоної лінії для більшості інших держав-членів.
Нібито щоб довести свою точку зору, президент Росії Володимир Путін у середу заявив, що європейські «свині», які підтримують Київ, будуть усунені від влади. Раніше він назвав будь-які дії проти російських активів «крадіжкою». Російський центральний банк уже подав позов проти Euroclear, центрального депозитарію цінних паперів у Брюсселі, де вони зберігаються.
Поки на офіційному саміті обговорювалися спільний бюджет ЄС, розширення та Близький Схід, помітно розсіяний Де Вевер та інші лідери входили та виходили з кімнати для двосторонніх переговорів та неформальних зустрічей. Де Вевер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, який благав його погодитися на використання активів.
«Саміт був лише побічною подією», — сказав один із учасників переговорів. «Справжня дія відбувалася за межами великої зали».
Але Де Веверу в кінцевому підсумку не довелося рухатися. Коли масштаб його юридичних і фінансових гарантій був представлений іншим 26 лідерам, вони відхилили цей план.
«Це було явно занадто складно», — сказав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який спочатку висунув ідею репараційного кредиту в статті в Financial Times у вересні.
Швидко було висунуто альтернативну пропозицію, яку підтримали Бельгія та її прихильники. За два дні до цього Угорщина повідомила Європейській комісії, що, хоча вона і виступає проти спільного боргу для України, вона може погодитися на позику з бюджету, якщо Будапешт буде звільнений від її погашення, повідомили FT два чиновники.
Це запропонувало іншим лідерам набагато простіше рішення, ніж позика на репарації. Близько 1:30 в п'ятницю їм було представлено один аркуш тексту: ЄС позичить гроші на ринках капіталу під свій спільний бюджет.
Побоювання щодо вето з боку дружніх до Росії країн – Угорщини, Словаччини та Чехії – було уникнуто, надавши їм звільнення від будь-яких зобов'язань щодо погашення.
Лише за годину обговорення лідери одностайно погодилися з планом Б. В якості невеликої поступки Мерцу вони домовилися «продовжувати працювати» над можливістю пов'язати російські активи з позикою, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.
«Ми знайшли спосіб побудувати міст між двома моделями», – сказала прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. «Я віддавала перевагу тій, що була до початку зустрічі, але вважаю, що інша теж досить хороша».
Де Вевер, фламандський націоналіст, який об'єднав свою країну за допомогою своєї безкомпромісної позиції, виявився несподіваним переможцем, перегравши Мерца, який не хотів погоджуватися на збільшення спільного боргу для України.
«Політика — це не м'яка гра, це жорстка гра», — сказав Де Вевер журналістам після саміту. «І якщо на кону стоять великі інтереси, це може призвести до конфлікту».
Він також завоював симпатію кількох менших держав-членів, заявили дипломати ЄС. Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн протягом кількох тижнів об'єдналася зі своїми німецькими колегами, щоб просунути пропозицію про репараційний кредит, що роздратувало багато столиць.
«Малі держави-члени не люблять такого об'єднання — вони знають, що наступними можуть бути вони», — сказав один з дипломатів.
