1. росія готує податкові пільги для збиткового «Газпрому» за рахунок інших компаній і громадян.
- Уряд росії розглядає можливість зниження податкового навантаження для «Газпрому» на тлі рекордних збитків, колапсу експорту та кризи ліквідності.
- Мова йде про зменшення податку на видобуток корисних копалин на газ — одного з основних джерел наповнення бюджету, що раніше приносив близько 2 трлн рублів на рік.
- Ініціатива податкових пільг для «Газпрому» надійшла за прямим дорученням путіна. Уряд планує компенсувати втрати бюджету… підвищенням податків для інших газовидобувників, зокрема «Новатека» і «Роснефті».
- Після провалу «газового шантажу» Європи «Газпром» втратив майже 60% експорту до дальнього зарубіжжя. За 2023 рік компанія зазнала найбільших чистих збитків в історії — 629 млрд рублів. Хоча на папері «Газпром» і задекларував прибуток у 1,2 трлн рублів, його реальний грошовий потік став негативним — мінус 26 млрд.
- Щоб утримати «Газпром» на плаву, російська влада вже скасувала для нього надбавку до ПДВК у розмірі 600 млрд рублів на рік і підвищила тарифи на газ для внутрішніх споживачів.
- Лише за 2022–2024 роки тарифи для населення зросли на 24%, а в 2025–2028 планується ще одне підвищення — на 42,2%.
- Фактично російські громадяни та конкуренти «Газпрому» будуть змушені компенсувати провали держмонополії, яка втратила ринки, прибутки та репутацію, але продовжує отримувати державні преференції.
2. російська промисловість входить у рецесію: виробнича активність впала до мінімуму з початку повномасштабної війни.
- Індекс ділової активності у переробній промисловості росії в червні 2025 року обвалився до 47,5 пункту, що є найгіршим показником з березня 2022 року, коли росія лише починала повномасштабну агресію проти України.
- Для порівняння: у травні індекс становив 50,2 пункту — тобто економіка перейшла з фази млявого зростання до активного скорочення, що фіксується при значеннях нижче 50.
Ключові сигнали занепаду:
- Падіння обсягів виробництва триває четвертий місяць поспіль;
- Нові замовлення скоротилися, попри тимчасове зростання в травні;
- Кількість експортних контрактів знижується найшвидше з листопада 2022 року, що пояснюється невигідними валютними курсами;
- Скорочення зайнятості — наймасштабніше з квітня 2022 року: російські компанії масово звільняють персонал на тлі стагнації замовлень;
- Очікування зростання теж похитнулись: оптимізм впав до найнижчого рівня з жовтня 2022 року через побоювання глобальної економічної турбулентності. На думку аналітиків S\&P, покупці в росії втрачають платоспроможність, попит на внутрішньому ринку просідає, а експорт, обмежений санкціями й валютними втратами, перестає бути точкою опори.
- Війна, перевитрати та підвищення ставки — тригери спаду. Після початку повномасштабного вторгнення кремль штучно стимулював виробництво за рахунок мілітаризації економіки.
- Проте вже у 2024 році ця модель вичерпала ресурс — на фоні переінфляції, кадрового дефіциту та тиску санкцій. Ключова ставка Банку росії, що зросла до 21%, буквально задушила кредитування в промисловості.
- Хоча в червні ЦБ рф зробив перший крок до пом'якшення, знизивши ставку до 20%, це не зупинило деградацію промислової активності. російська економіка, загнана у військово-сировинну пастку, починає втрачати навіть залишки промислової стабільності. Виробничий сектор, колись підтриманий війною, тепер стрімко втрачає замовлення, працівників і перспективу.
3. Один із найбільших металургійних заводів росії — Челябінський електрометалургійний комбінат (ЧЕМК) — змушений перейти на чотириденний робочий тиждень через фінансові труднощі.
- Підприємство, яке з 2024 року перебуває під державним контролем через націоналізацію, офіційно заявило про це рішення з 1 вересня.
