Сьогодні знову коротко й знову про 9 травня. Напевне в ці дня багато буду про це писати, бо, якщо чесно, усе, що росіяни вважають скрепним та важливим, нам треба досліджувати, розвінчувати й взагалі, наводити потихеньку лад, особливо в історичних фактах.
Бо «напудрила» в історії росія багато, особливо у мізках людей.
З позиції пропаганди та розвінчання фейків,
В цьому році країна-«победитель» робить усе, щоб світ побачив, яка вона велична й безстрашна, тому 9 травня в більшості буде йти он-лайн.
Ні, звісно ж «лучшее в мире пво россии», буде берегти життя та здоров’я гостей, саме тому путін буде приймати парад «победы» он-лайн десь з бункеру у Сибіру.
Ага, саме у бункері краше віриться в «лучшее в мире пво россии», але гостям про це знати не обов’язково.
Дідів на палицях теж пропонують носити он-лайн. Тут інша версія. Ні, звісно ж, наріду теж розповіли про «лучшее в мире пво россии» й нову «вундервафлю», яка нано-лучем, зробленим по інопланетним технологіях трах-тарабах й рознесе усіх ворогів росії, але більше трьох разом попросили не збиратися, бо «лучшее в мире пво россии» може щось прогавити й тоді замість дідів на палицях будуть ті, хто їх ніс.
По телебаченню купа фільмів про війну, де, звісно, росія усіх перемагає сама, самотужки, без будь чиєї допомоги. Купа сучасних підлітків мріють красиво загинути на фронті, як у кіно.
Міста білять, фарбують, розвішують біг-борди, встановлюють пам’ятні дошки, бюсти, відкривають пам’ятники… Звісно ж, минулим героям, бо з сучасними якось не склалося.
Звичайна радянська атмосфера. Нарід мріє про вихідний та шашлички, бо 1 та 9 травня у наріда ніколи не асоціювалися з чимось іншим.
Й поки світ ще раз усвідомлює небезпеку авторитарних тиранічних маніяків у керма країни, оплакує загибель своїх громадян у Другій світовій, росія п’є оковиту та смажить шашлички.
Щоб було більше гордості, то міста перетворюються на розмальовану ляльку. На вулиці виводять людей у медалях, кажуть – ветерани. Їм, правда, на час війни було десь по 9 місяців чи навіть йшов процес зачаття, але на росії історію пишуть «победители», то й не таке буває.
Взагалі, жодного креативу, усі 9 травня на росії нагадують залайожену платівку.
Помилки на біг-бордах. Відкопування та закопування «гільз пам’яті». Дикунські театральні постанови у дитсадках та школах. Діти у військовій формі. Кривоокі обличчя на пам’ятниках. Флешмоби з розгортанням «георгіївської стрічки», «флага победы». Багато пафосу. Й усе це на фоні повного занепаду.
Такий собі 9 травневий день сурка.
9 травня (день перемоги) – це найбільш юзане в радянщині «свято».
Пишу «свято» в дужках, бо ніколи не розуміла, як можна святкувати загибель стількох людей, міжнародне горе й травму.
На цій даті стоїть 70% російської пропаганди. Це вже не «свято», не дата, а ціла нейромережа у голові людей, яка надиктовує «вбий».
Саме тому кремль так старанно готується до 9 травня. Парад, як вихваляння військовою силою, багато ветеранів у медалях, як керування емпатіями, багато розповідей про фашизм, щоб сформувати образ ворога. Звісно ж, постійне нагадування про «фашизм в Україні» та про «фашизм у Європі».
Багато обіцянок навести лад й усіх перемогти. Пафос ллється звідусіль. А що за іншій стороні цього «свята»?
О, це моє улюблене, коли 9 травневийський день сурка з дня победы перетворюється на дно.
Відсутність води у більшості російських міст, бо повністю згнила водопостачальна система. Відсутність газу та відсутність каналізації у 75% російських деревень, розвалені та закриті лікарні та школи, нано-асфальт, який кладуть у дірки, закриті заводи, безробіття, здорожчення…
Ось така вона «пабеда». Особливо мені сподобалась новина про завод, який випустив трактори з фото радянських військових часів срср й помер, тобто закрився, а людей звільнили.
Та новина про закриті тролейбусні маршрути через брак запчастин та зношеність обладнання.
Дуже гарний знак, як на мене, можна сказати, що це знакові події.
Що ж, перед «травневими шаличками» росія, як у радянські часи, знову пудрить носика, щоб ніхто не побачив її зношеності, зморшок, обвислого рихлого тіла та дірок на її затріпаних рейтузах.
Але з кожним роком це вдається все гірше та гірше, бо «зморшок», тліну та дірок так багато, що пудри той носик, не пудри, а він вже майже відвалився.
