А там продовжується якщо ще не різня з бензопилою, то щось, максимальне наближене до болю і страждання. Все ж таки валиться найбільший ринок у світі. Дохідність 30-и літніх американських облігацій протягом тижня доходила впритул до позначки 5,7%, 10-и літніх – 5,4%. Годі і казати, що таких високих ставок не було вже десятки років, а коли були, трошки іншим був і дефіцит бюджету США і загальний американський борг. Невеличне послаблення тиску на ринок сталось у середу, коли інвестори і спекулянти трохи пораділи тому факту, що інфляція в США вийшла краще очікувань. На цьому тлі майже вдвічі впала оцінка ринком ймовірності того, що ФРС зробить наступний етап підвищення ставки вже в жовтні. Проте потім ринки подивились кілька виступів Трампа, порадувались високому, а скоріш найвеличнішому, IQ у президента, придивились до ціни на нафту і згадали, що інфляцію в США тепер рахують трошки по іншому. І знов повернулись до розпродажів. Вбиваючи чергові цвяхі у надії когось в США купити собі будиночок. Переважно когось молодого. Бо безжальна статистика говорить про те, що останні роки, десь два десятиліття поспіль, постійно зростала відносна частка статків домогосподарств-пенсіонерів. І наразі цей показник вийшов на рівень 34% загальних статків, які приходяться на людей, старше 70 років. І це в штатах, де купа мігрантів, не дуже із медициною і старіння населення не відчувається так яскраво, як в Європі. Не дивно, що дуже погано себе почувають і компанії, яку цю іпотеку мають давати.
На фоні проблем з борговими ринками в США продовжує укріплюватись долар, що укріпився на максимальний рівень за останні півтора року. Тепер ціна у валютній парі долар євро складає 1,125 доларів за євро на ранок п’ятниці. Це може звучати не логічно для пересічного громадянина, але проблеми приводять до зростання ставок, а більш високі ставки підвищують відносну цікавість до американських активів. Щоправда, там звісно зараз велика конкуренція. Британія, наприклад. Де на тлі рекордних дохідностей (як для останніх десятиліть) боргу вже почали публічно визнавати, що протупили, і проситися назад в ЄС. Але там, в ЄС, буває і гірше. І тепер мова не про греків, які тихо сидять і не відсвічують. Французи, у яких значно розширився спред із німецькими облігаціями, не дадуть збрехати. А французькі протестувальники, що знов на цьому тижні вимагали більше грошей, ще й не дадуть нічого з цією проблемою зробити. Ніхто не хоче дивитись на цифру французького боргу до ВВП. Як і італійського. І всі разом з посмішками, сиром і вином продовжують летіти на зустріч цегляній стіні. Шкода тільки німців. Вони продовжують бути відповідальними, мають відносно низькі борги, але сидять з французами і італійцями в одному човні. От вже не витримали групи країн ЄС і погрожують заблокувати бюджет якщо там знов буде купа соціальних плюшок, особливо субсидій фермерам. Але без цих субсидій своє життя не уявляє вже інша половина Європи. І поки гроші фізично не закінчяться, будуть голодними очима дивитись на бюджет ЄС.
А що там американські акції? Індекси поки що тримається. На ранок п’ятниці індекс S&P500 складає чи то магічні чи то диявольські 7 666 пунктів, що на 40 пунктів нижче, ніж тиждень тому. І найцікавіше, що ж ці індекси тримає. В той час, як індекс S&P500 продовжує тусуватись біля історичного максимуму, більше 50% компаній з цього індексу торгуються нижче своїх 200-денних середніх. І це не тільки Макдональдс і NIKE. Так уж виходить, що тримається індекс навколо десятка компаній, що сфокусовані на Штучному інтелекті. Здавалось би, до чого тут розмови про бульбашку. Останній раз спекулянти і інвестори могли побачити такий рівень концентрації на ринку як раз в в часи бульбашки дот-комів, останньої великої бульбашки, що здетанувала. Що було 25 років тому і тому дуже мало хто з тих, хто вважає себе досвідченим інвестором, працював в той час на фондовому ринку і переважно спекулянти чули ці історії за пивом в якості міських легенд від дідів-фондовиків. Поточна концентрація, 41% від ринкової капіталізації для 10 компаній, є в принципі стандартним рівнем для піка бульбашок і більше цей показник бачили тільки в середині 19-го століття на піку бульбашки імені американських залізниць. Але з тими, хто застав ці часи, пива вже не поп’єш і ці легенди може розповідати тільки Тімоті Снайдер і його колеги. А нафта продовжує торгуватись близька 100 доларів за барель. Забезпечуючи рекордні доходи Путіну. Минулого тижня росіяни отримали найбільшу експорту виручку з нафти і нафтопродуктів з початку 2022 року. З такою допомогою від Трампа директору ЦРУ було дуже важко переконати Путіна і Ко в тому, що російська економіка скоро розвалиться. Якщо він, звісно, дійсно намагався це робити, а не просто зливав таку версію журналістам в якості прикриття як справжній розвідник.
