Тупик у мирних переговорах щодо закінчення війни в Україні, а також наближення економічної кризи та зростаюча втома населення від затяжної війни можуть підштовхнути кремль до організації теракту під чужим прапором з жертвами серед цивільного населення в якості інструменту для посилення пропаганди військового часу, мобілізації внутрішньої підтримки та виправдання політики ескалації.
9 травня як ніколи підходить для дати проведення такої провокації. День перемоги в росії є найемоційніше сильним святом, а за путіна воно перетворилося на священну націоналістичну церемонію, яка часто використовується для консолідації громадської підтримки та виправдання війни проти зовнішнього ворога як продовження «Великої Вітчизняної війни».
На сьогоднішній день зовнішнім ворогом путін оголосив Україну та колективний Захід, але війна затягнулася, і вирішення питання військовим шляхом опинилося під дуже великим питанням. І сьогодні, як ніколи, кремлю потрібен черговий поштовх, щоб подати Україну як терористичну державу, виправдати подальшу ескалацію в Україні та послабити західну підтримку Києва. Кривава провокація – це саме той інструмент, який дасть кремль можливість посилити об’єднуючий образ ворога, в якості якого будуть «українські терористи», делегітимізувати будь-які заклики України до миру чи припинення вогню, і посилити заклики до тотальної мобілізації чи жорсткішого придушення інакомислення.
Виходячи з останніх інформаційних операцій російських спецслужб та масового використання відповідних наративів підконтрольними кремлю ЗМІ, ймовірність терористичної атаки під хибним прапором у період з 7 по 9 травня 2025 року аналітиками оцінюється в 60–70%, тим більше, що у путіна вже є досвід. Досить просто згадати теракти на Каширському шосе, у Волгодонську та провокацію на кордоні з Грузією. Все це дозволило кремлівській хунті розв’язати війну в Чечні та Грузії під приводом боротьби з «тероризмом».
У цьому випадку кремль має такі стратегічні цілі цієї провокації:
- Звинувачення України у кровопролитті серед цивільного населення, відволікаючи міжнародну увагу від військових злочинів росії.
- Дискредитація західної допомоги Україні.
- Виправдання внутрішніх репресій проти інакомислення.
- Створення приводу для нового витка військової ескалації, включаючи можливі удари по українській інфраструктурі, західним посольствам чи логістичним ланцюжкам НАТО.
Досить складно передбачити, який варіант провокації може бути обраний кремлем цього разу, але є кілька можливих сценаріїв.
Одним із найімовірніших є теракт під час проведення військового параду чи акції «Безсмертний полк» у регіонах, мета якого полягає в тому, щоб звинуватити «українських диверсантів» в атаці на мирне населення та ветеранів. У регіонах його простіше організувати, ніж у Москві, тому що регіональний рівень контролю з боку спецслужб набагато нижчий, ніж у столиці.
У списку можливої цілі знаходиться громадський транспорт. Вибухи в метро, на залізничних вокзалах та в аеропортах можуть бути використані для оповідання кремлівськими ЗМІ наративу про те, що «Україна експортує терор у мирні російські міста».
Також можна розглядати організацію замахів на російських чиновників середньої ланки. Це може бути регіональний губернатор, ветеран війни чи представник громадської організації, проти яких може бути скоєно «замах» за допомогою СВП чи подарунку з отрутою.
Існує низка так званих нелетальних провокацій. Першою може бути фабрикована кібератака, яка викликає хаос у роботі російської залізничної чи нафтової інфраструктури, у проведенні якої традиційно буде звинувачено українських хакерів. Метою цієї атаки є порушення роботи цивільних систем життєдіяльності для звинувачення України в скоєному з метою виправдання та мобілізації кібервідповіді.
