Як повідомляє BBC, у понеділок президент України Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом у Білому домі за участю низки європейських лідерів. До Вашингтона прибудуть прем’єр Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та генсек НАТО Марк Рютте. Зустріч відбудеться після переговорів Трампа з володимиром путіним на Алясці, де не вдалося домовитися про припинення війни. Американський президент заявив, що прагне не перемир’я, а “постійної мирної угоди”. За повідомленнями, путін пропонував Україні відмовитися від контролю над Донецьком в обмін на замороження фронту в Запорізькій та Херсонській областях. Зеленський наголосив, що поступки територіями неможливі, а рішення про мир може ухвалювати лише Україна. Водночас спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив, що США й союзники розглядають можливість надати Києву гарантії безпеки за аналогією зі статтею 5 НАТО як альтернативу членству в Альянсі. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою. Європейські столиці занепокоєні тим, що Трамп може тиснути на Зеленського прийняти російські умови. Це буде перша зустріч Зеленського з Трампом у Білому домі після їхнього публічного конфлікту в лютому, який завершився різким розривом.
За інформацією CNN президент РФ володимир путін несподівано звернувся англійською під час фінальних слів після зустрічі з Дональдом Трампом на Алясці. З усмішкою він сказав: “And next time in Moscow”, відреагувавши на репліку американського лідера про можливу нову зустріч. Хоча офіційно путін зазвичай користується перекладачами, він володіє англійською значно краще, ніж демонструє публічно. Кремль неодноразово визнавав, що президент розуміє мову майже повністю і навіть виправляє перекладачів. Відомо, що в неформальних ситуаціях він часто переходить на англійську, тоді як у дипломатії вважає за краще залишати простір для маневру через переклад. Раніше путін уже робив публічні заяви англійською: у 2013 році він виступав з промо-відео для заявки росії на проведення Експо-2020, а в 2010-му навіть заспівав пісню Blueberry Hill на благодійному вечорі. Крім того, він вільно володіє німецькою, яку активно використовував у спілкуванні з Ангелою Меркель. Трамп, почувши англомовне запрошення, пожартував: “Ooh, that’s an interesting one… I could see it possibly happening. Thank you very much, Vladimir.”
New York Times повідомляє, що після саміту з Дональдом Трампом на Алясці володимир путін дав зрозуміти: його головна мета — не припинення війни, а відновлення “балансу безпеки” й статусу росії як великої держави. Він назвав війну “ситуацією навколо України” й повторив старі скарги на Захід, який нібито позбавив Москву впливу після розпаду СРСР. Політологи зазначають: путін навмисно уникає слова “війна”, щоб представити її як змову Заходу проти росії. Тим часом у Європі зростає протидія — Польща провела військовий парад із американською технікою, а НАТО зміцнює позиції після вступу Фінляндії та Швеції. Трамп, натомість, фактично підняв статус росії, заявивши: “Ми №1, вони №2 у світі”, що в Кремлі сприйняли як тріумф. У Європі ж його слова викликали тривогу через ризик поступок путіну й перекладання відповідальності за мир на Київ та союзників.
За інформацією New York Times за кілька годин до саміту з володимиром путіним у США президент Дональд Трамп провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, назвавши його у Truth Social “високоповажним президентом”. Це стало несподіваним сигналом підтримки політика, якого Захід вважає диктатором і не визнає після фальсифікованих виборів 2020 року. Трамп заявив, що подякував Лукашенку за звільнення 16 в’язнів і обговорив можливий вихід ще 1 300 осіб. Держ ЗМІ Білорусі повідомили, що Лукашенко запросив Трампа до Мінська, і той нібито погодився. Білий дім це не підтвердив. Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, раніше розганяв масові протести і дозволив Росії використовувати білоруську територію для вторгнення в Україну у 2022 році. Однак нині він намагається подати себе як “медіатора” між Москвою, Києвом і Заходом.
Як повідомляє The Guardian лідери восьми країн Північної Європи та Балтії заявили в суботу, що вони залишаються непохитними у своїй підтримці України та зусиль Трампа щодо припинення російської агресії проти України. Лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції заявили в заяві, що досягнення миру між Україною та росією вимагає припинення вогню та гарантій безпеки для України: «Ми вітаємо заяву президента Трампа про те, що США готові брати участь у гарантіях безпеки. Не слід встановлювати жодних обмежень для збройних сил України або її співпраці з іншими країнами», – йдеться в заяві.
За повідомленням The Guardian українські військові заявили, що відкинули російські війська приблизно на 2 км (1,2 милі) на частині Сумського фронту на півночі України. Росія, яка контролює трохи більше 200 кв. км у цьому регіоні, згідно з даними українського проекту картографування бойових дій DeepState, не надала жодних коментарів.
За даними Reuters, глобальні ринки очікують нестабільного тижня на тлі зростання тиску США на Україну. Цього тижня увага світових фінансових ринків прикута до сектору оборони та енергетики. Причиною стала активна дипломатія європейських лідерів, які в екстреному порядку підтримали Україну на перемовинах із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ці переговори можуть змусити Київ погодитися на мирну угоду, що вигідна для росії. Інвестори стежать за можливим зближенням США з росією, що відкриває шанси на освоєння арктичних енергоресурсів. Ця геополітична зміна змушує Європу швидко нарощувати витрати на оборону. Після саміту у вихідні в Алясці Трамп і президент РФ володимир путін завершили перемовини без укладання угоди щодо припинення вогню. Американський президент після цього заявив, що Київ має якнайшвидше погодитися на мирну угоду. У понеділок президент України Володимир Зеленський вирушить до Вашингтону для переговорів із лідерами Німеччини, Великої Британії та Франції. Економісти коментують, що Трамп схиляється до скорочення чи навіть припинення допомоги Україні, а бізнес-інтереси в росії стають дедалі важливішими для США. У результаті Вашингтон може розглядати зняття санкцій з росії і переорієнтацію інвестицій у цей регіон, тож Європа буде змушена суттєво збільшити оборонний бюджет. Така непередбачувана політична динаміка ставить ринки на межу волатильності, а інвестори очікують різких змін у вартості енергоресурсів та акцій оборонного сектору.