Але, звісно, продовження війни не допомагає російський економіці і самі росіяни то бачать. В результаті, після попередження про рекордні бюджетні дефіцити і наступного року і чергового підняття податків, на аукціон з розміщення внутрішнього боргу ніхто не прийшов. Натякаючи Набіуліній, що при всьому багатстві вибору альтернативи друкарському верстату немає. В Україні альтернатива поки що є. І ЄС і МВФ вже майже матом говорять українській владі що час робити реформи і просто так гроші ніхто не дасть. Вірить в це поки що точно тільки прем’єр міністр, що заморожує видатки і намагається стимулювати депутатів працювати. Поки виходить так собі. В результаті до істерик із реактивними шахедами додаються економічні прогнози у стилі «ми всі помремо». Хоча тут, якраз не померти дуже просто. Треба просто виконати забов’язання, сходивши чи то на толоку, чи то суботнік, як більш знайоме слово для деяких депутатів. І нарешті закрити цей гештальт. Бо поки уряд вимушений скорочувати видатки, що точно не допомагає і так ослабленій економіці. На додачу до заблокованих портів це забезпечує нам від’ємний результат по динаміці ВВП цього року. Мілтех, якби не старався, один не здатен витягти економіку в плюс. Але парадокс ситуації в тому, що якщо економічна криза і станеться, то викликана вона буде виключно відсутністю у політичної еліти чи то розуму чи то інстинкту самозбереження і при виконанні домашньої роботи загрози для фінансової стійкості просто не буде.
Ситуація на ринку американського боргу тисне на ринки країн, що розвивається. В тому числі дістається і українським суверенним єврооблігаціям. Цього тижня державні єврооблігації втратили десь 3-4 пункти. А гривня продовжує триматися майже стабільною, перебуваючи під тиском як посилення долара відносно євро, так і локальних проблем, від затримки фінансування, до різкого падіння експорту. Що, звісно, змушує НБУ тримати інтервенції на рекордних рівнях. Хоча коливання євро-долар натякають, що рано чи пізно Нацбанк наважиться перевести курс за позначку 45 гривень за долар. Ранок п’ятниці курс національної валюти починає з рівня 44,99 гривень за долар. А росіяни розпочали сезон атаки по енергетиці. Нагадуючи, що зима близько. Цього року вони почали робити це на два тижні раніше. Поки що вони досягли тільки перебоїв з напругою, проте зрозуміло, що з часом дійдемо і до дефіциту електроенергії. Цього року він загалом буде меншим. Через те, що деякі великі споживачі зараз не працюють. А металургія в Україні не відрізнялась енергоефективністю. Але особливістю цього року буде різноманіття дефіцитів, особливо між правим і лівим берегом Дніпра. Ця різниця буде відчуватись навіть в межах одного міста. І снобізм мешканців правого берега Києва відносно мешканців лівого берега знову отримає друге дихання. Та і в принципі регіональна сегментація буде відчутна. Не дивно, що вже зараз важко орендувати щось в Ужгороді чи Львові. А от в Києві, кажуть, покупці нерухомості кудись зникли. І кількість за останні год за останні місяці впала чи не на 70%. Парадоксально, але при цьому ціни на нерухомість лишились майже без змін. Може продавці думають, що раз у них нерухомість, то і ціни мають лишатись нерухомими і можуть тільки зростати. А може цим продавцям не дуже й потрібні гроші і вони ведуть себе як таксисти на вокзалі, ловлячи дурачків. Але, схоже, дурних вже немає…
