"Шахеди... Де ж ми профукали" - Павло Вернівский

"Шахеди... Де ж ми профукали" - Павло Вернівский

Дивлюсь як в нас хаотично зараз намагаються знайти рішення проти Шахедів. Тому давайте скажу власну думку де ми профукали.

Особисто я дуже добре памʼятаю як декілька років тому проводився Анти-Шахедний Хакатон. І там виробники мали представити свої ідеї боротьби з ними. Сам концепт хакатону (на одному з таких я був теж) передбачає, що виробники спочатку щось десь роблять, придумують, а потім презентують на хакатоні, де комісія потім аналізує його.

І перша проблема полягала в ситуативному реагуванні на проблемі, яка виникла зараз, але аналітичного прогнозування не робилось. Умовно, що ми будемо робити коли шахеди будуть літати вище, їх буде більше, вони стануть стійкіші до нашого РЕБ і так далі.

Друга проблема полягала в тому, що без прогнозування вказаного вище, були проігноровані проблеми, які могли виникнути в майбутньому. А за два роки можна було б багато чого зробити.

Третя проблема полягала в тому, що часто рішення зʼявлялись без координації їх роботи з рішеннями інших учасників. Коли в одного учасника могла бути якась інновація, але до готового виробу йому не вистачало інновації іншого учасника. Коли якийсь учасник володіє інновацією, але не може її масштабувти і так далі.

А четверта в тому, що висновків ніхто не зробив.

Якщо хтось мене давно читає, то я часто кажу про планування, прогнозування, координація, систематизація і так далі.

А знаєте, що саме сумне? Зараз практично неможливо довести будь-кому зверху, що це нам необхідно.

Скажу навіть більше. Ще за довго до повномасштабної коли я писав про ці речі, бо я вже давно є прихильником цих заходів. То мене називали «совком», «соціалістом», «дирижистом».

Ви навіть не уявляєте скільки я раз сварився на цю тему з іншими людьми. Як часто, коли мене запрошували в якісь робочі групи, то які на цю тему виникали гарячі дискусії.

А коли я готував свої пропозиції з цими ідеями, то їх навіть ніхто не читав.

Навіть зараз, коли я пишу своі пости з такими пропозиціями, то вони навіть не сприймаються більшістю моїх читачів.

Тому особисто я вважаю, що проблема набагато глибша. І проблема в тому, що суспільство настільки прониклось неприязню до планової економіки як частини СРСР, що зараз фактично його неможливо переконати в зворотньому.