"Побуду щирим порохоботом" - Віктор Бобиренко

"Побуду щирим порохоботом" - Віктор Бобиренко

Як сумчанин, не можу не порадіти.
Військово морські сили України (!) аж в Борисоглєбську Воронежської області на аеродромі підскоку при загрузці КАБів ракетами Нептун вразили відразу 6 літаків Су-34М.

Саме на ці літаки підвішують орки по 6 КАБів (по 250 кг) і майже щоденно б’ють по Сумам. І тут підловили. Класно. Дякуємо.
Але ж це Нептуни!!! Це те, що було підготовлено при Порошенкові. А потім при Зеленському їх виробництво перестали фінансувати. І ось зараз все ж виділяють фінансування, хоч із запізненням. І це працює!
А де ж прославлені Фраєр-Понтовські рожеві Фламінго? Де успіх? Де результат? Де по 7 штук на день? Де 3000 ракет на рік вже у 2025 році? Де красота, де екібана? Куди діли 5 мільярдів євро?
Ніде. Миші з’їли. Або фламіндічі.

А ось іще. Прочитав велику статтю Олени Соколан на Мілітарному. Посилання внизу.
Стаття велика. Даю короткий переказ.

В ній про РЕБ Ай-Петрі що від простого виявлення та приглушення переходить до управління системами ППО за допомогою штучного інтелекту. Порошенко тільки в його розробку вклав 250 млн. грн.
Бо ефективність ППО залежить уже не лише від кількості засобів РЕБ, радарів і перехоплювачів, а від здатності об’єднати їх у єдину автоматизовану систему управління.
Штучний інтелект має взяти на себе швидке розпізнавання загроз, розподіл цілей і координацію засобів, залишаючи військовим операторам контроль та відповідальність.

Бо людина більше не здатна ефективно керувати масованим повітряним боєм вручну.
Під час одночасної атаки сотень безпілотників оператори фізично не встигають. Бо просто люди.
І потрібно не просто багато РЕБів «Ай-Петрі. Потрібно їх організувати в систему, в мережу. А не окремими комплексами.

Розробники Ай-Петрі створюють не просто комплекс придушення ворожих БпЛА, а програмну платформу. Щоб керувати всією мережею.

Ця система в експериментальному режимі вже працює в кількох містах — Києві, Одесі, Запоріжжі, і зараз її запускають у Дніпрі. Але масштаб покриття лишається обмеженим: у самому Києві під єдиним автоматизованим управлінням перебуває лише частина з наявних у місті засобів, решта продовжує діяти розрізнено.
Підсумок по статті:
1) Держава повинна встановити єдині стандарти сумісності оборонних систем. Нові РЕБ, сенсори та перехоплювачі мають підтримувати спільні протоколи обміну даними. Інакше закупівля різнорідного обладнання не створює єдиної оборонної мережі.
2) Сумісність стає не менш важливою за характеристики окремого комплексу. Навіть технологічно сильний засіб має обмежену цінність, якщо його неможливо включити до загальної системи управління. Це створює потребу в єдиних стандартах, протоколах і вимогах до виробників.

І ще від себе додам:
А як же ж Найвеличнішому наважитись і дати відмах своїм фінансувати не жуліків, а перспективну розробку, пов’язану з Петром Порошенком? Це ж як наступити на горло власній пісні?
Вийде?