Я в дитинстві не мала вишиванки, не молилася на портрет Степана Бандери і не співала гімн України, зате слова своєї покійної бабусі: «наш сусід північний, то є ворог вічний», врізались в пам'ять саме тоді, коли я ще толком не розуміла з ким і чим вони пов'язані.
Цей так званий вступ я зробила для особливо обдарованих, котрі зараз прибіжать під те, що я хочу написати далі, щоб одразу прояснити, що я відчуваю до агресора.
Але ... Є одне велике але, яке мене непокоїть, а вас не так давно радувало. Пам'ятаєте десь рік, чи півтори тому, на росії був, як ми це називали «падьож чиновників», яких підозрювали в розкраданні грошей на оборону. Наголошу: ПІДОЗРЮВАЛИ!!
Вони стрілялись, чи можливо їх стріляли, виходили в вікна і потрапляли в автотрощі.
І це була боротьба з корупцією, яку провів путін. І провів ефективно, бо наслідки ви бачите кожного дня.
А що ми маємо в себе ?! - президент разом з друзями краде і відмиває мільйони, при чому ці кошти нам надав світ для захисту. Потім перед арештом він попереджає одного з них і під супроводом вночі випускає з країни, якимось чином створюючи хаос на пропускних пунктах, для того щоб навіть прізвище його не фігурувало в системі перетину.
А наступного дня під видом боротьби і з невинним обличчям звертається до народу, бреше і вводить якісь санкції проти того, кого сам і курував.
А тепер скажіть мені, як можна після цього всього сміятися з рашистів? Може варто з себе !
І плюс до всього, ініціювати якісь безглузді зміни в уряді, маючи у верхівці людину, друзі якої на її вимогу обкрадають країну, яка вмирає, та ще й вкрадене возять агресору.
І всі прекрасно розуміють, що без згоди і участі самого президента це все не відбувалось.
Розуміють і придворні, які стараються своїми дописами вивести його з - під підозри, але пишуть, бо вони існують на утриманні влади і ведуть такий спосіб життя, якого до своїх 40 чи 50 років не могли мати. А жили в хижинках, чи облуплених квартирах, ходили вночі з ліхтариком до виходку на вулиці і витирали сраки лопухом, жуючи дешеві канапки гнилими зубами, випрошуючи донати на котиків, собачок, чи лікування когось, хто ніколи не хворів. Вони й надалі будуть старатися відбілювати його репутацію , бо це їх останній шанс пожити, як білі люди, поїздити по відпочинках, отримати погони і зрештою забезпечити своїх дітей.
Ніколи не недооцінюйте ворога і не переоцінюйте себе, бо зараз ви бачите, як воюють вони, і як стараються забезпечити всім своє військо, і що відбувається у нас - всі, хто має найменшу можливість вкрасти, краде. І це стосується і волонтерів, і тих хто сидить навіть в якихось самих задрочених міських радах.
Зрада, продажність, лицемірство і брехня завжди були нашими внутрішніми ворогами і навіть через століття, і пройшовши стільки випробувань, ми з себе цього не викорінили, а якраз навпаки - всі ці якості саме зараз зацвіли буйним цвітом, з якого стікає кров своїх же ж громадян.
Перепрошую, трохи накипіло.
