1. Банк росії зафіксував подальше падіння грошових надходжень у споживчому секторі — у червні показник на 3,1% нижче середнього рівня першого кварталу.
- Основний удар по споживчому попиту завдали операції з нерухомістю, виробництво харчових продуктів і оптова торгівля, які демонструють суттєве падіння. Споживчі витрати в червні впали на 0,2%, охопивши всі категорії, окрім послуг.
- Затяжне падіння попиту триває вже кілька кварталів поспіль: спочатку воно вразило непродовольчу роздрібну торгівлю, а потім перекинулося і на харчові товари.
- За перші п’ять місяців 2025 року приріст обороту роздрібної торгівлі склав лише 2,3%, тоді як роком раніше цей показник був майже у п’ять разів більшим — 10,5%.
- Продажі нових автомобілів впали катастрофічно — на 26,3%. В оптовій торгівлі негативно вплинуло посилення рубля та зниження прибутковості експорту.
- Ринок нерухомості продовжує переживати кризу через високі відсоткові ставки, що різко обмежують іпотечне кредитування.
- Попри незначний зріст у транспортній та фінансовій сферах, цей приріст носить точковий характер і не може компенсувати загальну стагнацію в економіці.
- Логістика намагається пристосуватися до нових викликів, а тимчасове зростання кредитування пов’язане з очікуваннями посилення регулювання.
- Відновлення споживчого попиту в росії поки не прогнозується, адже фундаментальні проблеми економіки залишаються нерозв’язаними.
2. Падіння вуглевидобутку в російському Кузбасі посилюється на тлі втрати європейських ринків.
- У першому півріччі 2025 року видобуток вугілля в Кемеровській області (Кузбасі) скоротився на 6,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до 96,5 млн тонн.
- За даними місцевого міністерства вугільної промисловості, падіння торкнулося й переробки (–12,8%) та відвантаження (–5,9%).
- Особливо помітне скорочення експорту до Європи — постачання на північний захід зменшилися на 15% через дію санкцій та поступове витіснення російського вугілля з європейських ринків. Загалом експорт знизився на 3,8% (до 51,2 млн тонн).
- Кузбас залишається ключовим центром російського вуглевидобутку — понад 50% загальноросійського обсягу забезпечують понад 150 підприємств, де зайнято близько 110 тис. осіб.
- Але тривала втрата західних ринків та залежність від цінової кон’юнктури створюють серйозні ризики для економіки регіону.
3. У російського бізнесу закінчуються гроші на зарплати.
- Після двох років агресивного зростання зарплат, яке влада використовувала як інструмент підтримки ілюзії економічної стабільності, російські компанії більше не в змозі витримувати навантаження.
- Центробанк рф визнав: у бізнесу закінчуються кошти на підвищення зарплат, попит слабшає, економіка гальмує, а дефіцит кадрів вже не дає тієї «цінової влади», що раніше.
- Як зазначається, можливість перекладати зростаючі витрати на споживача практично вичерпана.
- Підприємства масово виходять з «зарплатної гонки», оскільки не можуть утримувати працівників грошима. Реальне зростання зарплат у квітні 2025 року впало до 4,6% — удвічі повільніше, ніж рік тому.
- Це сигнал не лише про виснаження ресурсу бізнесу, а й про глибші проблеми в економіці: падіння попиту, слабку інвестиційну активність, тиск інфляції і структурні перекоси, викликані війною, санкціями та мобілізацією ресурсів у військово-промисловий сектор.
- Без зовнішніх інвестицій і з обмеженим доступом до фінансових ринків, російський бізнес дедалі більше балансує на межі виживання.
4. Відтік російського бізнесу з Казахстану посилюється: мінус 728 компаній за квартал.
- Кількість російських компаній у Казахстані зменшується вже п’ятий квартал поспіль. За даними Бюро національної статистики, лише за другий квартал 2025 року з ринку зникло 728 таких підприємств — найбільше квартальне скорочення з початку спостережень у 2019 році.
