Як нескладно здогадатися, напередодні «Дня пабєди» вата і близький до них фан-клуб російського агента Дубінського здійняли галас – Україна, мовляв, пам’ять про перемогу над нацизмом подарувала США та Британії. Повторюється стара платівка, мовляв – сталінський СССР переміг нацизм, а нині «кляті бандерівці» так стеляться перед Заходом, що визнають – без США не було б ніякої перемоги!
Запитаю назустріч – а чого тільки без США? Без Британії не було б і поготів. Бо Британія на європейському континенті один момент була ЄДИНА країна яка чинила опір Гітлеру. Совкам украй болісно це згадувати, але на початок 1941 р. саме Велика Британія валила асів німецьких Люфтваффе у небі і топила німецькі кораблі на морях – а сталінський СССР за це Німеччині Гітлера щиро постачав хліб, сало та пальне. Було?
Додам також цитату мовою оригіналу: «Прежде всего хочу сказать о словах Сталина, которые он несколько раз повторял, когда мы вели между собой „вольные беседы”. Он прямо говорил, что если бы США нам не помогли, то мы бы эту войну не выиграли: один на один с гитлеровской Германией мы не выдержали бы ее натиска и проиграли войну… Несколько раз в разговорах со мной отмечал это обстоятельство» - Нікіта Хрущьов, один з лідерів СССР і соратник Сталіна.
Виходить так, що «перемогу подарували США та Британії» не «кляті бандерівці» а лідери СССР – Хрущьов, Жуков, Микоян тощо? Ще один факт. Взагалі то, пакт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписли представники не Російської Федерації, а Совецького Союзу, який розвалився у 1991 р. І Путін за законами СССР – зрадник, бо як співробітник КДБ він давав присягу боротися за совок до останнього дихання, але він з легкістю дав присягу країні, яка досі послуговується прапором російської імперії – тої самої яку захоплено валили Ленін і Сталін. Під нинішнім прапором Росії воювала власівська РОА, якщо хтось забув.
Ці люди нам тепер просторікують про «велікую пабєду»? Кортить запитати – а вони самі до тої перемоги яким боком?
Взагалі, як онук двох ветеранів війни, я давно сам собі ставлю питання – як сумістити дві оці складові? З одного боку весь пафос «великої перемоги», яким я наївся ще за СССР – з іншого, мій дідусь (фронтовик і в’язень концтабору), який про війну розповідати терпіти не міг. З одного боку, факт – у Червоній армії воювали біля 6 мільйонів українців і вони перемогли нацизм, разом з іншими націями-переможцями. З іншого боку – чорносвиточники, штарфбати, терор СМЕРШу та НКВД, відступ Червоної армії до Волги за умов переваги в силах над ворогом тощо. «Україна втратила у війні сім мільйонів людей!» - горлає вата. А я питаю – чому втратила? Як сталося, що за наявності значних сил на кордоні в червні 1941 р., під Києвом Клейст і Рейхенау були вже через місяць? Як сталося що сталінська армія з України відступила? Уже кілометри матеріалів написані і про «геніальність» радянських полководців (від м’ясника Жукова починаючи) та про обсяги допомоги СССР від західних союзників. Як всього цього можна не помічати?
Очевидно як. Москві потрібні міфи про перемоги. Москва ліпить міф з війни де перемогла сталінська армія – в сталінській же манері. Саме ця Москва, саме в такій же сталінській манері здійснює збройну агресію зараз проти нас. І саме зараз онуки українців – солдатів Червоної армії б’ються проти путінської Москви за допомогою Німеччини, яка чомусь не докоряє українцям тим, що колись українці штурмували Берлін.
А щодо перемоги над нацизмом? Так про це сказано вже тисячу разів. Перемогу здобула не якась певна країна. Перемогу здобула антигітлерівська коаліція, до якої входили 30 країн (на 1942 рік). Українці брали участь у війні проти нацистів ще коли СССР і Німеччина були союзниками – в складі армії Польщі. І українці були учасниками антигітлерівської коаліції - переможиці. Жодна з країн-учасниць антигітлерівської коаліції не заявляла, ніби вона перемогла б нацистів без допомоги інших.
Крім СССР. І крім путінської Росії.
