1. Українські дрони атакували енергетичні та паливні об'єкти в окупованому Криму та на Кубані.
- У ніч на 23 червня українські безпілотники завдали ударів по низці енергетичних і паливних об'єктів в окупованому Криму та Краснодарському краї рф.
- За повідомленнями моніторингових ресурсів, під удар потрапила підстанція «Насосна-2» у Совєтському районі Криму. Після атаки на об'єкті виникла пожежа, а в низці районів півострова зафіксовано перебої з електропостачанням.
- Також повідомляється про повторне ураження нафтобази в морському порту Керчі, яка вже зазнала атаки 21 червня, та нафтотерміналу в порту «Кавказ» на Кубані. На обох об'єктах виникли пожежі. Крім того, ударів зазнав комплекс зберігання та перевалки нафтопродуктів «ТЕС-Термінал» у Керчі — один із ключових логістичних центрів для роботи з паливом і скрапленим газом на окупованому півострові.
- Пожежа також спалахнула на Керченській ТЕЦ у районі Аршинцевого. За попередніми даними, було уражено резервуар мазутосховища. Дим від займання розтягнувся на десятки кілометрів.
- Атака стала однією з наймасштабніших по енергетичній інфраструктурі окупованого Криму за останній час і спричинила перебої в роботі низки об'єктів енергозабезпечення.
2. росія змушена перекидати системи ППО з фронту для захисту москви.
- російська влада намагається посилити протиповітряну оборону навколо москви через регулярні удари українських безпілотників. Зенітний комплекс «Панцир» був розгорнутий біля одного з ключових об'єктів паливної інфраструктури столиці, що свідчить про зростаючу стурбованість кремля безпекою міста.
- Частину систем ППО доводиться перекидати з інших напрямків, зокрема із зон бойових дій. Це вказує на дедалі більший дефіцит засобів протиповітряної оборони, які росія не встигає виробляти та замінювати в необхідних обсягах.
- Значна частина російської ППО створювалася для боротьби з літаками та ракетами, але менш ефективна проти масованих атак безпілотників. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилу замість підтримки фронту.
- Додатковою ознакою проблем може бути стан розгорнутих комплексів. Один із помічених біля москви «Панцирів» мав додатковий захист та ознаки обмеженого боєкомплекту, що може свідчити про нестачу сучасних систем ППО та зростаюче навантаження на російську оборонну інфраструктуру.
- У підсумку кремль опиняється перед дедалі складнішим вибором: або послаблювати прикриття військ на фронті, або миритися зі зростаючими ризиками для москви та ключових об'єктів у глибині російської території.
3. Окупований Крим призупиняє роботу дитячих таборів через паливну кризу після ударів по логістиці.
- Окупаційна влада Криму оголосила про призупинення роботи дитячих літніх таборів і частини туристичної діяльності до вересня через проблеми з постачанням пального.
- Причиною стали перебої в логістиці після українських ударів по маршрутах постачання та транспортній інфраструктурі, які ускладнили доставку пального на півострів. Паливна криза стала черговим свідченням зростаючих труднощів із забезпеченням окупованого Криму ресурсами.
- Після серії атак на транспортні вузли та логістичні маршрути росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на підтримку функціонування півострова.
- Для кремля ситуація є особливо показовою, оскільки Крим тривалий час подавався як один із символів російського контролю над окупованими територіями. Тепер навіть забезпечення туристичного сезону та роботи дитячих таборів залежить від стабільності логістики, яка дедалі частіше зазнає ударів.
4. Податкова заборгованість росіян і бізнесу досягла рекордних 4 трлн рублів.
- Сукупна заборгованість громадян і компаній у росії зі сплати податків, зборів та страхових внесків станом на квітень 2026 року сягнула майже 4 трлн рублів. За рік цей показник зріс приблизно на третину. За даними росстату, безпосередньо недоїмка з податків, зборів і страхових внесків становить 1,7 трлн рублів. Решта суми припадає на пені, штрафи та відсотки, нараховані за прострочення платежів.
- Найбільша заборгованість накопичена за податком на додану вартість (648 млрд рублів). Далі йдуть податок на прибуток організацій (294 млрд рублів) і страхові внески (292 млрд рублів).
- Зростання податкових боргів відображає посилення фінансового тиску на бізнес і населення на тлі уповільнення економіки та високих витрат російського бюджету.
5. Акції «Газпрому» продовжують знижуватися і вже впали до мінімуму за майже два десятиліття.
- Вартість акцій «Газпрому» опустилася нижче 100 рублів за папір, повернувшись до рівнів 2008 року. Від довоєнних максимумів «Газпром» втратив близько 75% своєї вартості, а капіталізація компанії скоротилася на понад 7,5 трлн рублів.
- Це стало одним із наймасштабніших падінь серед найбільших російських корпорацій. Компанія, яка колись була символом російського впливу на європейському газовому ринку, дедалі більше перетворюється на фінансовий тягар для економіки, тоді як її можливості генерувати надприбутки для бюджету продовжують скорочуватися.
6. Паливна криза в росії набирає обертів: оптові ціни на бензин перевищили 100 рублів за літр.
- На російському паливному ринку загострюється дефіцит пального після серії успішних ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Реальні оптові ціни на бензин і дизельне паливо в окремих регіонах вже досягли рекордних рівнів та значно перевищують офіційні біржові котирування.
- У дрібному опті бензин продається по 95–105 рублів за літр, а дизельне паливо — до 115 рублів. Водночас нафтотрейдери повідомляють про гостру нестачу ресурсу та затримки поставок, які в окремих випадках сягають двох-трьох місяців.
- За оцінками учасників ринку, нинішній випуск бензину приблизно на 20% відстає від внутрішнього попиту. Це вже призводить до перекосів на ринку та стрімкого зростання фактичних цін.
- Якщо раніше кремлю вдавалося компенсувати втрати переробних потужностей запасами та перерозподілом потоків, то тепер дефіцит починає проявлятися безпосередньо на ринку.
7. У Сенаті США закликали посилити санкційний тиск на росію та перекрити головне джерело фінансування війни.
- Американський сенатор Джеррі Моран заявив, що суворе виконання нафтових санкцій продовжує завдавати відчутного удару по російській економіці та обмежує можливості кремля фінансувати війну проти України.
- За його словами, санкції змушують російську владу дедалі частіше обирати між військовими витратами та фінансуванням внутрішніх потреб країни.
- Навіть попри тимчасове послаблення обмежень, яке дозволило москві отримати додаткові мільярди доларів від експорту енергоносіїв, росія не змогла досягти вирішальних результатів на фронті, тоді як економічний тиск продовжує накопичуватися.
- Моран підтримав намір адміністрації США повернутися до жорсткішого контролю за дотриманням санкцій проти російської нафти та наголосив, що саме енергетичні доходи залишаються ключовим джерелом наповнення російського бюджету.
- Сенатор підкреслив, що обмеження вже довели свою ефективність: скорочення нафтових надходжень послаблює фінансові можливості кремля, збільшує навантаження на бюджет і ускладнює фінансування військової машини росії.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
