1. Московський НПЗ «Газпром нафти» зазнав нових пошкоджень унаслідок другої за тиждень атаки безпілотників.
- 18 червня удар пошкодив комбіновану установку переробки нафти «Євро+», яка забезпечує близько 47% потужностей підприємства та 30-50% москви та прилеглих територій.
- Під час атаки пошкоджено установки переробки, трубопроводи, обладнання та резервуари з нафтопродуктами, виникли пожежі. Це вже друга атака на завод за тиждень: після удару 16 червня підприємство зупинило роботу через пошкодження установки АВТ-6. Нова атака ускладнила можливість швидкого відновлення виробництва.
- Московський НПЗ є одним із ключових постачальників пального для московського регіону та центральної частини росії, тому тривале скорочення його роботи може посилити ризики для внутрішнього ринку нафтопродуктів.
2. російський фондовий ринок обвалився після наймасштабнішої з початку війни атаки безпілотників на москву.
- Індекс Мосбіржі знизився на 2,3%, а під час торгів опускався до найнижчого рівня з грудня 2024 року. Серед головних аутсайдерів — «Газпром нафта», якій належить Московський НПЗ. Підприємство вдруге за тиждень зазнало атаки та зупинило роботу.
- Раніше виробництво також припинили НПЗ «Танеко», Куйбишевський і Волгоградський заводи. Додатковий тиск на ринок чинять падіння світових цін на нафту та ризик посилення санкцій.
- Акції «Роснєфті» втратили близько 4% і опустилися до мінімумів із 2023 року, а папери «Газпрому» наблизилися до найнижчих рівнів із 2009 року.
3. Ціни на нафту впали більш ніж на 3% на тлі очікувань відкриття Ормузької протоки.
- Світові ціни на нафту впали через очікування відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після домовленостей США та Ірану. Ф’ючерси на нафту Brent знизилися до $77,04 за барель (–3,16%).
- Під час торгів ціна вперше з березня опустилася нижче $77. Американська нафта WTI також дешевшала. Липневі ф'ючерси на Нью-Йоркській товарній біржі втратили 3,5%, знизившись до $74,1 за барель.
- Падіння цін на нафту негативно впливає на росію, скорочуючи доходи бюджету від експорту енергоносіїв на тлі великих військових витрат і санкцій.
- Додатковий тиск створює й те, що російська нафта продається зі знижкою до світових еталонних сортів через санкційні обмеження та витрати на використання «тіньового флоту». Якщо тенденція до зниження цін збережеться, це може ще більше ускладнити фінансування військових видатків та посилити проблеми російської економіки.
4. Дисконт на російську нафту Urals до еталонного сорту Brent може знову зрости на тлі санкційної невизначеності та очікувань щодо подальших дій США.
- Після завершення 17 червня дії американської ліцензії учасники ринку побоюються посилення обмежень, через що знижка на російську нафту може збільшитися ще на $1–1,5 за барель — до $23,5–24,5.
- Додатковий тиск створює перспектива повернення на ринок іранської нафти після домовленостей між США та Іраном. Це може посилити позиції покупців і змусити російських експортерів надавати ще більші знижки для збереження обсягів продажів.
- Індійські нафтопереробні компанії вже намагалися домогтися дисконту на рівні $27 за барель, однак угоди на таких умовах поки не укладені. Водночас сам факт таких вимог свідчить про посилення тиску на російських постачальників.
- Ситуація залишається невизначеною: покупці наполягають на глибших знижках, а продавці намагаються стримати подальше падіння експортної виручки.
- У разі посилення санкцій дисконт на російську нафту може продовжити розширюватися, що безпосередньо вдарить по нафтових доходах росії.
5. МЕА прогнозує значний надлишок нафти у 2027 році: новий ризик для доходів росії.
- Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що у 2027 році світовий ринок нафти зіткнеться із «суттєвим надлишком» пропозиції, якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані, а обмежені раніше обсяги видобутку повернуться на ринок.