- У компанії пояснюють перехід на неповну зайнятість "значною волатильністю валютного курсу", "негативною кон’юнктурою на ринку феросплавів" і "падінням попиту з боку промислових споживачів".
- ЧЕМК спеціалізується на виробництві феросплавів, які є критично важливими для російського ВПК — зокрема, для виготовлення сталі для бронетехніки, снарядів і авіаційних двигунів.
- Втрата попиту навіть на таку продукцію свідчить про глибшу кризу в оборонно-промисловому комплексі рф, що підриває заяви кремля про «відновлення зростання» та «успішну переорієнтацію економіки».
- Попри те, що підприємство формально перебуває під контролем Росмайна, його фактична діяльність гальмується нестабільною зовнішньою торгівлею, валютними обмеженнями, санкціями на імпорт технологій та стрімким скороченням споживання продукції всередині країни.
- На тлі санкційної ізоляції та зростання витрат навіть державні підприємства не в змозі утримувати повноцінний виробничий цикл, що ще раз підтверджує деградацію російської індустрії.
4. Серія загадкових вибухів охопила танкери, пов’язані з російською нафтою.
- російський нафтовий експорт стикається з новим викликом — низкою загадкових вибухів на танкерах, що нещодавно заходили до портів рф.
- Один з останніх інцидентів стався біля берегів Лівії: на борту танкера Vilamoura, який перевозив 1 млн барелів нафти, стався вибух. Пошкодження машинного відділення змусило екіпаж евакуюватися, а судно — буксирувати до Греції.
- Причини вибуху наразі невідомі, проте він стався невдовзі після того, як танкер відвідав порти Усть-Луга та Новоросійськ, де завантажував російську та казахстанську нафту.
- За даними компанії Vanguard Tech, яка спеціалізується на морських ризиках, з початку року зафіксовано щонайменше чотири подібні інциденти — і всі вони пов’язані з танкерами, які відвідували російські порти.
- Ці події викликають дедалі більше запитань щодо безпеки судноплавства у логістичних ланцюгах, пов’язаних із росією. В умовах санкцій і падіння попиту на російські енергоносії, нова хвиля інцидентів може ще більше підірвати й без того хитке морське перевезення нафти з рф.
5. росія дедалі більше залежить від Китаю: продажі металів стрімко зросли на тлі санкцій та торговельної ізоляції.
- Продажі російських базових металів до Китаю різко зросли у 2025 році, що ще раз підтверджує економічну залежність кремля від свого східного партнера на тлі міжнародної ізоляції. Лише за перші п’ять місяців року експорт алюмінію до КНР зріс на 56%, міді — на 66%, а імпорт нікелю збільшився більш ніж удвічі.
- Після повномасштабного вторгнення в Україну та введення жорстких санкцій з боку ЄС, США та їхніх партнерів, росія була фактично витіснена з ключових світових ринків.
- Лондонська біржа металів та Чиказька товарна біржа більше не приймають нові російські поставки.
- А Євросоюз уже затвердив поступову заборону на імпорт російського алюмінію, що остаточно набуде чинності у 2026 році. У цих умовах москва змушена зливати свої запаси металів через китайський ринок — часто зі значними знижками та через посередників.
- Таке перенасичення призводить до ще більшої цінової нестабільності, втрати прибутків і стратегічної залежності від Пекіна, який диктує вигідні лише йому умови.
- Водночас відомо, що частину поставок здійснюють компанії, які перебувають під санкціями, або ж посередники, які перепродають раніше вироблений метал.
- Це створює додаткові ризики для міжнародної репутації Китаю, який виступає тіньовим «провідником» російських товарів, що втрачають легальні шляхи на глобальні ринки.
- Фактично москва сьогодні грає роль сировинного придатку Китаю — з обмеженим вибором, посиленою залежністю та втратою впливу на власну економічну політику.
