Серед усього бедламу, суперечливих заяв, заламування рук, посипання голови попелом та гучних промов про «перемогу» найцікавіше, як на мене, - зрозуміти, хто бреше найбільше, чому і що його на це мотивує.
США
Офіційна позиція, заявлена на сьогодні: «перемога», всі військові цілі досягнуті, перемир'я є основою для постійної угоди. Реальний інтерес - Трамп хотів виходу з війни, яка починала коштувати йому політичних балів: нафтові ринки, проміжні вибори, союзники в Затоці під ударами. Венс і Віткофф тиснули на угоду. Пентагон дізнався про перемир'я в останній момент.
Але найцікавіше не те, що Вашингтон говорить публічно, а те, як він це робить. У мережі з'явився чернетковий варіант допису Шаріфа на X із заголовком «Draft - Pakistan's PM Message», тобто прем'єр буквально скопіював і вставив текст разом із службовим заголовком. Цікаво, що у власній чернетці він згадується в третій особі. Логічно припустити, що Білий дім написав сценарій, де Пакистан виступає ініціатором перемир'я, щоб Трамп міг відступити від ультиматуму, не втрачаючи обличчя. Драфт не містив жодного слова про Ліван.
Чи брешуть США? Адміністрація не просто залишає питання в тумані - вона режисує туман. Пакистан у цій схемі не посередник, а корисна декорація у внутрішньополітичній виставі. Це не брехня в чистому вигляді - це керована двозначність із аутсорсингом авторства. Але саме вона породила «ліванську» плутанину, яка поставила угоду під загрозу в перші ж години.
ІРАН
Офіційна позиція Ірану дзеркальна до США: «історична перемога», США прийняли іранську 10-пунктову рамку, перемир'я має поширюватися на весь регіон, включно з Ліваном. Реальний інтерес - режим потребує передиху: економіка в катастрофічному стані, військові та командні можливості серйозно пошкоджені. Але ядерна програма вціліла, і це головний козир на переговорах.
Аракчі висуває США ультиматуми щодо Лівану - і одночасно Іран їде на переговори в Ісламабад. КВІР заявляє: «рука на гачку, готові відновити бій», але Моджтаба Хаменеї дав благословення на угоду. Tasnim, офіційне медіа КВІР, і близький до нього Fars пишуть про вихід із перемир'я, поки дипломати летять до Пакистану.
Чи бреше Іран? Іран явно перебільшує масштаб своєї «перемоги» для внутрішньої аудиторії та Глобального Півдня. Ядерна програма «пережила удар», але наскільки? Йоссі Мельман стверджує, що військові можливості підірвані на роки. Іран це знає, але не визнає.
ІЗРАЇЛЬ
Офіційна позиція Нетаньягу суперечлива. Він підтримує рішення Трампа, але з дулею в кишені. Відповідно, на думку Тель-Авіва, перемир'я не включає Ліван, війна з «Хезболлою» триває, цілі досягнуто. Реальний інтерес не реалізований: жодна із заявлених цілей не досягнута. Режим стоїть, ядерна та ракетна програми живі. Нетаньягу опинився поза переговорами, які визначають безпеку Ізраїлю.
Коли Нетаньягу каже «перемога» - вся опозиція каже «катастрофа». Ми пам’ятаємо за публікаціями NYT, що ЦРУ і Рубіо називали його план «фарсом» і «дурницею» ще в лютому. Армія сигналізує, що повне роззброєння «Хезболли» нереалістичне.
Чи бреше Ізраїль? Нетаньягу - найочевидніший кандидат. Він продав Трампу нереалістичний план, продав ізраїльській громадськості нереалістичні цілі, а тепер намагається подати поразку як перемогу, продовжуючи війну в Лівані як єдиний фронт, де ще щось відбувається.
ПАКИСТАН
Офіційна позиція Ісламабада - успішне посередництво; перемир'я поширюється на весь регіон, включно з Ліваном. Інтерес Пакистану полягає в отриманні регіонального статусу та вдячності від обох сторін. Прем'єр Шаріф оголосив, що угода включає Ліван, але або він не узгодив це зі США, або свідомо вийшов за межі мандату. Нетаньягу спростував це за годину. Шаріф тепер закликає «всі сторони поважати дух перемир'я», що означає: він сам не впевнений у його змісті.
Чи бреше Пакистан? Тут два рівні. На першому - Ісламабад озвучував чужий сценарій, виконуючи роль, написану у Вашингтоні. На другому - самостійно розширив угоду, додавши Ліван, якого в оригіналі не було. Перше - не брехня, а субпідряд. Друге - або перевищення мандату, або свідома гра на підвищення ставок. В обох випадках саме ця імпровізація створила найбільший безпосередній хаос перших годин перемир'я.
ХЕЗБОЛЛА
Офіційна позиція шиїтського руху: перемир'я має включати Ліван; якщо Ізраїль не дотримується - «відповідь буде з усього регіону, включно з Іраном». Реальний інтерес - зберегти позиції в Лівані. «Хезболла» поки що утримується від ударів попри ізраїльські атаки. Це саме по собі промовисто: Тегеран, схоже, дав команду не ескалувати.
Чи бреше «Хезболла»? Вони блефують щодо негайної відповіді й чекають іранської команди, а Іран зараз не зацікавлений у зриві переговорів.
Ітогі падвєдйом?
Якщо ранжувати за масштабом і наслідками, то найбільше бреше Нетаньягу. У нього яскрава демонстрація системної брехні протягом усієї кампанії: щодо цілей, можливостей та результатів. Це найнебезпечніша брехня, бо вона завела Ізраїль у війну з хибними очікуваннями.
На другому місці - Трамп. Тут спостерігається ситуативна брехня заради внутрішньополітичного наративу «перемоги». Вона небезпечна тим, що підриває довіру до самої угоди.
Замикає трійку лідерів Іран із перебільшеннями для внутрішньої аудиторії, але стратегічно він більш чесний щодо своїх реальних інтересів, ніж інші сторони. Це не означає, що Іран «хороший» - це означає, що в цій конкретній ситуації у нього найменше причин приховувати свою позицію.
На четвертому почесному місці - Пакистан із найменш шкідливою брехнею, хоча вона і створила найбільший безпосередній хаос у перші години перемир'я.
Корочє, хочете мати перманентний дурдом, працюйте з майстрами пісділу)
