Мені розмови про мораль і етику не здаються пустословним балабольством. Yаразі домінують xуваки, які плювати хотіли на нас. Такі як Трамп і Путєн виходять з власного «права сильного». І якщо вони остаточно розтопчуть Україну, «бо ми заслуговуєм бути розірваними як медведь косаткою» - всьому шаріку піздарікі)))
Це не жарт. Саме моральна правота втримує довкола нас підтримку країн, які ще не здались сильним бєспрєдєльщікам. (І саме цю мораль всередині країни знищує команда Зеленського. «Я вам нічєво нє должен!», «І шо ви мнє сдєлаєтє?» - це саме воно.)
Чудова рефлексія від редактора «Financial Times» Енн-Марі Слоттер
Чи можна повернути моральність у світову політику?
Автор є старшим радником аналітичного центру «New America» та позаштатним редактором FT
Можливо, моральність знову повертається. Промова прем’єр-міністра Канади Марка Карні перед Європейським парламентом минулого місяця здебільшого аналізувалася з геополітичної точки зору як спроба протистояти двополярному світу, в якому домінують США та Китай, на користь порядку середніх держав, заснованого на Європі. Однак найважливішим було підтвердження певних універсальних принципів.
Транзакціоналізм президента США Дональда Трампа створив середовище, де посилання на цінності вважається мовою лохів і слабаків. Він сповідує політику сили, за якою кожна нація має право і зобов’язана просувати власні інтереси так, як вважає за потрібне. Карні поглиблює розрив, про який він оголосив у Давосі в січні, формулюючи альтернативне бачення світу, засноване на цінностях, — як місця, де порядок, закон і влада служать людям.
«Альянс Канади та ЄС», який накреслив Карні, визначатиметься «тим, за що ми виступаємо: свобода, солідарність, процвітання, сталий розвиток». Ці цінності підкріплюватиметься «нашою прихованою жорсткою силою», достатньо сильною, щоб «ніхто не міг диктувати нам вибір», але «достатньо принциповою, щоб наша сила зміцнювала міжнародне право, а не прагнула його замінити».
Скептики почують стару пісню. Слабші держави завжди посилалися на право як на щит проти меча — від мелійців у Стародавній Греції до молодих Сполучених Штатів. Але Карні робить щось інше. Він не ховається за цінностями; він ними оперує. Він, Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, та інші лідери по всьому світі ставляться до цінностей, закріплених у їхніх конституціях і договорах, як до частини їхньої сутності, а отже, як до невід’ємної частини їхніх інтересів. І вони розуміють, що ці цінності є формою сили: угодою, заснованою на глибоких людських інстинктах справедливості, чесності та солідарності, яку жодна транзакційна угода не може задовольнити.
Президент Фінляндії Олександр Стабб називає це поєднання «жорсткої» та «м’якої» сили «реалізмом, заснованим на цінностях». Він та Карні запропонували стратегію, що ґрунтується на цьому: побудувати перехресний порядок «коаліцій ad hoc… питання за питанням».
Членами цих коаліцій є країни, які «не погоджуються з багатьох питань, але мають достатньо спільних позицій, щоб діяти щодо деяких з них». Це — прагматична частина. Щодо принципової сторони, країни, віддані «свободі, правам людини, сталого розвитку та солідарності», повинні «глибоко інтегруватися».
У США з’являються ознаки відродження акценту на моралі. У широко поширеній статті, опублікованій у серпні організаційним психологом Адамом Грантом, стверджувалося, що єдиний спосіб зупинити студентів, які списують за допомогою штучного інтелекту, — це зміцнити їхню «моральну ідентичність»: їхню базову здатність розрізняти добро і зло та робити правильний вибір як прояв особистої чесності.
Проміжні вибори у США також примітні великою кількістю ветеранів та пасторів, які балотуються на виборні посади. Неприбуткова організація «With Honor», яка підтримує «принципових ветеранів незалежно від партійної приналежності, що зобов’язуються служити з чесністю, ввічливістю та мужністю», зафіксувала 47-відсоткове зростання кількості ветеранів, які балотуються на виборні посади, порівняно з 2024 роком, причому кількість жінок-ветеранів, що балотуються, зросла на 137 відсотків, особливо серед демократів.
Колишні прихильники Трампа тепер також починають висловлювати своє невдоволення тим, що їх годували порожніми обіцянками. Професор філософії Роберт Таліссе стверджує, що вони відчувають не стільки обман, скільки зраду. Дивні твердження Трампа завжди були способом «принизити або висміяти своїх критиків», способом сказати їм, що вони безсилі зупинити перевертання їхнього світу з ніг на голову. Тепер самі виборці Трампа починають відчувати цю зневагу; розрив між оптимістичними заявами президента про економіку на тлі зростання цін на продукти харчування та пальне принижує їхній досвід та інтелект.
Західна політична мораль, сформована епохою Просвітництва та ліберально-демократичними конституціями, ґрунтується на ідеалі, що в очах держави ми всі рівні. Держави, побудовані за таким принципом, завжди були далекими від цього ідеалу — як у внутрішній, так і в зовнішній політиці, — але в деяких місцях розрив став настільки великим, що політика втратила кермо в морі власних інтересів.
Отже, моральний поворот давно назрів, і ми незабаром дізнаємося, чи є він справжнім. Відверта аморальність агресії Володимира Путіна проти України та навмисне націлювання на цивільне населення й цивільну інфраструктуру є неприпустимими. Трамп втрутився, запропонувавши угоду щодо російського дизельного палива, покликану допомогти йому перемогти на проміжних виборах. Бачення Карні не може встояти, якщо Україна впаде. Канада, ЄС, Норвегія, Японія, Південна Корея, Австралія та інші країни-однодумці повинні подвоїти силу своїх слів
