Питання: Які дії повинен був вчинити президент України перед початком вторгнення російської армії якби він був зрадником України?
Відповідь: Підготовку до поразки, а не до оборони.
1. Послаблення армії.
▪︎ Гальмування постачання зброї та боєприпасів.
Зрив держобронзамовлення.
Закриття ракетних програм.
Cкорочення кількості працівників в сфері ВПК.
▪︎ Заборона на проведення мобілізації або її свідоме зволікання в разі загрози вторгнення.
▪︎ Заміна досвідчених командирів на лояльних, але некомпетентних.
2. Виведення техніки з ключових позицій.
▪︎ Наприклад, зняття ППО (протиповітряної оборони) з Києва або військових баз. Послаблення оборони ключових аеродромів.
▪︎ Недооцінка розвідданих про реальну загрозу.
▪︎ Розвал управління державою.
3. Дезорганізація органів влади.
▪︎ Створення хаосу в комунікації між владою, військовими та спецслужбами.
▪︎ Нецільове використання ресурсів, держбюджету, створення дефіциту коштів з метою зниження витрат на оборону.
▪︎ Сприяння розвитку корупційних схем.
▪︎ Зміна або ігнорування планів цивільної оборони.
▪︎ Перешкоджання створенню загонів територіальної оборони.
4. Підготовка до втечі.
▪︎ Вивіз активів, переведення бізнесу в офшори, особистих речей, продаж нерухомості або таємна, евакуація родини.
▪︎ Підготовка шляхів відступу для себе та оточення.
5. Психологічна деморалізація населення.
▪︎ Поширення дезінформації:
Заяви типу:
«Війни не буде»,
«Не нагнітайте паніку»,
«Західні розвідки брешуть»...
▪︎ Публічне ігнорування загрози або заяви, що «війни не буде».
▪︎ Провал інформаційної політики:
• Неоголошення воєнного стану або запізніле його введення.
• Блокування або ігнорування важливих звернень від населення, опозиції.
6. Приховані домовленості з агресором.
▪︎ Відкриття коридорів або невтручання:
• Надання коридорів для швидкого пересування колон військової техніки агресора в глиб України.
• Інструкції не чинити спротиву ворогу.
• Злив позицій, складів, стратегічних об’єктів.
7. Погіршення стосунків із союзниками.
▪︎ Зрив домовленостей із західними партнерами, НАТО, США.
▪︎ Витік секретної інформації.
8. Встановлення диктатури.
Ознаки диктатури — це характерні риси політичного режиму, за якого вся влада зосереджується в руках однієї особи або вузької групи, без реальних механізмів стримування та противаг. Ось основні ознаки:
➤ Централізація влади.
• Вся повнота влади зосереджується в руках однієї особи (диктатора) або невеликої групи.
• Законодавча, виконавча й судова гілки влади фактично підпорядковуються одній структурі.
➤ Обмеження свободи слова та ЗМІ
• Незалежні медіа забороняються, переслідуються або підпорядковуються державі.
• Пропаганда використовується для контролю свідомості громадян і створення культів особи.
➤ Придушення опозиції
• Опозиційні партії, рухи чи активісти зазнають тиску, арештів або репресій.
• Вибори або не проводяться взагалі, або проходять з жорстким контролем та фальсифікаціями.
➤ Використання спецслужб для контролю населення.
• Служби безпеки активно стежать за громадянами, займаються переслідуванням інакомислячих.
• Формується атмосфера страху й доносів.
➤ Відсутність незалежного суду
• Судова система підконтрольна владі.
• Рішення судів приймаються з політичних міркувань, а не на основі закону.
➤ Зміни до Конституції в інтересах влади
• Основний закон змінюється або порушується для продовження повноважень диктатора або зміцнення режиму.
➤ Залучення армії до внутрішньої політики
• Збройні сили використовуються для придушення протестів або залякування населення.
• Влада спирається на силові структури як на головний інструмент контролю.
➤ Культ особи
• Диктатора оточують хвалебні міфи, його зображають «спасителем», «батьком нації» тощо.
• Критика лідера прирівнюється до державної зради.
Дії Зеленського майже відповідають цим параметрам диктатора — він «лідер», що концентрував усю владу в своїх руках, поступово згортаючи демократичні інститути під приводом «захисту нації» та «стабільності».
Його зовнішність залишається знайомою: впізнаване обличчя, коротко стрижене темне волосся, але погляд — вже жорсткіший, холодніший.
Він носить уніфікований темний костюм або військову форму без знаків відмінності, що символізує «єдність із народом», але насправді — показує централізацію влади.
Його промови — короткі, рішучі, насичені патріотичними гаслами. Він говорить від імені всього народу, часто вживаючи «ми», хоча ухвалює рішення одноосібно.
Преса — під контролем, опозиція маргіналізована, протести — або придушуються, або висміюються як «зовнішнє втручання».
Зеленський виступає як харизматичний, але авторитарний лідер, який оперує емоціями, наративами про війну й небезпеку, щоби утримувати владу.
Він використовує власну популярність як щит від критики, переконуючи громадськість, що лише він може «втримати країну».
Ви думаєте Зеленський зрадив Україну?
Ні, він не зраджує совок.
Всмоктавши з молоком матері всю гниль і мерзенність тоталітарної клоаки світу, зараз намагається знищити Україну і повернути в епоху в якій він разом з пуйлом народився.
Зеленському не вистачало патріотичного виховання, він мабуть і помре совком на колінах перед пуйлом.
ТГ Зелебоба
