1. Українські дрони повністю заблокували поставки товарів до росії через Чорне море.
- Новоросійськ, один із найбільших морських портів росії, фактично припинив обслуговувати контейнерний імпорт через відсутність перевізників, готових працювати на цьому маршруті через атаки українських дронів. Минулого року порт перевалив 1,1 млн контейнерів і посів третє місце в росії після портів Далекого Сходу та Санкт-Петербурга.
- Однак у жовтні останні китайські компанії, які працювали на маршруті до Новоросійська, перенаправили судна до Санкт-Петербурга. З початку серпня, коли в Чорному морі дрони потопили перший контейнеровоз, кількість суден у Санкт-Петербурзі зросла на 25–30%.
- До Санкт-Петербурга перенаправляють не лише вантажі з Європи та США, які раніше надходили через Туреччину до Новоросійська, а й імпорт із Китаю, Індії та Ірану.
- Атаки українських дронів порушили звичну логістику російського морського імпорту через Чорне море та змусили перевізників шукати альтернативні маршрути.
2. Морський експорт російської нафти впав до місячного мінімуму через зупинку порту Приморськ.
- Морський експорт російської нафти за чотири тижні до 18 жовтня скоротився до 3,59 млн барелів на добу — найнижчого рівня за місяць. Причиною стала зупинка відвантажень у балтійському порту Приморськ, імовірно, через технічне обслуговування. Наприкінці тижня робота порту відновилася. Також поновилися відвантаження через Новоросійськ.
- За тиждень до 18 жовтня середньодобові поставки впали до 3,13 млн барелів — найнижчого рівня з березня. За цей період 31 танкер завантажив 21,91 млн барелів російської нафти проти 24,63 млн барелів на 34 суднах попереднього тижня.
- Вартість морського експорту також знизилася: до $2,33 млрд за тиждень і $2,61 млрд у середньому за чотири тижні.
- Україна відновила удари по російських нафтопереробних заводах, хоча їхня інтенсивність зменшилася. На Рязанському НПЗ зупинився один із чотирьох первинних блоків переробки. Такі перебої можуть збільшувати обсяги нафти, доступної для експорту, однак можливості росії обмежує скорочення видобутку.
- У вересні видобуток нафти в росії знизився до 8,64 млн барелів на добу — найнижчого рівня із середини 2020 року. Послаблення окремих американських обмежень, домовленості щодо торгівлі дизельним пальним і зміни в підході до танкерів тіньового флоту можуть підтримати попит з боку Індії, але навряд чи спричинять різке зростання експорту сирої нафти.
3. Банк росії десятий місяць поспіль скорочує золоті резерви, щоб покривати дефіцит державного бюджету.
- У 2026 році він може сягнути 7,3 трлн рублів — удвічі більше за початковий план. Темпи розпродажу золота стали найвищими з 1998 року, коли країна переживала дефолт і валютну кризу.
- У вересні золотий запас російського центробанку скоротився ще на 0,2 млн тройських унцій, або приблизно на 6,2 тонни, до 72,8 млн унцій. Це найнижчий показник із кінця 2019 року. З грудня минулого року резерви зменшилися загалом на 2 млн унцій — близько 62 тонн.
- Після кризи 1998 року росія десятиліттями накопичувала золото, збільшивши його запаси більш ніж у п’ять разів. На початку 2022 року вони становили близько 74 млн тройських унцій, або 2,3 тис. тонн, що забезпечувало росії п’яте місце у світі за обсягом золотих резервів.
- Нинішній розпродаж пов’язаний із падінням нафтогазових доходів і зростанням дефіциту бюджету. Мінфін росії витрачає активи Фонду національного добробуту, зокрема золото, а центробанк продає відповідні обсяги в межах операцій, які відображають використання резервів фондом.
- Через це російський центробанк став найбільшим продавцем золота серед центральних банків світу. російська влада витрачає накопичені фінансові ресурси, щоб фінансувати державні видатки, зокрема військові.
4. Прибуток російської «Сєвєрсталі» впав на 61% за дев’ять місяців.
- російська металургійна компанія «Сєвєрсталь» за підсумками січня–вересня 2026 року скоротила прибуток на 61% і вирішила не виплачувати дивіденди за цей період.
- За дев’ять місяців компанія та її дочірні підприємства отримали 19,29 млн рублів прибутку. Валовий прибуток зменшився на 21% — до 129,92 млн рублів, а операційний прибуток скоротився на 45%. Сплачений податок на прибуток зменшився більш ніж у 3 рази. Інвестиції зменшилися на 40%. Чистий борг з початку року збільшився більш ніж у 2,5 рази. Вільний грошовий потік є від’ємним (мінус 27,6 млрд. рублів).
- У компанії пояснили відмову від дивідендів необхідністю зосередити ресурси на завершенні ключових стратегічних проєктів. За підсумками другого кварталу компанія також не виплачувала дивідендів. Тоді це рішення пояснювали несприятливою ринковою кон’юнктурою та слабким попитом на сталеву продукцію.