6. росія намагається обійти санкції: Arctic LNG 2 демонструє рекордні обсяги видобутку, попри міжнародну ізоляцію.
- російський проєкт Arctic LNG 2, що опинився під санкціями США, ЄС та Великої Британії, збільшив видобуток природного газу до рекордних 14 мільйонів кубометрів на добу в останні дні червня, попри тиск західних країн та технологічну ізоляцію.
- Йдеться про завод, що розташований за Північним полярним колом і який є ключовим для кремлівського плану потроїти виробництво зрідженого природного газу (ЗПГ) до 2030 року.
- Саме цей об’єкт у грудні 2023 року був символом технологічної незалежності рф, однак з початком масових санкцій втратив доступ до іноземного обладнання, страхування та логістичних сервісів.
- Попри це, росія продовжує шукати лазівки для обходу обмежень. Так, санкціонований танкер Iris (раніше — North Sky), який перебуває у чорних списках США, ЄС та Британії, 29 червня залишив місце завантаження в районі Arctic LNG 2 зі зміненою осадкою — це вказує на ймовірне завантаження ЗПГ. Танкер прямує до порту Мурманськ, де, ймовірно, відбудеться перевалка на інші судна — типова схема, якою рф намагається приховати походження вантажу та кінцевого одержувача.
- Хоча зростання видобутку ще не означає повноцінне відновлення експортних операцій, факт активності свідчить про цілеспрямовані зусилля москви повернутись на світовий ринок ЗПГ попри обмеження.
- Водночас такий розвиток подій вказує на ризики недотримання санкційного режиму з боку окремих компаній або країн, що зберігають «сірі» логістичні ланцюги співпраці з рф.
- Наразі «Новатек», який є оператором Arctic LNG 2, не надав жодних публічних коментарів, як і традиційно не розкриває інформацію про постачальників обладнання, контрагентів або напрямки збуту.
- Цей інцидент — чергове нагадування про те, що, попри суттєвий вплив санкцій, російська енергетична галузь продовжує адаптуватися до нових умов — за рахунок порушень, тіньових схем та технічного канібалізму.
- Водночас західним країнам слід уважніше моніторити не лише видимий експорт енергоносіїв з рф, а й логістику постачання обладнання, обхід страхових обмежень і транзит через треті країни.
- Факт активізації Arctic LNG 2 є нагадуванням, що реальна енергетична ізоляція росії можлива лише за умов постійного оновлення та жорсткого контролю санкційного режиму.
7. Morgan Stanley очікує падіння ціни Brent до 60 доларів за барель уже на початку 2026 року — прогноз, що б’є в саме серце російської сировинної моделі.
- росія, яка і так змушена торгувати Urals із суттєвим дисконтом, може зіткнутися з ситуацією, коли експорт нафти стане не просто нерентабельним, а глибоко збитковим для бюджету.
- При поточному зниженні Brent до 67 доларів, а далі — до 60, ціна російської суміші може впасти до рівня 45 доларів або нижче, що значно нижче податкової ціни відсікання, за якої Кремль узагалі може наповнювати бюджет.
- Попри заявлене поступове скасування добровільних обмежень з боку ОПЕК+ — включно з росією — Morgan Stanley очікує, що у 2026 році ринок вийде на надлишок у 1,3 млн барелів на добу. Це створить тиск на ціни, навіть якщо в короткостроковій перспективі можливі тимчасові стрибки через політичні події на Близькому Сході.
- Для москви це означає новий раунд фінансового тиску — після етапу енергетичної кон’юнктури 2022–2023 років теперішня реальність складається з падіння доходів, ризиків девальвації та відсутності простору для маневру.
- кремлю доведеться або різати витрати, або ще активніше вмикати друкарський верстат, стимулюючи інфляцію та девальвацію рубля. І все це — на тлі санкцій, заморожених активів, дефіциту інвестицій та високої військової залежності від нафтових доходів.
