Звісно тригером було прийняття законів про відміну незалежності САП. Саме тригером, бо попередні шашні з БЕБ до такої реакції не призвели. А незадоволення існувало вже давно.
Я вважаю, що тут було дві причини.
Охарактеризую їх як початкову та результуючу.
Початкова причина це перші протести з моменту початку повномасштабки. Якщо народ України вважає, що відкрита критика влади не є проблемою для виживання країни, то з чого б так вважати європейцям? Більш того, якщо народ України вважає, що без такої критики перемогти неможливо, то чого б і європейцям вважати інакше?
Ця причина була необхідною, бо якщо б не було протестів, то Європа би ще довго вагалася. Вона вміє, Орбан не дасть збрехати.
А друга причина результуюча. І це поведінка української влади з Трампом. От Трамп вважає, що може чогось досягати з Україною мовою ультиматумів, і при цьому вважає що за допомогу Україні повинна заплатити Європа. І якось українській владі, через ультиматуми довелося назустріч Трампу піти. Хоч в чомусь. При цьому український народ у спорі з Трампом скоріш підтримав українську владу. Запитання. А якщо платити за все повинна Європа, то чого Європа не може розмовляти з Україною мовою ультиматумів? Тим більше що тут український народ свою позицію через протести сказав. Ну, до Трампа ж, хоч і не завжди, українська влада-то дослухалась? Чим ЄС гірший за США, в такому випадку, якщо башлять їм? Нічим. Ну от і тримайте.
А от які це буде мати наслідки, це велике питання.
