Ось так. Рашисти тупо заселяють окупований Маріуполь власними переселенцями з Роіссі. Місцевих власників зруйнованого житла викидають, а понаєхавшим дають пільгові кредити. Ось так вони роблять наші землі рашистськими де-факто. І да – вони срать хотіли на місцеві пам’ятки, збільшіть фото – побачите як обійшлись з відомим «Годинниковим будинком».
Умисно змінюють ДНК території, щоб витерти пам’ять.
Дім за домом, Росія продає окуповану Україну росіянам
У брошурі девелопер хвалить «величний стиль» архітектури будівлі та її вигідне розташування всього в 15 хвилинах ходьби від моря, додаючи застереження: вона була пошкоджена під час «військових подій».
Будівля, яка колись стояла на цьому місці, була фактично знесена забудовниками після того, як Росія завоювала Маріуполь у результаті жорстокого наступу, в результаті якого загинули тисячі людей і було зруйновано житловий фонд українського портового міста.
Мешканці «Годинникового будинку» вважають себе щасливчиками, що вижили, але тепер вони виключені з процесу реконструкції будівлі, яка була в основному продана новоприбулим з Росії.
«Ми, колишні власники, не маємо права там бути», — сказала Олена Пудак, чия мати володіла просторою квартирою в будівлі, але зараз живе в Німеччині.
Колись годинниковий будинок був визначною пам'яткою унікальної спадщини Маріуполя, а зараз він є пам'ятником перетворенням міста Росією з метою отримання прибутку та реалізації власних політичних планів. На окупованій території влада, підтримувана Росією, конфіскувала тисячі квартир, оголосивши їх «безхазяйними», через що українці, які втекли, стикаються з дедалі більшими перешкодами для повернення і доведення свого права власності або отримання компенсації.
Тим часом новоприбулі з Росії користуються низкою пільг, таких як 2% іпотечна ставка на нові будівлі.
Стратегія заміни населення, яке колись проживало на завойованих територіях, етнічними росіянами є тією, яку Москва давно реалізує. Наприклад, східний регіон Донбасу в Україні був заповнений росіянами в 1930-х роках, коли Радянський Союз індустріалізував регіон, одночасно заморивши голодом мільйони українських селян, що, на думку українського уряду та багатьох істориків, є геноцидом.
Маріуполь є символом російської жорстокості та українського опору під час облоги на початку війни, яка знищила значну частину міста, включаючи задимлений металургійний комбінат «Азовсталь». Агенти з нерухомості рекламують нове чисте повітря міста.
Одна з новоприбулих, росіянка з Сибіру, сказала, що була засліплена яскраво-помаранчевим сонцем, коли вперше відвідала місто минулого року. Вона купила там квартиру, яка потребувала лише незначного ремонту, і має намір провести там пенсію, здійснивши мрію свого чоловіка про життя біля моря. Наразі вона сказала, що здасть її в оренду жінці з Москви, яка зараз живе і працює в Маріуполі.
Олександр Носоченко, колишній мешканець Маріуполя, розповів, що російський військовослужбовець захопив його літній котедж на березі моря на околиці міста. Як чоловік призовного віку, Носоченко не міг повернутися до Маріуполя, щоб самостійно вимагати компенсації, а його дружина, яка пережила облогу міста Росією, відмовилася туди повертатися з принципових міркувань.
Будинок з годинником, побудований у 1950-х роках, був однією з найбажаніших адрес у місті, яке колись було процвітаючим. Під час ремонту даху та фасаду будівлі у 2021 році було встановлено новий годинник із світловим шоу, яке тодішній мер Вадим Бойченко назвав символом «ери відродження Маріуполя».
Кілька місяців по тому мешканці опинилися в підвалі, коли російські війська обложили місто. У березні 2022 року ракета пробила дірку в Будинку з годинником, вбивши кількох мешканців.
«Тоді ми зрозуміли, що нам нікуди повертатися», — сказала Пудак, яка за кілька днів до того втекла з міста разом із чоловіком і трьома дітьми, залишивши ключі від квартири своєї матері сусідці.
