"ВИСТОЯТИ ЕКОНОМІЧНО" - Ростислав Павленко

У нещодавньої ірано-ізраїльської війни є один дуже цікавий вимір, про який нечасто говорять. Економічний.

Маючи населення понад 90 млн (удев'ятеро більше, ніж Ізраїль), Іран поступається у ВВП (341 млрд дол проти 583 млрд дол номінального ВВП Ізраїлю) і військових витратах (до $43,8 млрд Іран, близько $46,5 млрд Ізраїль).

Як показав перебіг війни, перевага якості (технологій) також на боці Ізраїлю.

Для України це - важливий приклад. Бо росія, на жаль, переважає не лише в населенні, але й у ВВП, виробництві та військових витратах.

Нинішня влада, попри власну ж ідеологему "я вам нічєво нє должен", вважала, що нам таки всі винні. І тому сподівалась на нехитру формулу: поки гладкий схудне, худий не помре, якщо його годуватимуть.

Але при цьому не докладала зусиль, аби ресурси продовжували надходити. Дипломатія емоційних вимог збанкрутувала, а влада продовжує по інерції боротися з Порошенком та концентрувати іще більше влади в руках Єрмака. Це вилазить боком.

Сподівання, що першою завалиться економіка росії, мають право на існування виключно за умови, що усе робиться для підтримки життя і розвитку економіки української.

А тут владу хитає - від популізму "кешбеків" і "вовиних тисяч" до корупціогенних "списків правильних виробників", які отримали б індульгенцію від контролю.

Тим часом в економіці накопичуються загрозливі тенденції - аж до того, що ОВДП скоро можуть перестати відігравати роль нескінченного джерела коштів, а виробництво замість сподіваного зростання може впасти в стагнацію.

Щоб цього не відбулося, економіці необхідний терміновий приплив коштів. Для цього мають бути зроблені невідкладні кроки:

1. Економічна дипломатія.

Переговори із інвесторами не "офіс-менеджерів", а професіоналів, які мають довіру, розгалужені зв'язки і здатність привести інвестиції.

2. Безпека інвестицій.

Запровадження непохитного верховенства права: відмова від визискування бізнесу, обмеження повноважень перевіряючих структур, припинення тиску на суд.

3. Забезпечення інновацій.

Створення стимулів для взаємодії армії, науки, освіти і виробництва. Той-таки Ізраїль чи, приміром, Туреччина (вже не кажучи про європейські країни) дають безліч прикладів щодо конкретних механізмів. І тут не обійтися без передачі більших коштів безпосередньо військовим частинам, перегляду повноважень міністерств щодо масштабування технологічних знахідок, сприяння інвестиціям у технологічні розробки та старт-апи...  

Всі ці кроки вимагають політичної волі - і професіоналів, здатних їх зробити.

Наступного тижня, найімовірніше, українцям покажуть шоу "уряду переставлених ліжок": буде відправлено у відставку міністрів, які не змогли стати піарно привабливими - та/або недостатньо близькі до Єрмака. Натомість ті, які до Єрмака близькі, збережуться чи отримають підвищення - незважаючи на численні системні проблеми їхніх відомств.

Такий підхід лише відштовхне як інвесторів, так і урядові структури партнерів. Падіння лише прискориться - і дедалі менш очевидно, що економіка України буде здатна встояти довше, ніж російська.

Для виходу з цього штопора потрібен професійний уряд - уже не національної єдності, а національного порятунку. Але до його створення ще далеко. Аби тільки не стало надто пізно...