Згадався анекдот:
Десь опівдні мужик з глибокого похмілля, довго шукає капці, надягає їх, і ледве піднімаючи ноги, йде на кухню. Проходячи повз клітину з папугою, знімає з неї (з клітини) покривало, заходить на кухню дістає з холодильника пиво, з насолодою п'є, йде назад. Проходячи повз папуги, знову накидає на неї покривало, лягає на диван і засинає.
Голос з клітки: "Ось такий коротєнькій дєньок."
Це про парад. А далі трошки про його бенефіціара.
Будуть зараз перемовини з Трампом у трьохсторонньому форматі чи ні - по цимбалах.
Якщо Рудий візьметься за нашу проблему всерйоз, то тільки у вересні - чому саме тоді, я писав багато разів. А тепер навіть Зеленський дозволяє собі жарти у стилі 95-го кварталу на адресу пині.
Борзєєт? Атнюдь. Просто іноді читає доповіді британських та російських військових аналітиків - а вони останнім часом багато у чому почали співпадати.
Наприклад у тому, що у росії повністю вичерпалися можливості серйозно наступати на фронті. Людей настільки в обріз, що плани про великий контрнаступ вже навіть не розглядаються.
Публічно Київ чекає на новий російський наступ уже влітку. Bloomberg пише, що Зеленський на зустрічах із європейськими лідерами знову просить прискорити постачання ППО та ракет-перехоплювачів, особливо Patriot, тому що Україна побоюється посилення ударів та нової активної фази бойових дій.
Але в російському військовому тилу, за ствердженнями аналітиків, ситуацію оцінюють значно жорсткіше. Наступальні можливості армії сильно просіли: не вистачає підготовленої піхоти, резервів для ротації, молодших командирів та техніки, яку можна безболісно кидати у прориви.
Джерела кажуть, що влітку РОА швидше робитиме ставку на тиск окремими ділянками, удари по інфраструктурі та спроби розтягнути українську оборону. Повноцінного наступу, який можна було б продати як перелом на фронті.
Головна проблема – людський ресурс. Підбір іде дедалі важче, мобілізацію політично бояться, а контрактники вже не закривають потреби фронту в колишньому обсязі. Тому навіть успішні локальні наступи швидко впираються в нестачу людей для закріплення успіху.
Усередині РОА це називають найнебезпечнішим розривом між політичними очікуваннями та реальними можливостями армії. Кремлю потрібен імідж наступу, але генерали дедалі частіше вважають не кілометри майбутнього прориву, а скільки ще ділянок фронту можна утримати без нової хвилі мобілізації.
Мабуть, мало з вас хто дивився т.зв. Московський економічний форум. А я дивився, бо треба було по роботі.
Так ось, є такий академік РАН Роберт Нігматулін - найбільший авторитет після Набібуліної. Я не знаю, як його не заарештували (а може й заарештували), коли він прямо перед путіним попередив: Росія на всіх парах мчить до безпрецедентної біди - двозначного падіння економіки.
Академік без купюр озвучив те, про що заборонено говорити в ефірі федеральних каналів:
- Росіяни мають одні з найнижчих доходів на одну особу у Європі і буквально вимирають на тлі економічної безнадії.
– Останнє десятиліття стало епохою втрачених можливостей: жалюгідне середнє зростання ВВП на 1,5% було повністю знищене інфляційним вибухом – за цей же період споживчі ціни злетіли на 77%.
Але найнебезпечнішою заявою стала критика самої управлінської вертикалі. Нігматулін відкрито констатував тотальний параліч влади: жодного президентського указу з економіки, випущеного з 2012 року, так і не було виконано. Система перетворилася на механізм з виробництва порожніх обіцянок, де за грандіозні провали не передбачено жодної персональної відповідальності.
Коли про фальсифікацію даних та неминучий крах починають кричати не опозиціонери, а академіки РАН та системні економісти, це означає лише одне: запас міцності вичерпаний. Економіку не можна нескінченно годувати підробленими цифрами, і тепер цей картковий будиночок із брехливої статистики валиться на очах у своїх творців.
І пародія на «парад", який щойно відбувся на Красной площадє - лише дзеркало тих проблем, які "накрили" русляндію.
Так що вони чекають-не дочекаються вересня - місяця, який за "договорнячком" з Трампом повинна (чи може) закінчитись гаряча фаза цієї війни. Чому саме вересня, я писав вже багато разів. Закінчиться? Не знаю - "чорні лебеді" літають і сідають там, де їм подобається, а ще насміхаються над усіма нашими планами та прогнозами.
Але... Коли все це закінчиться, доведеться повернутися до внутрішньоукраїнських реалій і згадати усе: від міндічей та єрмаків до усіх інших, хто нажив шалені статки на цій війні. Інакше втрата територій виглядатиме квіточками у порівнянні з втратами, які зазнає пересічний українець від тотальної корупції у владі та війни, як її (корупції) головного прикриття. А також індульгенції для крадіїв, на яку у цих крадіїв уся надія - мовляв, війна все спише…
Не спише.
Парадом розпочав, ним і закінчу. Цей фіглярський симулякр - жалюгідний як Додік, усічений Лаосом, кастрирований Абхазією, дотепно висміяний навіть Зеленським - лише вершина айсбергу болотних негараздів.
Усіяні тілами рабів московського улусу Болотної орди кілометри стають головним трофеєм країни, яка не знає, що робити у тилу зі своєю землею. Замість того, щоб розвивати свою територію та бути частиною людства, Росія кров'ю, вогнем та смертю вигризає ці кілометри, щоб «застовпити» на шляху цивілізації свої лапті та півнів з лайна.
У цей день просто схилимо голови перед тими, хто не повернувся з ЦІЄЇ війни - війни з рашистсько-фашистськими загарбниками та патологічними вбивцями.
Слава Україні! Честь ЗСУ!
