1. У ніч на 17 лютого українські безпілотники атакували низку регіонів росії, завдавши удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів на півдні країни та спричинивши перебої в роботі інфраструктури.
- У Краснодарському краї під атаку потрапив Ільський НПЗ. Було пошкоджено резервуар із нафтопродуктами, спалахнула пожежа площею близько 700 кв. м. До ліквідації залучили 72 особи та 21 одиницю техніки.
- Ільський НПЗ належить «Кубанській нафтогазовій компанії» та має потужність 6,6 млн тонн на рік. У Генштабі ЗСУ раніше зазначали, що підприємство задіяне в забезпеченні російських військ. Попри попередні атаки, цього року це перший удар по заводу.
- Паралельно вибухи пролунали в Татарстані — у Казані та Нижньокамську.
- Також вибухи лунали над Іжевськом. Крім того, безпілотники атакували окупований Севастополь.
- Серія ударів свідчить про зростання вразливості російської інфраструктури — від стратегічних нафтопереробних об’єктів до регіональних центрів і транспортних вузлів.
2. російська економіка увійшла в «зону смерті» — стан, за якого вона ще функціонує, але системно виснажує власні ресурси.
- П’ятий рік війни проти України радикально деформував структуру економіки рф. Зростання 2025 року становило лише 1%, а прогноз на 2026-й ще слабший.
- Економіка застрягла в «негативній рівновазі»: формально тримається на плаву, але руйнує власний майбутній потенціал. За останні чотири роки система фактично розділилася на два сектори.
- Військово-промисловий комплекс, який уже поглинає близько 8% ВВП, демонструє зростання та отримує пріоритетний доступ до ресурсів. Натомість цивільні галузі стагнують або скорочуються.
- Із загального приросту промвиробництва на 18,3% за три роки весь приріст забезпечила оборонка — цивільний сектор у цей період фактично зменшився.
- Модель тримається на так званій «військовій ренті» — бюджетних трансфертах, що створюють штучну зайнятість і попит. На відміну від нафтових доходів 2000-х, це не зовнішній приплив коштів, а внутрішнє перерозподілення, яке не генерує довгострокового розвитку.
- Фінансова стійкість слабшає. У 2025 році дефіцит бюджету зріс до 5,6 трлн рублів (2,6% ВВП) — максимуму з пандемії. Відсоткові виплати за держборгом перевищують сукупні витрати на освіту та охорону здоров’я. Нафтогазові доходи в січні скоротилися вдвічі рік до року — до менш ніж 400 млрд рублів на тлі дисконту Urals у 25–30% до Brent.
- Навіть припинення війни не гарантує швидкого відновлення: для безкризової демобілізації потрібно одночасне виконання низки умов — від зняття частини санкцій до створення життєздатного сектору малого та середнього бізнесу. Ймовірність такого сценарію близька до нуля.
- рф здатна продовжувати війну в осяжній перспективі, однак кожен додатковий рік у «зоні смерті» підвищує ризик фінансової дестабілізації та інституційної деградації. Економіка не демонструє ознак колапсу, але дедалі більше втрачає здатність до відновлення.
3. російська нафта продовжує дешевшати відносно світових еталонів, поглиблюючи втрати експортної виручки.
- У лютому знижка на сорт Urals перевищила $27 за барель, свідчать дані Argus.
- У порту Приморськ дисконт до північноморського датованого еталону (NSD) зріс до $27,3 проти $26,7 у січні. Це сталося навіть попри те, що сам NSD за місяць подорожчав більш ніж на $4 — до $70,8 за барель. Фактично російська нафта не скористалася зростанням глобальних котирувань.
- У Новоросійську ситуація аналогічна: для партій Urals на суднах Suezmax знижка збільшилася до $27,53 (з $27,05), для Aframax — до $29,33 (з $29,17).
- На кінцевих ринках дисконт розширився ще відчутніше. Для поставок в Індію (DAP West Coast India) він зріс до $11,6 з $9,34 у січні, для Китаю (DAP Shandong) — до $11 проти $9,4 місяцем раніше.
- Це свідчить про збереження слабкої переговорної позиції російських експортерів навіть на азійських напрямках.
- Лише по сорту ESPO зафіксовано часткове скорочення знижки: у порту Козьміно дисконт до індикатора Dubai зменшився майже на $1 — до $13 за барель із $13,81.
- Втім, це не змінює загальної картини: основний експортний сорт Urals продається з глибокими знижками, що системно скорочує валютні надходження та посилює тиск на російський бюджет.
4. Бензин у росії продовжує дорожчати.
- Попри зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту, у період сезонного спаду попиту, коли ринок зазвичай стабілізується, роздрібні ціни демонструють стійкий висхідний тренд.
- За даними Росстату, подорожчання відбувається поступово, але безперервно, що свідчить про глибші структурні проблеми галузі.
- Фактично зв’язок між дешевшою нафтою та цінами на заправках у росії більше не працює. Вартість пального дедалі більше визначається податковим навантаженням і фіскальною політикою.
- Додатковий тиск створює експортна модель: коли продажі за кордон вигідніші, внутрішній ринок стикається з дефіцитом.
- Ситуацію погіршили нові удари по нафтопереробній інфраструктурі. За тиждень із 9 по 13 лютого оптові ціни різко зросли: бензин Аи-92 подорожчав на 6,9% — до 62 431 рубля за тонну, Аи-95 — на 5,8%, до 63 545 рублів. На Санкт-Петербурзькій біржі Аи-95 досяг 63 787 рублів за тонну — максимуму за два місяці.
