Директор ЦРУ, колишній посол росії їде в москву, має розмову з патрушевим і потім з путіним, і починає казати, що ми знаємо ваш план. путін каже, що ми знаємо наш план краще - просто передай своїм - через 2-3 тижня України не буде. Далі перше попередження нашого президента. 31 жовтня, Глазго, кліматична конференція в Шотландії, Держсекретар США вперше повідомляє зеленському про перехоплений план вторгнення в Україну. 18 січня керівник ЦРУ Бернс в Києві з тим самим планом, попереджує, показує карти і акцентує: "Гостомель, Гостомель, вони підуть по афганському варіанту, захоплять аеропорт, президентський палац, ліквідація президента, як провів це радянський союз в Афганістані".
На другий день приїжджає Держсекретар Блінкен і знов повторює те саме: "Чонгар, Чорнобиль, Гостомель". Відповідь президента ви можете легко найти в інтернеті, там є ця зустріч нашого президента в ковідній масці і американського Держсекретаря. Слова зеленського заслуговують на цитування, просто я не вмію так гарно, інтонаційно це вимовити. З такою легкою посмішкою наш президент у відповідь на цю просто таки вбивчу інформацію каже: "розвідка у вас прекрасна, але ви далеко за океаном, а ми знаємо трошки глибше ситуацію в нашій країні".
Що після цього відбувається? З Гостомеля знімають спецільно створену для цього 4 бригаду Національної Гвардії України, оснащену американськими стінгерами, і відправляють на Схід в Широкий Лан. Що відбувається далі? Навколо Києва на той час уже не залишилося ні Житомирської 95-ї, ні Новгород-Волинської 30-ї бригади, всі пішли на Схід. Напрямок від Білорусі на Житомир і на Київ - нема нічого. Ну треба ще нагадати, що в тому році перед зустріччю з Лукашенком у вигляді жеста доброї волі наше керівництво прийняло рішення про ліквідацію 23-го танкового батальйону, який був основою створення нової Овручської бригади. Ліквідували. Тобто навколо Києва з боку Білорусі, з Житомирської частини не залишилось нічого. Просто - нічого.
А в Білій Церкві все ще стояла 72 бригада. І от тільки завдяки Залужному ця бригада залишилася і готувалася до оборони на двох берегах Дніпра. Хто трошки воював, той розуміє, як важко через таку величезну річку управляти єдиним військовим організмом одної бригади. Що таке одна бригада? Ну це від 3 до 5 тисяч, якщо повний комплект. Я не знаю скільки було в 72-й, давайте візьмемо по максимуму, але згадаємо, що на Київ наступали 45 тисяч російських військ. І усвідомимо всю трагедію Гостомеля і Бучі, і десятків, навіть сотень сіл і містечок Чернігівської та Київської області. От просто усвідомимо це.
Крім того подвига Залужного варто згадати і подвиг генерала Наєва. Хочу нагадати, що до початку війни головним військовим в нашій країні був саме Генерал Наєв, Командуючий Об'єднаних Сил. І формально він відповідав за все до того, як буде підписано Указ про воєнний стан. А Указ не підписували ні в жовтні, ні в листопаді, ні в січні, ні в лютому.
23 лютого, 23-го! нарешті скликали Раду Нацбезпеки і проголосували за введення надзвичайного стану. В чому різниця між надзвичайним станом і воєнним? Надзвичайний нічого не дає військам, він посилює функції поліції, все. За воєнний стан голосували двоє - Залужний і Олєйніков, всі інші на чолі з президентом проголосували за надзвичайний стан.
Відповідно, нема воєнного стану, війська не мають право виходити на рубежі оборони, вони сидять по місцю дислокації або на полігонах. Так вони й сидять до 23-го. Вони не можуть мінувати мости, вони не можуть їх демонтувати чи, тим більше, взривати, вони не можуть, в принципі, на приватній землі рити окопи, бліндажі і вогневі ловушки. Нема Указу. Був план війни, розроблений Генштабом, затверджений Радою Нацбезпеки, останній в 21-му році, не вступає в дію, тобто військові не можуть його реалізовувати аж до введення воєнного стану.
Задаю запитання: "хто вводить воєнний стан?" Указ Президента. При всіх обставинах - написано в законі. При нападі на Україну або загрозі нападу. Про загрозу нападу нам, починаючи з листопада, повідомляють керівництво сполучених штатів Великої Британії, НАТО, інших країн. Але він не вводиться, тому що "може ваша розвідка і прекрасна, але ми знаємо краще".
Так от Генерал Наєв на свій старх і ризик усно дає команду з Ровенського полігона на Коростень висунутися одному танковому батальйону. А другому танковому батальйону з полігону "Десна" з Чернігівської області висунутися перед Черніговом, в напрямку до Білорусі. Не всі виконують цей наказ, бо він усний, а потрібне бойове розпорядження, а він не може його підписувати, бо нема воєнного стану. І тоді він на свій старх і ризик, це він сказав у своєму інтерв'ю, його легко знайти, він підписує наказ висунутися цим двом батальйонам. Через день це рятує Київ від оточення з боку Житомира, а Чернігів від окупації.
Південь - також дуже принципова історія. Станом на початок 19-го року на Чонгарі знаходилося 3 бригади, ТРИ. 79-та, яку потім замінила 95-та, їй було передано 2 дивізії "Ураган" ракетного і 112 полк - сапери. Вздовж моря стоїть 25-та аеромобільна бригада, на Арабатській стрілці прикордонники, шоссе на Армянськ - 30-та механізована бригада плюс інженерний батальйон. Чому так багато інженерних батальйонів? Бо 4 рази в день вони перевіряють мінні поля і продовжують мінування, в тому числі дистанційне. В резерві ззаду під Олешками стоїть ще одна - 4-та бригада, яка охороняє південний напрямок.
Весь південь Запорізької і Херсонської області перерізаний бетонними каналами, збудованими ще при Радянському Союзі. В тому числі плануванням займалося Міністерство оборони. Вони вважали це протитанковими системами, так воно і є. Я сам в такому окопі служив. Це окоп 2 м глибиною і метра 3 шириною, зі скошеними бортами, по ньому танк пройти не може. Все це перебито малесенькими мостиками, мостики або демонтувати, або взірвати - раз плюнуть. І саме це відпрацьовувалось, на кожному мостику стояло КПП, КПП кожен день 4 рази перевіряло закладки.
Тепер переносимось в 22-й рік. На всьому південному напрямку, 160 км, знаходиться 50% комплектності 137-го батальйону. Тобто це в кращому випадку 300 чоловік. і 8 саперів на 24 замінованих моста. Ще питання є?
Саме тому за, якщо не помиляюсь, 5 днів все Лівобережжя, включаючи Маріуполь, було захоплено російськими військами.
А чим займалася влада? Ну влада займалася посадкою Порошенка, це святе. Тут про те, як Порошенко, виявляється, заважає нам виграти війну.
Але більшої активності викликає інше - "Наші гроші" в 2021 році порахували, що кількість тендерів на "велике будівництво" в 10 разів перевищила річні тендери Збройних Сил України. А тепер конкретна сума - 348 мільярдів гривень пішло на дороги за останній рік перед війною. Коли нас попереджали всі. Причому останнє збільшення цих видатків відбулося уже аж в грудні. І опозиція криком кричала - дайте 50 мільярдів Армії, щоб вона розгорнула ТРО, дайте 50 мільярдів Армії, щоб вона, в кінці кінців, закупила бронежилети, бо їх же не випускали після того, як Марченка посадили за ці бронежилети. Не було їх взагалі
