Оце так да))) «The Economist» припустив, що один з найжахливіших наркотиків сучасності «фентаніл» досі не проник в Італію, бо його туди не пускає сама мафія, які і торгує наркотою. Можливо, це чистий бізнес-розрахунок. Бо фентаніл в сотню разів сильніший від героїна, і відповідно наркомани швидко вмирають. І таким чином споживачів наркоти стає менше. А це і підриває довгострокові доходи мафії.
Причому припущення базується не на фейкових поліцейських звітах. А на реальній медичній статистиці смертей від передозувань. Медикам нічого менжуватись, коли вони пишуть причину смерті. В общім, смарт мафія – краще ніж тупі бариги)))
Можливо, саме мафія не допускає фентаніл до Італії
Низький рівень передозувань у країні наводить на думку про несподіваного благодійника
У фільмі «Хрещений батько» Дон Віто Корлеоне відмовляється займатися торгівлею героїном, оскільки вважає це «брудним бізнесом». Поза голлівудськими сценаріями такі докори сумління серед мафіозі трапляються рідко. Проте італійська поліція приходить до висновку, що реальна версія цього сюжетного повороту, можливо, розгорталася там протягом останнього десятиліття. Схоже, мафіозні угруповання країни об’єднали зусилля, щоб не допустити потрапляння фентанілу на свою територію.
Ця теорія може допомогти пояснити дивно низький рівень передозувань фентанілом в Італії. У 2024 році цей синтетичний опіат, який приблизно у 100 разів сильніший за морфін, було виявлено лише у двох випадках смертельного отруєння в Італії. У Німеччині таких випадків було 95, а в Америці — майже 48 000. Це не можна пояснити загальним рівнем споживання наркотиків в Італії. За європейськими даними, близько 2,1 % молодих італійців вживають кокаїн протягом року, порівняно з 2,2 % у Німеччині. Орієнтовний рівень вживання опіоїдів високого ризику в Італії приблизно вдвічі перевищує німецький.
У 2024 році, коли фентаніл почав частіше з’являтися в Європі, уряд Італії оприлюднив план боротьби з ним. Однак Альфредо Мантовано, головний чиновник Міністерства охорони здоров’я з питань наркополітики, зазначив, що цей наркотик ще не мав там значного впливу. «Поліція здійснила лише кілька значних вилучень фентанілу», — зазначає Нікола Гратеррі, прокурор, що бореться з мафією. Він робить висновок, що мафіозні угруповання тримаються подалі від цього наркотику.
«Якщо епідемії [фентанілу] немає, то це не завдяки поліції чи політикам», — каже Роберто Савіано, письменник, який пише про організовану злочинність, чия книга «Гоморра» вважається класикою. «Мафія наклала вето на це. » Пан Гратеррі та пан Савіано зазначають, що надзвичайна потужність та висока летальність цього наркотику, ймовірно, викликали б агресивну реакцію з боку правоохоронних органів.
Крім того, наркотики, які вбивають своїх споживачів, у довгостроковій перспективі, як правило, є менш прибутковими. Для італійських угруповань організованої злочинності це могло б загрожувати усталеним ринкам героїну та кокаїну. Схоже, вони вирішили, що фентаніл привертає небажану увагу та шкодить бізнесу.
Немає незаперечних доказів: слідчі не оприлюднили записів прослуховувань, на яких боси мафії домовляються не торкатися цього наркотику. Але в липні Вінченцо Молінезе, командир спеціалізованого підрозділу з боротьби з організованою злочинністю в карабінерах — італійській військовій поліції — повідомив парламентській комісії, що докази свідчать про те, що вони тримаються від нього подалі. Такі рішення мають ухвалюватися на найвищому рівні, каже пан Савіано: «Ми отримаємо докази, коли хтось спробує ввезти [фентаніл] і його вб’ють».
У будь-якому разі, «зона, вільна від фентанілу» в Італії може не протриматися довго. У червні з однієї з римських лікарень було викрадено 80 флаконів цього наркотику — цього вистачить на 20 000 доз. Це спонукало до посилення заходів безпеки в медичних закладах. Синтетичні наркотики мають величезну цінність навіть у мінімальних кількостях, що дозволяє уникнути багатьох складних логістичних процедур, необхідних для традиційних наркотиків, таких як кокаїн. На вулицях з’являється попит на фентаніл. Зрештою, зазначає пан Савіано, його почнуть постачати нові угруповання, які прагнуть закріпитися на ринку. Як каже Дон Корлеоне, коли він врешті-решт погоджується дозволити торгівлю наркотиками на своїй території: «Коли я коли-небудь відмовляв у поступці?»