- Після атак безпілотників було зупинено виробництво бензину на Волгоградському НПЗ потужністю 13 млн тонн на рік, також повідомлялося про займання на Ухтинському НПЗ.
- Побоювання щодо скорочення пропозиції вже спровокували ажіотаж на біржі.
- Паливний ринок росії стає дедалі більш вразливим: навіть за сприятливої зовнішньої кон’юнктури ціни всередині країни зростають, а нові удари по інфраструктурі лише посилюють ризики подальшого подорожчання.
5. Ділова активність у росії сповільнилася в лютому — дані ЦБ.
- Зростання ділової активності в росії у лютому різко пригальмувало, повідомив Банк росії.
- Індикатор бізнес-клімату ЦБ знизився до 0,2 пункту проти 1,5 пункту в січні.
- Компанії стали стриманіше оцінювати поточну ситуацію з виробництвом і попитом. Водночас їхні очікування на найближчі три місяці дещо покращилися.
- Цінові очікування бізнесу помітно зменшилися після зростання протягом останніх чотирьох місяців і опустилися нижче середнього рівня четвертого кварталу 2025 року.
6. Уряд рф терміново підвищує тарифи, щоб врятувати РЖД.
- російський уряд запускає позапланове підвищення залізничних тарифів, намагаючись підтримати «Російські залізниці», які після початку війни втратили 14% вантажоперевезень, накопичили близько 4 трлн рублів боргу та вперше з часів пандемії отримали чистий збиток.
- З 1 березня 2026 року перевезення вантажів мережею РЖД подорожчає ще на 1%. Запроваджений «підвищувальний коефіцієнт» пояснюють необхідністю фінансувати витрати на «транспортну безпеку».
- Наприкінці минулого року компанія звернулася по допомогу до уряду та просила 200 млрд рублів із Фонду національного добробуту, щоб закрити фінансову діру й розрахуватися з банками. Мінфін погодив лише 65 млрд.
- За підрахунками, нове підвищення тарифів може принести компанії близько 22,3 млрд рублів — сума, яка виглядає незначною на тлі багатотрильйонного боргу.
- Фактично уряд перекладає фінансові проблеми держмонополії на бізнес, що ще більше підвищує витрати економіки в умовах воєнного навантаження та скорочення перевезень.
7. У росії почалася хвиля банкрутств нафтових компаній.
- На тлі падіння цін на російську нафту до $40 за барель і нижче та посилення санкцій США невеликі видобувні компанії почали масово втрачати платоспроможність.
- ВТБ ініціює банкрутство групи First Oil у Ханти-Мансійському автономному окрузі. Борг — близько 6 млрд рублів, річний видобуток — 500 тис. тонн. Компанія працювала зі значними знижками до ринкової ціни.
- Процедуру банкрутства також розпочато щодо НК «Янгпур» (ЯНАО). Раніше збанкрутували Астраханська нафтова компанія та НК «Горний». Московський кредитний банк заявив вимоги до одного з боржників на 7 млрд рублів.
- За даними Росстату, близько половини нафтогазових компаній рф є збитковими: їхній сумарний мінус за січень–листопад — 575 млрд рублів.
- Прибуток прибуткових компаній скоротився більш ніж удвічі — до 3 трлн рублів. Санкційний тиск і зниження цін поступово витісняють із ринку слабших гравців, що поглиблює кризові тенденції в галузі.
8. Китай оновлює рекорд імпорту російської нафти.
- У лютому Китай може збільшити морський імпорт російської нафти до 2,07–2,08 млн барелів на добу — це стане абсолютним рекордом. У січні показник становив близько 1,7 млн барелів на добу.
- Втім, навіть рекордні обсяги закупівель з боку Китаю не перекривають втрати від скорочення імпорту Індією.
- Якщо влітку Індія закуповувала до 2 млн барелів на добу, то в січні обсяги впали до 1,1–1,2 млн барелів, і приблизно на цьому ж рівні очікуються у лютому.
- Раніше росія постачала великі обсяги одночасно і в Китай, і в Індію. Тепер Індія скорочує закупівлі, а Китай лише частково нарощує їх.
- У результаті частина нафти накопичується в морі та сховищах, а російський видобуток поступово знижується через обмежені можливості збуту.
9. У ЄС закликали повністю припинити торгівлю з росією.
- Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже під час зустрічі з Торгово-промисловою палатою заявила, що санкційний тиск на росію необхідно посилювати, зокрема шляхом боротьби з її «тіньовим флотом», а також повністю припинити всі види торгівлі з державою-агресором.
- Фактичні дані свідчать, що економічні зв’язки вже стрімко скорочуються. За інформацією Митної адміністрації та Банку Латвії, у 2022–2024 роках обсяг торгівлі товарами й послугами між Латвією та росією впав на 78,1%.
- За 11 місяців 2025 року імпорт російських товарів скоротився ще на 73,5% у річному вимірі, експорт до рф — на 8,7%. З 2021 року кількість латвійських компаній, що експортують до росії, зменшилася майже на 80%.
- Тенденція свідчить про подальшу ізоляцію російської економіки на європейському напрямку та поступову втрату навіть тих торговельних каналів, які зберігалися після початку повномасштабної війни.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