- Станом на червень залишалося 17,6 тисячі діючих структур з російськими власниками. За рік (від квітня 2024-го) їхня кількість скоротилась на понад 2 тисячі.
- Згортання торкнулося усіх сфер діяльності, але найбільше — торгівлі та IT, які разом дали 55% загального спаду.
- Цей тренд контрастує з короткочасним сплеском відкриття компаній у 2022–2023 роках, коли Казахстан став для багатьох російських фірм тимчасовим притулком.
- Сьогодні ж зменшення присутності свідчить про вичерпання можливостей для обходу санкцій, ускладнення адаптації до місцевих умов і втрату конкурентоспроможності на тлі дедалі жорсткішого регуляторного середовища.
5. Європарламент заявив, що Грузія не зможе приєднатися до ЄС, допоки влада не відмовиться від авторитарного курсу і не проведе чесні вибори.
- У Брюсселі наголосили, що євроінтеграція фактично призупинена, а нинішній уряд Європарламент не визнає. Напруга зросла після виборів у жовтні 2024 року, перемогу на яких здобула правляча партія «Грузинська мрія».
- Опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях, а призупинення євроінтеграції 28 листопада спричинило масові протести. Силовики жорстко придушували акції, застосовуючи сльозогінний газ і водомети. Було затримано щонайменше 400 осіб.
6. У травні 2025 року імпорт вина з ЄС до росії зріс до 9,9 тис. тонн — максимум із листопада минулого року.
- Основне зростання припало на Італію, Францію, Польщу, Іспанію та Австрію. При цьому вартість закупівель майже не змінилася — 34,8 млн євро.
- Попри війну та санкції, росія зберігає доступ до європейського ринку вина, а окремі країни ЄС нарощують постачання, користуючись послабленням механізмів контролю.
7. ЄС ввів санкції проти іранського нафтового магната, який допомагав росії обходити обмеження.
- ЄС запровадив санкції проти іранського нафтотрейдера Хоссейна Шамхані та його компаній Admiral Group і Milavous Group Ltd у межах нового пакета обмежень проти росії.
- Шамхані, син радника аятоли Хаменеї, фігурує у списку за участь у тіньовій торгівлі російською нафтою, що приносить значні доходи Кремлю.
- За даними Bloomberg, його мережа займається експортом російської та іранської нафти та управляє доходами через хедж-фонд з офісами в Лондоні, Дубаї та Женеві.
8. Американські компанії масово згортають інвестиційні плани в Китаї.
- У 2025 році менше половини американських компаній планують інвестувати в Китай — це найнижчий показник з 2006 року, за даними Американо-китайської бізнес-ради.
- Ще рік тому таких було 80%. Рекордні 27% фірм вже перенесли або готуються перенести частину своїх операцій з Китаю.
- Ключовою причиною такого розвороту стали торговельні бар’єри: 75% опитаних компаній назвали китайські відповідні тарифи основною проблемою для витрат.
- Понад 40% респондентів — це великі корпорації, які торік мали в Китаї річний дохід понад $1 млрд. Близько третини компаній уже втратили частку ринку в КНР і майже 70% побоюються подальших втрат у найближчі п’ять років. Ще 40% прямо заявили про збитки через експортний контроль США, зокрема втрату продажів, розрив партнерств і репутаційні втрати.
- Китай намагається зберегти привабливість як виробничий хаб, однак політика держпідтримки вітчизняних компаній витісняє іноземних гравців.
- 60% респондентів зазначили, що китайські клієнти все частіше обирають місцеву продукцію, навіть якщо вона раніше була неконкурентною.
- У поєднанні з уповільненням економіки КНР, ці сигнали створюють тривалий тренд виходу іноземного капіталу — в тому числі й коштів, пов’язаних з російським бізнесом, що шукає «запасні шлюзи» після санкцій.
