Україна прагне розширити «зону ураження» на фронті

Українські артилеристи до кінця літа планують отримати доступ до снарядів збільшеної дальності — високотехнологічного інструменту, який, як сподівається Київ, значно розширить «зону ураження» на лінії фронту. Про це повідомляє Bloomberg.

Україна заявила, що перша хвиля поставок збільшить дальність ураження 155-мм гармат як мінімум до 60 кілометрів і міститиме снаряди з лазерним наведенням. Більш досконалі боєприпаси, оснащені малогабаритними прямоточними реактивними двигунами, можуть більш ніж удвічі збільшити дальність. Всі снаряди будуть сумісні з 155-мм артилерійськими батареями.

Зона ураження на лінії фронту, спірний район між українськими та російськими військами, де практично все може бути швидко виявлено та атаковано безпілотником, має ширину близько 30 км, що виводить тилові райони за межі досяжності звичайної артилерії.

Снаряди більшої дальності можуть відкинути росію назад, надавши українським сухопутним військам простір для безпечного просування, зірвавши контратаки та практично повністю покривши Крим.

За словами джерела, близького до Міноборони рф, російські військові не мають такої кількості далекобійних артилерійських систем, як західні союзники України.

«Якщо російським військам доведеться перекинути гармати, склади та штаби далі на південь, Україна виграє час, простір та шанси на виживання», — каже Рубен Стюарт, аналітик із сухопутної війни у ​​Міжнародному інституті стратегічних досліджень. «Це також ускладнить будь-який майбутній російський наступ у цьому регіоні».

Стюарт зазначив, що далекобійна артилерія, ймовірно, буде найбільш цінною в цьому регіоні, особливо в Херсонській та Запорізькій області, де відкрита місцевість та вразливі шляхи постачання надають Україні більше цілей.

Але на Донбасі, в районі добре укріплених районів Слов’янська та Краматорська, де путін зосередив свою військову кампанію, відстань між протиборчими арміями надто мала, щоб такі снаряди могли щось змінити, додав він.

Михайло Дегтярьов, російський військовий експерт, заявив, що снаряди великої дальності створять «локальні загрози та проблеми» для Москви. Проте, за його словами, масштабніші наслідки буде важко помітити. “Зараз вже неможливо відсунути тил далі, тому що саме поняття тилу за останні чотири роки війни фактично перестало існувати”, – сказав Дегтярьов.

Нещодавня зміна військового керівництва, схоже, не вплинула на плани, і Київ заявив, що на снаряди збільшеної дальності виділено близько 540 млн. доларів за підтримки Норвегії, Данії, Литви, Люксембургу та Іспанії, у тому числі через Чеську ініціативу, яка збирає снаряди з країн-донорів.

Німеччина пообіцяла 300 млн. євро, що, за словами міністра оборони Бориса Пісторіуса, еквівалентно приблизно 50 тисячам снарядів.

Гендиректор концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що Україна прагне отримувати до 1,2 мільйона таких снарядів на рік.

Міноборони України у червні заявило про закупівлю у Данії 15 тисяч снарядів збільшеної дальності. Також було оголошено ще один тендер на 155-мм «артилерійські снаряди збільшеної дальності», оскільки такі снаряди мають великий попит на фронті.

Шість виробників вже постачають аналогічні снаряди в рамках найбільшої за вартістю закупівлі, і постачання завершаться цього року.

Союзники Києва на саміті НАТО домовилися виділити 50 млрд. доларів на розробку досконаліших далекобійних озброєнь.

Велика Британія також займається програмою Brakestop, метою якої є створення для України більш дешевих і компактних крилатих ракет, які не використовують американські компоненти або дані.

Артилерійські снаряди збільшеної дальності можуть використовувати оболонки, що надягаються на невеликі бойові частини, що дозволяє використовувати їх із зарядами, призначеними для більших снарядів, а також складні крила та інші засоби для збільшення дальності польоту. При наведенні GPS вони можуть уражати мету шириною всього кілька метрів; версії з лазерним наведенням наводяться на промінь, спрямований на ціль, часто за допомогою безпілотника. Американські M127 Copperhead та Vulcano, спільний проект італійської компанії Leonardo та німецької Diehl Defence and Land Systems, обидва оснащені лазерним наведенням.

Деякі виробники зброї також роками експериментують із встановленням невеликих прямоточних реактивних двигунів у артилерійські снаряди, збільшуючи дальність їхньої стрільби більш ніж на 150 км.

Норвезька компанія Nammo має один такий проєкт – реактивний двигун Ramjet 155, розроблений спільно з Boeing, та повідомляла про тестові польоти ще у 2023 році. За словами джерела, знайомого із ситуацією, система, можливо, наближається до серійного виробництва та постачання.

Американський оборонний стартап Tiberius Aerospace має аналогічний снаряд, керований ракетний комплекс Sceptre, який також може стати доступним для України, додало джерело.

155-мм снаряд Assegai V-LAP компанії Rheinmetall AG здатний досягати дальності 67 кілометрів під час стрільби з самохідної артилерійської установки PzH 2000, яка знаходиться на озброєнні України. За словами Паппергера, компанія планує поставити Україні близько 100 тисяч 155-мм снарядів збільшеної дальності цього року.

Однак, за словами аналітиків, такі екзотичні боєприпаси «поки що не є масовим вирішенням нагальної проблеми України з боєприпасами».

«В умовах повсякденної війни кількість снарядів на дистанції понад 40 кілометрів має більше значення, ніж невелика кількість експериментальних далекобійних боєприпасів», — каже Рубен Стюарт, аналітик із сухопутної війни у ​​Міжнародному інституті стратегічних досліджень.

Серед інших постачальників – компанії “Raytheon”, “BAE Systems” і “Czechoslovak Group” (CSG).

Компанії CSG та «Українська Бронетехніка» створили виробничі потужності в Україні і ставлять за мету виготовити цього року понад 300 тисяч 155-мм снарядів, хоча максимальна дальність стрільби основної артилерійської продукції CSG становить 43 км.

«Якщо Україні вдасться знову перенаправити частину своїх тактичних потреб на артилерію, це зменшить залежність від безпілотників, що було б дуже доречним. Артилерія, як правило, є більш надійною і придатною для використання в будь-яких погодних умовах», — сказав Сем Кренні-Еванс, військовий аналітик Королівського інституту об’єднаних служб. «Крім того, 7-кілограмовий вибуховий заряд матиме більший вплив на бункер, ніж одиничний FPV-дрон».