Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.05.2026​

1. У ніч на 30 травня українські безпілотники завдали серії ударів по російським нафтобазам на Кубані і в окупованому Криму.

- Однією з цілей стала перевалочна нафтобаза ТОВ «Південна нафтова компанія» в промисловій зоні Армавіра Краснодарського краю. Після атаки на об'єкті спалахнула пожежа, яку російські служби гасили близько п’яти годин. Чергового удару зазнала й нафтобаза у Феодосії в окупованому Криму.

- За повідомленнями місцевих джерел та супутниковими даними, на об’єкті виникло щонайменше два осередки займання. Дим від пожежі простягнувся майже на десять кілометрів у бік Чорного моря, що свідчить про серйозність пошкоджень.

- Крім того, безпілотники атакували морський порт Таганрога в Ростовській області. За інформацією місцевої влади, внаслідок удару загорілися танкер, резервуар із паливом та адміністративна будівля. Також повідомлялося про вибухи поблизу місцевого авіаційного підприємства, яке вже неодноразово ставало ціллю атак.

- Нафтобази, порти, резервуари для зберігання пального та логістичні вузли дедалі частіше опиняються під вогневим контролем українських дронів.

2. Нафтопереробна галузь рф досягла найнижчого рівня за 16 років.  

- З 14 по 20 травня середня переробка нафти в рф скоротилася до 4,34 млн барелів на добу, що на 60 тис. менше, ніж тижнем раніше. Найбільше постраждав Рязанський НПЗ «Роснефті»: після атаки 15 травня він скоротив переробку майже вшестеро — до понад 40 тис. барелів на добу.  

- Постраждав і «Славнефть-ЯНОС», який після атак 8 і 13 травня скоротив переробку більш ніж на третину — до ~95 тис. барелів на добу. Астраханський ГПЗ «Газпрому» після удару 13 травня зупинив роботу.

- Проблеми торкнулися й інших НПЗ: НОРСІ «Лукойла» знизив переробку на ~5%, Московський НПЗ «Газпромнефти» — на 14%. Туапсинський і Киришський заводи досі не відновили роботу.  

- Регулярні атаки на НПЗ не лише скорочують виробництво пального, а й змушують компанії витрачати дедалі більше ресурсів на ремонт, відновлення та захист об'єктів.

3. Вугільна галузь рф продовжує втрачати позиції.

- За даними Росстату, у січні–квітні 2026 року в росії видобули 140 млн тонн вугілля, що на 5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше падіння зафіксовано у сегментах, які найбільше залежать від зовнішнього попиту та транспортної логістики. Зокрема, видобуток антрациту скоротився на 15% — до 6,5 млн тонн.

- Видобуток інших марок кам’яного вугілля впав на 8% і становив 64,7 млн тонн. Загалом видобуток кам’яного вугілля знизився на 5,4% — до 107 млн тонн. Також скоротилося виробництво бурого вугілля — на 3,5%, до 33,7 млн тонн.  

- Падіння видобутку свідчить про поглиблення кризи в одній із традиційно важливих для росії експортних галузей. Попри спроби переорієнтувати поставки на азійські ринки, російські компанії стикаються з жорсткою конкуренцією, логістичними обмеженнями та дедалі нижчою прибутковістю, що поступово підриває економічну стійкість сектору.

4. Фінансові результати «газпрому» за перший квартал 2026 року показали різке погіршення прибутковості.

- Чистий прибуток компанії за МСФЗ скоротився майже вдвічі — до 345,2 млрд рублів проти показників аналогічного періоду минулого року. Особливо показовим є падіння доходів від експорту газу. За даними звітності, експортна виручка скоротилася на 22% через зміцнення рубля та збереження низьких обсягів постачання на зовнішні ринки.

- Європейський напрямок, який десятиліттями був головним джерелом прибутку для «газпрому», так і не зміг відновитися після втрати значної частини ринку через війну проти України та санкційний тиск.

5. Польща розширила національний санкційний список, включивши до нього низку компаній із росії та країн Європи.  

- За даними польської влади, ці компанії можуть бути пов’язані зі схемами транскордонних криптовалютних переказів між ЄС та рф. Під санкції потрапило російське ТОВ «Кошелёк.ру» із Санкт-Петербурга. У рішенні польської сторони зазначається, що існують серйозні підозри щодо використання платформи для переказу коштів між країнами Євросоюзу та росією через сервіси криптовалютних гаманців.

- Польські органи звернули увагу на зв’язок між російськомовною версією платформи Quicko Wallet та польською компанією Quicko. Також до санкційного списку внесено російське ТОВ «Квико» з москви. Польська влада вважає, що компанія надавала доступ до платіжних послуг суб’єктам із високоризикових секторів, зокрема криптовалютної індустрії, а також структурам, пов’язаним із росією або згаданим у розслідуваннях щодо можливої причетності до організованої злочинності.  

- Окрім російських компаній, під санкції потрапили польська Quicko sp. z o.o., яку названо бенефіціарним власником російського ТОВ «Квико», естонська MoneySwap OU, литовські UAB Trustee Global та MoneyAmber UAB, а також хорватська Moneysail d.o.o.

Більше на https://t.me/Omelyan_News