Масове переселення та руйнування відкрили ринок нерухомості. Поки робітники почали розчищати завали, ріелтори скуповували нерухомість за низькими цінами у мешканців, які втекли.
Мешканці Будинку з годинником роз'їхалися по Україні, Росії та Європі, але деякі залишилися в підвалі будівлі, поки влітку не з'явилася протікання.
Незважаючи на пошкодження, мешканці сподівалися, що історична цінність будівлі забезпечить її збереження. У генеральному плані реконструкції Маріуполя, затвердженому Путіним у 2022 році, Будинок з годинником був позначений для реставрації.
Бульдозери прибули наприкінці 2022 року.
Мешканці безпорадно спостерігали, як будівлю зносили. За словами голови асоціації мешканців Марії Тиховської, в процесі роботи зламалося три екскаватори. «Сама будівля боролася зі знесенням», — сказала вона у відео, опублікованому в Інтернеті. Супутникові знімки показують, що на початку 2023 року більша частина будівлі була зрівняна з землею.
Проте мешканці сподівалися отримати квартири в новому будинку. Декрет від 2022 року надавав їм право на переселення на місце їхнього колишнього житла.
Однак вони не знали, що будинок був виділений для реконструкції дочірньою компанією «Роскапстрой», яка належить Міністерству будівництва Росії.
Реальність почала усвідомлюватися, коли вони побачили плани поверхів і комп'ютерні зображення нового будинку на каналі Telegram, який з'явився в липні 2023 року. Він був на кілька поверхів вищим за будинок, який вони знали, і мав зовсім інше планування. Замість просторих двокімнатних квартир він був поділений переважно на студії.
Мешканці намагалися зв'язатися з забудовником, компанією RKS Development, але їх проігнорували. Замість цього забудовник відкрив офіс продажів поблизу ділянки. Серед покупців був агент з нерухомості з Маріуполя, який забронював три квартири в новому «Годинниковому будинку». «Інтерес був великий», — сказав 28-річний чоловік.
За його словами, більшість інших покупців, яких він зустрів, були з Росії.
Щодо колишніх мешканців, він знав про їхні скарги, але не відчував до них особливої симпатії. Якщо вони хотіли продовжувати там жити, вони могли б внести заставу, як і всі інші, сказав він. Незважаючи на те, що ціна була приблизно втричі вищою за ту, яку, за словами мешканців, їм запропонували в якості компенсації за їхні квартири.
«Цього ледь вистачить, щоб купити місце на кладовищі», — сказав один з мешканців.
Навіть якби вони могли собі це дозволити, багато колишніх мешканців заперечували з принципу: чому вони повинні платити за руйнування Маріуполя?
За тиждень квартири були розпродані, сказав агент з нерухомості. Більша частина запланованої вартості будівництва в 850 мільйонів російських рублів, або близько 10,5 мільйонів доларів, була покрита майбутніми власниками, згідно з інформацією про проект, оприлюдненою забудовником. США наклали санкції на «Роскаспстрой» та його дочірні компанії за діяльність в окупованому Маріуполі в кінці 2023 року. Девелопер не відповів на запит про коментар.
Коли почалися будівельні роботи, мешканці мобілізувалися, звернувшись до офіційних органів так званої Донецької Народної Республіки, російської назви уряду, встановленого нею на сході України.
У відповідь їм повідомили, що закон змінився: мешканці більше не мають права на переселення на місце своїх колишніх будинків, а можуть бути переселені в будь-яке місце в межах міста.
Тим часом мати Олени Пудак спробувала повернутися до Маріуполя, щоб вимагати компенсацію за свою квартиру. Їй відмовили у в'їзді в російському аеропорту Шереметьєво — єдиному легальному пункті в'їзду для українців, які прагнуть повернутися на окуповані території. Пояснень не було, але Пудак підозрює, що влада намагається не пускати людей, які мають претензії на майно.
З огляду на обмежені можливості, мешканці «Годинникового будинку» подали позов проти Донецької Народної Республіки, стверджуючи, що їхні права як новоспечених громадян Росії були порушені. У листі на ім'я Путіна вони виклали свою позицію.
Відповіді не було, і наприкінці минулого року суд виніс рішення не на їхню користь.