5. росія зберегла третє місце серед постачальників газу до ЄС, забезпечивши 11% імпорту у вересні.
- У вересні 2026 року росія забезпечила 11% усього імпорту природного газу до Євросоюзу й залишилася третім за величиною постачальником після Норвегії та США. На російський газ припало 5,9% трубопровідних поставок і 5,1% імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), свідчать дані Kpler, ENTSOG та EOA.
- Найбільшим постачальником газу до ЄС залишається Норвегія з часткою 36%. США посідають друге місце з 32,1% імпорту, причому весь американський газ надходить у зрідженому вигляді. Частка Алжиру становила 10,6%, Азербайджану — 4,5%.
- Європейський імпорт поступово зміщується в бік ЗПГ. У вересні на нього припало 47% усіх поставок газу до ЄС, тоді як на трубопровідний газ — 53%. Американські компанії забезпечили понад дві третини всього імпорту ЗПГ до Євросоюзу.
6. ЄС не послаблюватиме енергетичні санкції проти росії попри домовленість США щодо дизпального.
- Європейський Союз не послаблюватиме санкції проти російських викопних енергоресурсів, попри домовленість Вашингтона з москвою щодо постачання дизельного пального до квітня 2027 року. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Європарламенті.
- Вона назвала росію ненадійним постачальником, який використовує енергетичну залежність як зброю, і нагадала, що саме москва скоротила постачання газу до Європи. Дональд Трамп, захищаючи домовленість із росією, заявив, що ЄС також купував російські енергоресурси, але не навів подробиць.
- У грудні Єврокомісія планує представити новий механізм захисту єдиного ринку. Він має дозволити оперативно обмежувати або забороняти імпорт із країн, які порушують правила конкуренції, з мінімальними консультаціями з державами-членами.
- Паралельно ЄС готує додаткові інструменти диверсифікації постачання та енергетичної солідарності.
7. Норвегія затримала два вантажні судна, одне з яких пов’язане з російським проєктом «Арктик ЗПГ 2».
- Норвезька берегова охорона 14 жовтня затримала два вантажні судна біля узбережжя північної Норвегії. Одне з них — Ya Qing Hai Yang — перебуває під санкціями США, ЄС і Швейцарії через участь у постачанні обладнання для російського проєкту «Арктик ЗПГ 2».
- За даними Starboard Maritime Intelligence, на початку жовтня судно перебувало за кілька кілометрів від російсько-норвезького кордону. Воно вийшло з Гонконгу, зробило кілька зупинок на Далекому Сході та прямувало Північним морським шляхом. Судно використовувало прапор Гватемали, хоча ця країна не має відкритого публічного реєстру суден.
- У 2024 році Ya Qing Hai Yang перевозило з Китаю до російського порту Утренній модулі для виробництва електроенергії, призначені для обслуговування «Арктик ЗПГ 2». Після цього судно внесли до санкційних списків США, ЄС і Швейцарії.
8. Угорщина готова відмовитися від «Росатома» на ключовому ядерному проєкті росії в ЄС.
- Угорщина розглядає можливість усунення російського «Росатома» від розширення АЕС «Пакш» і шукає альтернативних підрядників. Новий уряд Петера Мадяра готовий піти на фінансові втрати, щоб розірвати співпрацю з російською держкорпорацією, яка за часів Віктора Орбана отримала контракт на 12,5 млрд євро без тендеру у 2014 році.
- Угорська влада переглядає проєкт і оцінює правові, технічні та фінансові наслідки заміни підрядника. Остаточне рішення очікується до кінця 2026 року або на початку 2027-го. Уряд схиляється до висновку, що розширення АЕС необхідне, але без участі «Росатома».
- Для росії це загроза втрати одного з найважливіших плацдармів у ядерній енергетиці Європейського Союзу. Після розриву Фінляндією контракту з «Росатомом» у травні 2022 року угорський проєкт залишався ключовою можливістю зберегти присутність російської держкорпорації на європейському ринку.
- Тепер під загрозою опинилися не лише багатомільярдний контракт, а й політичний вплив москви на енергетичну політику Угорщини.
- Будапешт уже виплатив «Росатому» понад 2 млрд євро до початку основних будівельних робіт у лютому. У разі розірвання контракту країна ризикує втратити 1,1 млрд євро виплачених коштів і додатково сплатити штрафи за порушення угоди.
- Попри ці ризики, нова влада готова розглядати зміну підрядника. Європейський постачальник спростив би зовнішньополітичні питання та зменшив залежність проєкту від санкційних ризиків.
- Водночас російська ядерна галузь досі значною мірою зберігає доступ до європейського ринку: у 2025 році на росію припадало близько 23% поставок збагаченого урану до ЄС і 16% природного урану.
- Втрата угорського проєкту стала б для «Росатома» ще одним ударом по позиціях у Європі та свідченням того, що навіть уряд країни, яка раніше захищала співпрацю з москвою, готовий переглядати її заради зменшення залежності від росії.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
