Це ж почалося ще два роки тому, коли придбати квиток на міжнародні потяги стало можливим лише і виключно через Дію.
Нема Дії, вона тобі не подобається, нема коштів на сучасний смартфон – ходи пішки, їдь у Польщу на таксі.
Іди у сраку, однім словом, партії видніше як тобі краще.
А зараз, після двох років соціального експерименту, рівно та ж сама історія просто масштабується: тепер і на внутрішні рейс до Львова чи Одеси купити квиток - можна лише і виключно через Дію.
Не подобається Дія?
Значить ти аналоговий лудддіт, противник прогресу. Какашка. Агент кремля.
Та і загалом, нефіг їздити кудись на відпочинок, працюй, крва. Не на часі.
Ось депутатам обов’язково потрібно до теплого моря злітати, бо вони тяжко працюють – аж харя у кадр не влазить.
Кнопки тиснути за диктаторські закони – ото дійсно справжня робота, а не те шо у тебе.
Більшості громадян було пох на знищення приватності, на право захисту персональних даних.
Усі користувачі прекрасного додатку Дія намагалися не помічати чавунне чиновницьке рило, яке по-хамські влізло у особистий простір громадянина. Розмальований черенок цифрової лопати автократи акуратно засунули громадянам у дупу – і при цьому самі ж громадяни ще й аплодували та підкидали чепчики вгору «Ми перші у Світі! Уря-уря!».
Я продовжую стверджувати, що усі, хто добровільно встановили собі Дію, РезервХрест чи інші засоби державного цифрового стеження – свідомо відмовилися від своїх цифрових прав. Та, відповідно, не можуть обурюватися новими правилами та обмеженнями від влади жижиталізаторів.
Для вас будуть вводитися чергові «покращення», але ви матимете право лише аплодувати. Бо вас не цікавила безпека ваших даних, вам була потрібна лише зручність.
От і маєте «зручність»:
немає Дії – не маєш права на свободу пересування.
Далі те саме буде з усіма іншими правами:
вибору місця проживання, особистої недоторканності, таємниці листування, невтручання в особисте і сімейне життя, та всі інші дурниці, передбачені Розділом ІІ Конституції України.
Це практична реалізація китайської моделі цифровізації, наступним кроком буде введення «соціальних рейтингів» з виключенням із соціуму за «неприйнятну поведінку».
Я зараз крамольну річ скажу, але виявляється, що навіть на росії, тоталітарній країні, яка фізично вбиває усіх противників «рускаваміра» – навіть там немає вимоги проходити онлайн-ідентифікацію для купівлі залізничних квитків.
Треба лише вказати номер паспорта, який можуть перевірити при посадці.
Парадокс: автократія не слідкує за громадянами у потягах, а у демократичній європейській країні - це стане обов’язково з 1 серпня 2025.
Куди їдеш, навіщо, шо везеш, про шо говориш, може на мітинг проти Найвеличнішого зібрався?
Тією ж Дією, з її pohuy на права громадян – користується щонайменше кілька мільйонів. І більшості з них дійсно pohuy на якісь там «цифрові права».
«Це вся якісь незрозумілі інтелігентські штучки, я звичайна людина, кому я потрібен?»
Коли не зможеш відвезти дітей на море до Одеси бо у тебе немає грошей на сучасний смартфон, або він розрядився, або не працює мобільний Інтернет – ось так буде зрозуміліше.
Коли жижиталізація дасть тобі буквально по лобі.
Давай, Федоров, більше пекла.
Я знаю, ти хочеш. І можеш.
Хом’ячок ще не у повній мірі зрозумів у якій прекрасній цифровій країні він живе.
І до речі: квитків як не було у вільному продажі – так і немає.
Зате вони є у «перекупів» – все як раніше. І «Дія» тут нічим не допомогла. Зате збільшила кількість користувачів, яких можна моніторити. Проблему для громадян не вирішили, зате збільшили держконтроль за їхніми смартфонами.
Бінго.
