Поділити світ на чотирьох

Поділити світ на чотирьох

Чи знали ви, що ООН задумувалася як "світовий шериф" із чотирма озброєними націями - поліцейськими, та розподілом між ними "зон відповідальності", а іншим країнам планувалось заборонити мати власні армії?

Переліт В’ячеслава Молотова до США у травні 1942 року був настільки секретним, що навіть у Білому домі більшість персоналу не знала, хто цей загадковий гість, що оселився прямо у кімнаті Лінкольна. Але сам Президент Рузвельт наполіг, щоб Молотов жив прямо в Білому домі, що було великою рідкістю.

Преса не повинна була знати про гостя, тому їжу в кімнату «пана Брауна» (таким був псевдонім Молотова аж до завершення візиту) подавали не офіційно, а через обмежене коло перевірених офіціантів. Більше того, щоб журналісти нічого не запідозрили, Рузвельт робив вигляд «звичайного життя в Білому домі» і, коли преса запитувала про підвищені заходи безпеки в Білому домі, їм відповідали, що це пов’язано з візитом якоїсь латиноамериканської делегації або просто посиленням охорони через війну.

Тільки 4 червня 1942 року, коли Пе-8 з «паном Брауном» уже був на безпечній відстані, Білий дім випустив офіційне комюніке про те, що товариш Молотов відвідав США.

Світ дізнався про візит Молотова у Білий дім лише тоді, коли Рузвельт отримав бажаний результат: Молотов уже встиг погодитися на концепцію «Чотирьох поліцейських». Саме ця зустріч підготувала остаточний ґрунт для прийняття рішення та підписання, 11 червня 1942 року, «угоди про ленд-ліз».

Саме так починалась перебудова Світового порядку. Перебудова, яку затіяли американські фінансово-політичні еліти у 1942 році, коли стало зрозумілим, що США опиняться в складі переможців Світової війни. Саме тоді у США почалась робота над проектуванням післявоєнного миру, який треба було побудувати та втримати у своїх руках.  

У квітні 1942 року США лише 4 місяці як перебували у стані війни після Перл-Гарбора. Британці щойно зазнали принизливої поразки в Сінгапурі, а СРСР оговтувався після катастрофи 1941 року та готувався до літніх битв (Ленінград залишався в блокаді, німецькі війська стояли всього за 150–200 км від Москви, де радянські війська марно намагалися зрізати цей виступ - «Ржевська м’ясорубка», а південніше фронт проходив по лінії Орел — Курськ — Харків — Таганрог.  

Саме в цій напруженій атмосфері Рузвельт надсилає Сталіну особисте секретне послання. Його мета — залучити СРСР до участі в новій системі світової безпеки на місці "світового поліцейського", зоною відповідальності якого є Східна Європа та Центральна Азія. Приводом для розмови була обрана тема відкриття «Другого фронту» в Європі.

Текст послання::

«Особисте та цілком таємне послання від Президента пану Сталіну.

Дорогий пане Сталін, У мене на думці є дуже важлива військова пропозиція, яка стосується використання наших збройних сил таким чином, щоб надати допомогу Вашому критичному фронту. Я хочу запропонувати цю справу Вам безпосередньо, а не через звичайні дипломатичні канали.

На жаль, я не можу залишити Вашингтон зараз. Тому я хотів би попросити Вас розглянути можливість відправлення пана Молотова та відповідального генерала до Вашингтона найближчим часом. Я вважаю це настільки важливим, що дозволяю собі сподіватися, що Ви зможете надіслати їх вже цього місяця.

Я впевнений, що ми з Вами зможемо дійти повної згоди щодо стратегічного планування, яке є життєво необхідним для нашого спільного успіху.

Очікую Вашої відповіді. Франклін Д. Рузвельт»

Послання було передано до Москви через американського посла в СРСР адмірала Вільяма Стендлі. Саме цей документ запустив ланцюжок подій, що призвели до візиту Молотова у Вашингтон і, зрештою, до появи концепції «Чотирьох поліцейських» як фундаменту створення ООН замість ЛІги Націй.

