Макрон заблокував план Мерца щодо заморожених активів РФ для України. Він зрадив канцлера, і за це йому доведеться платити, — Financial Times.
Позиція Франції фактично заблокувала заморожені активи РФ, раніше проти виступили також Бельгія та Італія. Натомість канцлер Німеччини Мерц підтримує використання цих коштів. За словами дипломата ЄС, Макрон «зрадив Мерца», але через слабку позицію став на сторону премʼєра Італії Мелоні.
Це не класична «зрада», а зіткнення трьох страхів Європи — юридичного, фінансового і політичного.
Пояснюю, що насправді відбувається.
ЧОМУ ЦЕ СТАЛОСЯ НАСПРАВДІ
1. Франція боїться прецеденту
Макрон мислить не Україною, а французькою державою на 20 років уперед.
Його страх: якщо сьогодні забрати активи РФ без вироку суду —
завтра так само можуть забрати французькі активи в Африці, Азії або на Близькому Сході.
Це юридичний страх, а не симпатія до Росії.
2. Німеччина думає політично, а не юридично
Мерц дивиться інакше:
Росія — агресор;
активи — інструмент тиску;
час грає проти України.
Тому Берлін готовий ризикнути правовою чистотою заради результату.
3. Італія грає в «мінімум ризику»
Джорджа Мелоні боїться:
реакції фінансових ринків,
удару по банківській системі,
внутрішніх наслідків.
Макрон стає поруч із нею не з любові, а з прагматизму слабкої більшості.
ЧОМУ З’ЯВИЛОСЯ СЛОВО «ЗРАДА»
Тому що:
Мерц очікував франко-німецького тандему;
Макрон у вирішальний момент обрав обережність, а не лідерство;
у ЄС це сприймається як підрізання політичного фронту.
Але це не змова з Кремлем.
Це параліч Європи страхом прецеденту. Європа зрадила не Україну, бо вона нам нічого не винна, вона зрадила свою геополітичну перспективу. І тепер шукає, як відповзти..
ОТЖЕ
Це не «Макрон за Росію».
І не «Мерц проти Європи».
Це ситуація, де:
Німеччина хоче діяти швидко,
Франція боїться ламати систему,
ЄС знову завис між правом і війною.
І поки вони вагаються — активи заморожені, а війна триває.
Чи зможуть вони колись наважитися на рішення?
Це питання, яке хвилює не лише мене...
