У мене колись був знайомий, який занадто переймався тим, як він виглядає, з ким товаришує, що про нього говорять. На мій погляд, коли всередині порожньо, людина заповнює прогалини зовнішнім підтвердженням своєї значимості. А значимість для таких людей - це притиснутися до тих, кого вважають сильними, заможними, відомими.
Для колаборантів всіх мастей Україна не була ні сильною, ні значимою. Паспорт України вони замінювали на російський з найпершої причини: бути русскім - бути вєлікім. Бути значимим, навіть якщо значимість- липова. Проте росія вкинула так багато грошей в побудову свого іміджу, що вірили в нього мільйони.
Моя позиція - бути там, де складно. З тими, кому важко. Однодумці зрозуміють переваги - з попелу народжується нова сила. Той, хто пройшов через пекло й вистояв - отримав безцінний досвід і імунітет.
Чудовий кінець колишніх "переможців", коли зараз вони мусять спішно вирішувати, як рятувати майно, посади, гроші й свої навіть життя.