Ну і другий варіант нелетальної провокації – це сфабриковане розкриття терористичного осередку російськими спецслужбами у вигляді «української диверсійної групи» якраз перед 9 травня. Цей вид є одним із найпоширеніших на даний момент серед спецслужб кремля. Постановочні арешти і телевізійні «визнання терористів» використовуються з метою максимального впливу на ЗМІ з підтримки образу ворога проти російського народу. І основний плюс цієї провокації для спецслужб — мінімальний ризик у вигляді жертв для цивільного населення.
Одним із головних потенційних місць проведення кривавих провокацій кремля також є окуповані території України. Провокації в окупованих регіонах мають менше негативних внутрішньополітичних наслідків для Москви, і якщо щось «не йдеться», це можна уявити як трагедію на лінії фронту, а не як провал ФСБ у самій росії. Російські спецслужби повністю контролюють оповідання та обстановку безпеки на окупованих територіях, тому можуть спокійно закладати вибухівку або організовувати атаки без незалежного нагляду, маніпулювати свідками та доказами, а також блокувати міжнародних спостерігачів чи журналістів.
Окуповані території є «контрольованим» середовищем, де росія може маніпулювати всім, включаючи міжнародну реакцію.
Проведення терактів на окупованих територіях несуть набагато менші політичні ризики для кремля, ніж у росії, а також є черговим приводом виправдання військової присутності на цих територіях. Будь-який напад у Криму, зокрема, може бути представлений як «напад на священну російську землю», викликаючи патріотичне обурення, а хибне зв’язування України з атакою парадів на окупованих територіях призведе до російської мобілізації та виправдання подальшої ескалації. Найбільш вірогідними місцями для провокації під хибним прапором є Севастополь, Сімферополь, Донецьк, Мелітополь або Маріуполь.
Основними цілями операції під хибним прапором кремля всередині країни є:
- сплеск прокремлівських настроїв;
- виправдання посилення військової мобілізації;
- криміналізація інакодумства під приводом «боротьби з тероризмом»;
- зміцнення легітимності режиму, потенційно дозволяючи запровадити військовий стан чи посилити цензуру.
У міжнародному плані Кремль прагне використати наслідки цих провокацій з метою посилення тиску на українську дипломатію, яка буде переключена на захист невинуватості Києва. Також розрахунок робиться на потенційне ослаблення міжнародної допомоги Україні в ключових країнах (наприклад, Німеччині, Італії, США) та розрив підтримки Заходу, якщо подія буде визнана або швидко не спростована. Кремль посилить свої кампанії щодо дезінформації, особливо серед країн Глобального Півдня з метою підриву міжнародного авторитету України. І найголовніше, це дасть можливість путіну спровокувати дії у відповідь або приводи для ударів по цивільних районах України, які будуть представлені як «справедлива відповідь на дії київського режиму».
Ні для кого не секрет, що провокації чи теракти під хибним прапором 9 травня не просто можливі, а вони цілком раціональні для кремля, втягнутого в затяжну війну, яка пішла «не за планом», внутрішні економічні проблеми і перебувають під сильним тиском Заходу. Історія показує, що, коли Москва прагне легітимності, вона часто вдається до сфабрикованого мучеництва, і день Перемоги є найкращим майданчиком для наративної війни.
Усі можливі провокації кремля на 9 травня мають стратегічні ризики як для України, так і для Заходу. Це може викликати чергову спіраль ескалації, спровокувати дії у відповідь або кібероперації з боку України або третіх осіб, і завдати удару по авторитету західних союзників, якщо ситуація буде сприйнята некритично.
Україна і союзники повинні заздалегідь попередити світову громадськість про підготовку маніпуляцій з боку кремля, посилити обмін розвідданими і бути готовим швидко і публічно викривати обман. Своєчасний витік у пресу подробиць провокацій, що готуються до 9 травня, може нейтралізувати наратив кремля.
Українські та західні спецслужби мають бути готові оскаржити будь-які заяви росії за допомогою супутникових чи інших розвідувальних доказів. А дипломатичний корпус має на своєму рівні розкрити кривавий сценарій кремля та подати усьому світові докази «другої Рязані» путіна.
