Забуті вдома: як українці втратили пріоритет у власній державі
Українці — єдина нація в Європі, яка, створивши власну державу ціною століть боротьби, не має жодного спеціального правового захисту як національна більшість. Навпаки: дедалі частіше українці стикаються з тим, що їхній культурний, мовний, демографічний простір звужується, а правова машина — мовчить або ж працює проти них.
Офіційно все пристойно: є Конституція, є мова, є гімн. Але всередині — системна ерозія титульної нації. Закон «Про корінні народи» 2021 року, який вивів українців за межі об’єктів державного захисту, став першим тривожним дзвінком. 18 червня 2025 року було забито ще один цвях у національну ідентичність: ухвалено закон про множинне громадянство, який перетворив громадянство з інструменту єдності — на опцію для зовнішніх гравців.
Система проти титульного народу: факти зсередини
1. Мовна політика: деградація пріоритету
Попри Закон про державну мову, держава:
• не забезпечила масову підготовку суддів, медиків, поліцейських, які володіють українською мовою;
• не контролює реальну частку української мови в медіа, онлайн-сервісах, інтернеті;
• не запровадила українську мову в усіх державних документах (значна частина документів на тендерах, у лікарнях і судах досі ведеться російською).
Мовна реформа залишається декларацією, не підкріпленою ані бюджетом, ані державною волею.
2. Демографічна та кадрова політика: витіснення українців
• У прикордонних регіонах (Закарпаття, Південна Бессарабія, Буковина) українці фактично не є більшістю у публічній сфері — мери, судді, поліція, навіть вчителі працюють з домінуванням іншої ідентичності.
• У парламенті, міністерствах, уряді та ключових відомствах етнічні українці складають меншість або є політично маргіналізовані.
• На ключові посади просуваються особи з подвійною лояльністю, які орієнтовані на угорські, польські, румунські та російські інтереси.
Нам кажуть, що це “демократія”. Але це окупація через бюрократію — без танків, але з печатками.
3. Освітня політика: мінування під націю
• Закон про освіту не забороняє навчання мовами нацменшин, у т.ч. в школах, що фінансуються іншими державами;
• Угорщина, Польща та Румунія відкрито контролюють освітні програми в українських регіонах, формуючи нову лояльність;
• Університети отримують гранти від іноземних фондів за умови «мультикультурності» — тобто ослаблення українського контексту.
Українська школа втрачає національну функцію. Вона все більше виховує європейців без Батьківщини, ніж українців із місією.
4. Інформаційна політика: капітуляція без пострілу
• Проросійські й мультикультурні ЗМІ безкарно просувають наративи нейтралізації національної державності;
• Під виглядом “боротьби з мовою ворожнечі” блокується критика етнічної диверсії;
• Соціальні мережі дискримінують український контент, посилюючи вплив західних і східних ідентичностей.
Український інфопростір — це не фронт спротиву, а зона дозованої капітуляції.
Закон про множинне громадянство: легалізація чужих у державному тілі
18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє громадянам України мати інші паспорти — без обмежень щодо географії, без перевірок, без зобов’язань.
Цей закон:
• узаконює масову паспортизацію громадян Угорщини, Румунії, Польщі, Росії;
• дозволяє працювати на державній службі особам із подвійною лояльністю;
• відкриває шлях до зовнішнього впливу на вибори, кадрову політику, правоохоронну систему.
Це означає: українцем у юридичному сенсі може бути будь-хто. Навіть той, хто голосує за Орбана, служить у МВС РФ, чи фінансується Секурітате Румунії.
Що робити? План української етнополітичної мобілізації
1. Закон «Про державотворчу націю — українців»
• Визначити статус українців як титульного суб’єкта Конституції
• Пріоритет у:
• державній кадровій політиці
• культурному фінансуванні
• стратегіях розвитку освіти й демографії
2. Категорична заборона подвійного громадянства із сусідніми країнами
Не можна мати одночасно:
• паспорт України
• і паспорт будь-якої з держав:
• Росія
• Угорщина
• Румунія
• Польща
• Білорусь
• Словаччина
• Молдова
Це прямий конфлікт лояльності. Держава має:
• припинити прикриватися “європейською практикою”
• запровадити кадровий аудит на подвійне громадянство
• позбавляти громадянства автоматично у разі виявлення таких випадків
3. Національний інститут української ідентичності
• Збір даних про демографічні зміни
• Контроль освіти, ЗМІ, місцевої влади в регіонах ризику
• Політики збереження українського домінування
4. Система «пріоритету нації» у кадровій політиці
• Мінімум 70% представників титульної нації у центральних і регіональних органах влади
• Пряма заборона іноземних громадян на посади в бюджетній сфері
• Національна служба перевірки лояльності
А що ж корінні народи? Їх права — важливі, але не замінюють прав титульної нації
Закон «Про корінні народи» 2021 року визнав кримських татар, караїмів, кримчаків. Правильно, справедливо. Але ця логіка не має поглинати націю більшості.
Українці — єдиний реальний суб’єкт української державності. Без юридичного захисту цієї більшості:
• не буде кому захищати меншини
• не буде кого мобілізовувати на фронт
• не буде носія культури, що творить майбутнє
Час сказати правду
Нами не керують українці.
Ані етнічно, ані духом. У владі переважають:
• космополіти, невігласи та манкурти, які ненавидять все українське
• представники меншин, які лобіюють зовнішні інтереси
• агенти впливу, які знищують національну ідентичність через закони, бюджети, ЗМІ
Ми маємо державу, в якій українець — не захищений, не представлений і не бажаний.
Це не дрібна помилка. Це злочин проти державотворчої нації.
Українці, прокидайтесь, бо проспимо українську Україну!!!