- За оцінкою агентства, наступного року світова пропозиція нафти може перевищити попит на 5,05 млн барелів на добу. Це майже 5% глобального споживання і створює передумови для тривалого зниження нафтових цін.
- МЕА очікує, що після скорочення видобутку до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році світове виробництво у 2027-му зросте до 110,3 млн барелів. Водночас попит збільшиться значно повільніше — лише на 2 млн барелів на добу.
- Додаткові обсяги на ринок можуть надійти не лише з країн Перської затоки після відновлення роботи законсервованих родовищ. За останні роки США, Бразилія та інші країни, які не входять до ОПЕК, також суттєво наростили видобуток і експорт.
- Для росії прогнозований надлишок нафти становить серйозну загрозу. Нафтогазові доходи залишаються ключовим джерелом фінансування федерального бюджету, який уже перебуває під тиском рекордних військових витрат і санкцій.
- У разі тривалого падіння цін москва ризикує втратити значну частину експортних надходжень, а дисконт на російську нафту лише посилить негативний ефект для бюджету та економіки країни.
6. Лідери Європейського Союзу погодили продовження секторальних санкцій проти росії ще на 12 місяців через її війну проти України.
- Рішення було ухвалене 18 червня на саміті ЄС у Брюсселі. Це перший випадок від початку повномасштабної війни, коли обмеження продовжуються одразу на рік.
- Раніше секторальні санкції, що охоплюють фінансовий, енергетичний, транспортний та технологічний сектори російської економіки, поновлювалися кожні шість місяців.
7. Медіаімперія Віктора Орбана, яка понад півтора десятиліття забезпечувала інформаційну підтримку його влади, почала стрімко розпадатися після поразки на парламентських виборах в Угорщині.
- За даними місцевих ЗМІ, близько 400 журналістів провладного холдингу Mediaworks втратять роботу, а низку друкованих та онлайн-видань буде закрито або реорганізовано. Компанія пояснила скорочення «зміною звичок споживання контенту» та необхідністю підвищення ефективності бізнесу.
- Водночас угорські медіаексперти називають події безпрецедентним демонтажем інформаційної системи, яку Орбан вибудовував роками за допомогою державної реклами та лояльних бізнес-груп.
- Одним із символів змін стане трансформація провладної газети Magyar Nemzet із щоденного видання на тижневик. Також припиняється випуск друкованої версії таблоїда Bors та низки регіональних газет. Під час перебування Орбана при владі підконтрольні владі медіа активно формували позитивний образ уряду, дискредитували опозицію та підтримували проросійські наративи.
- Водночас незалежні угорські видання, попри політичний і фінансовий тиск, продовжували працювати завдяки підтримці читачів та журналістським розслідуванням.
- Новий уряд Петера Мадяра вже розпочав реформу державних медіа. Заявлена мета — деполітизація суспільного мовлення, посилення незалежності редакцій та запровадження більш прозорої системи управління.
- Паралельно Європейська комісія продовжує розгляд справи щодо порушень свободи медіа в Угорщині, відкритої ще за правління Орбана. Однією з ключових претензій Брюсселя були концентрація медіавласності та використання державних ресурсів для підтримки провладних ЗМІ.
8. Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що Софія заблокує новий пакет санкцій ЄС проти росії.
- Радев пояснив це можливими негативними наслідками для болгарської економіки та незгодою із включенням до санкційного списку глави рпц патріарха кирила.
- За словами Радева, нові обмеження можуть створити ризики для діяльності «Лукойлу», який контролює єдиний нафтопереробний завод Болгарії в Бургасі, а також вплинути на постачання запчастин для метро Софії та добрив.
- Напередодні ЄС розширив санкційний список, додавши десятки фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із російським ВПК, «тіньовим флотом» та політичними операціями кремля.
- Радев, який прийшов до влади після перемоги на виборах у квітні та відомий скептичним ставленням до санкцій і військової допомоги Україні, останніми тижнями вже заявляв про намір припинити постачання озброєнь Києву.
- Водночас його позиція може ускладнити ухвалення нових санкційних рішень ЄС, для яких потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