Рузвельт відчував, що якщо не залучити СРСР до планування «нового світу» саме зараз, поки Сталін перебуває у скрутному військовому становищі, то пізніше (після перших великих перемог) апетити Кремля буде неможливо стримати.

Сталін вичікував з відповіддю на послання Рувельта цілих 20 діб, поки остаточно не зрозумів, що без допомоги США йому не відбитись від Гітлера та в число країн-переможців не потрапити.

29 червня 1942 року, на авіабазі Боллінг, де не було жодних почесних варт чи оркестрів, приземлився радянський дальній бомбардувальник Пе-8 з товаришем Молотовим на борту. Молотова швидко пересадили в закрите авто та завезли до Білого дому через бічні ворота.

На першій же зустрічі з Молотовим, Рузвельтом була запропонована концепція нового світового порядку - концепція «чотирьох поліцейських». Суть цієї концепції полягала у тому, що безпека у світі не мала підтримуватись одним «єдиним поліцейським» (з однією спільною армією чотирьох країн), а скоріше це мало існувати у вигляді домовленості чотирьох країн про те, хто «патрулює» який район:

США мали відповідати за Західну півкулю (обидвіі Америки).

Велика Британія мала тримати порядок у Західній Європі та у своїх колоніях (Африка, Близький Схід).

СРСР: отримував тримував «право нагляду» над Східною Європою та Центральною Азією.

Китай мав стати стабілізатором у Східній Азії (як противага Японії).

Головні правила гри, запропоновані Рузвельтом Молотову, були прості: тільки «чотири поліцейські» мають право на важке озброєння у своїх арміях. Всі інші країни (включаючи Францію, Німеччину та Японію) після війни мали бути повністю роззброєні. Рузвельт жартував (хоча й серйозно), що іншим країнам «не можна довіряти навіть пістолети». Якщо десь у світі виникав конфлікт, «поліцейський», який відповідає за порядок на цих територіях, мав право негайно втрутитися і припинити його силою.

Під час бесіди в Білому домі з Молотовим, від 29 травня 1942 року, Рузвельт сказав: «Я не бачу іншого виходу, окрім повного роззброєння Німеччини, Японії, а також, можливо, Франції, Італії, Польщі, Чехословаччини та Туреччини після війни». (FRUS 1942, Vol III, p. 568)

Рузвельт прямо сказав Молотову, що після війни світ має бути демілітаризований, а порядок підтримуватимуть лише чотири держави, які матимуть монополію на зброю. Він вважав, що малі країни (Польща, Чехословаччина, Франція, Туреччина тощо) все одно не здатні себе захистити, але їхнє озброєння лише провокує зайві і непотрібні «поліцейським» конфлікти. «Якщо якась країна почне загрожувати миру, Чотири поліцейські просто закриють її кордони та примусять до миру силою». Це була свого роду концепція «світового шерифа», де в офісі шерифа сидять чотири людини – чотири країни.

Крім ідеї «поділити світ на чотирьох» - на чотири зони стратегічних інтересів, Рузвельт здивував Молотова в розмові у Білому домі (а пізніше шокував Черчилля) ідеєю запровадити інститут опіки (Trusteeship). Він вважав, що старі колонії (наприклад, Індокитай, Малайя) не повинні повертатися до Франції чи Британії.

Замість цього вони мали перейти під тимчасове управління «Чотирьох поліцейських», які підготують їх до власної державної незалежності.

Коли британці дізнались про зміст розмов Рузвельта з Молотовим щодо «роззброєння всіх, крім чотирьох», вони були у люті. Було ясно, що США фактично хочуть позбавити Британію військової сили в Європі, оскільки після війни США виведуть війська з Європи (Рузвельт казав, що вони залишаться максимум на два роки), всі європейські країни будуть роззброєні, а СРСР залишиться єдиним військовим велетнем на континенті.

Черчилль почав відчайдушно проштовхувати Францію до списку великих держав. Рузвельт терпіти не міг Шарля де Голля і вважав Францію «країною, що програла», але Черчилль наполягав: «Нам потрібен сильний бастіон у Європі, щоб стримувати росіян». Зрештою, саме завдяки Черчиллю ми маємо сьогодні «П’ятірку» в Раді Безпеки ООН, а не «Четвірку».

Vladislav Olenchenko