Обмін полонених за умови телефонної розмови Зеленського з путіним.
Колишній головред російського радіо «Єхо Москви» Олексій Вєнєдіктов в інтерв'ю Дудю розповів, як організовував першу розмову Путіна і Зеленського в 2019 році і обмін пропагандиста Вишинського (якого в Україні затримали за підозрою в держзраді) на захоплених українських моряків та Олега Сенцова.
Перемовини він вів в Макдональдсі на Хрещатику з першим помічником Зеленскього Сергієм Шефіром.
Росіяни, за словами Вєнєдіктова, запропонували обміняти Вишинського на моряків та Сенцова.
Українська сторона погодилася, але за умови того, що буде організована телефона бесіда між Зеленським та Путіним.
До речі, Пєскова Вєнєдіктов називав «моїм назначеним офіцером зв'язку».
Повна розшифровка розповіді Вєнєдіктова:
«У 19-му році, після обрання Зеленського президентом і після визволення Голунова, мені Олексій Громов на прийомі в Кремлі 12 червня, на День Росії, сказав: «Слухай, ну ось ти показав своє вміння витягувати своїх. А можеш витягнути наших?»
Я говорю: «Я взагалі не розумію, про що ти говориш».
Він каже: «Ну ось у нас в українській в'язниці сидить Кирило Вишинський, це журналіст із подвійним громадянством, РІА-новини очолював.
Ось можеш спробувати його обміняти на те, на се, на п'яте-десяте».
Я кажу: «Ну добре, я можу спробувати, звичайно, чому не спробувати». Я ж гордий, я можу показати, що ніхто не може, а я можу.
І Олексій каже: Що тобі потрібно?
Я кажу: «Мені треба одне. Щоб поряд зі мною не було нікого: ні ФСБ, ні МВС, ні СЗР, ні МЗС, ні вас. Мені потрібний один офіцер зв'язку. Котрий буде прямий. Якщо я йду на Зеленського, мені потрібен офіцер зв'язку, якому я дзвонитиму і який мені дзвонитиме. Усіх інших я посилаю на три літери.
Мені було сказано: «Добре, я пораджусь».
Наступного дня мені зателефонували з його приймальні, сказали: «Загалом, давай роби, ми в обмін можемо... там був список із 22-х, на мою думку, людей...».
Я запитав, а чому Тетяна Миколаївна Москалькова не може це робити, Уповноважена з прав людини.
Мені сказали, що я маю підготувати ґрунт, бо вони ні з ким не розмовляють, нова влада.
А мене та «Єхо Москви» знають. Ну, добре. Мені сказали: «Ти можеш запропонувати їм 19 моряків, які тоді були взяті, і як бонус – Сенцова».
Я подзвонив американському послу Хантсману, сказав, що мені треба поговорити.
Я приїхав, говорю - у мене ось така історія, обмін. Кажу, що в мене до вас прохання: не могли б ви якось зв'язатися з вашим колегою в Києві і зрозуміти, чи заважатимуть вони цьому обміну.
Я ж не хлопчик.
Якщо вони заважатимуть, обміну не вийде.
Він каже, що запросить Вашингтон.
Наступного дня мені дзвонить його секретар, каже, що Вашингтон дав добро, ви можете летіти до Києва.
Далі я дзвоню Іллі Новікову, адвокату, він у Києві.
Кажу: «Ілля, мені потрібна людина, яка розуміє проблему, і яка може допомогти повернути моряків та Сенцова туди».
Він зв'язав мене тоді із заступником міністра закордонних справ, такою була чудова дівчина Лана Зеркаль.
І я поїхав до неї в Гамбург, вона була в Гамбурзі.
Я виклав їй ситуацію.
Вона каже: «Я прокачаю, приїжджайте».
Я приїхав.
І ми вели переговори про це у Макдональдсі, на Хрещатику із першим помічником молодого президента Зеленського Шефіром Сергієм. У нас розмова про те, про це.
Я його переконую, він каже, що це складно, говорить із президентом своїм, виходить, я сиджу, чекаю.
І він насамкінець каже: «Добре, президент Зеленський згоден. На обмін». /Я це зробив за один день, за один обід у Макдональдсі./
Я говорю: «Ну, чудово, я зараз, значить, зателефоную»
А моїм офіцером зв'язку був Дмитро Пєсков. Призначений.
Я дзвоню Пєскову. І говорю: «Дім, така справа, вони згодні. Начебто, як би».
Він каже: «Почекай».
Іде. Бере слухавку і каже: «Нехай спочатку дадуть знак». А ні, брешу. До цього каже: «У нас умови», – каже помічник Зеленського. Телефонна розмова.
Бо коли Порошенко дзвонив, Путін не брав слухавку.
А молодий президент Зеленський не знає, чи візьме Путін трубку чи ні.
І ось тоді я зателефонував Пєскову і кажу: «Ось, потрібна телефонна розмова».
Пєсков повертається і каже: «Нехай дадуть знак».
Я говорю: «Дім, який знак?».
Він: «А хрін знає, мені сказали, що хай дадуть знак».
Я йду до цього Сергія, поки бургери там лежать, холонуть, кажу: «Сергію, потрібен знак».
Він питає, який.
Я кажу, що не знаю, Кремль сказав, що потрібний знак.
Він сказав добре.
Я в готель, він іде.
Він мені дзвонить і каже: «У тюрму хочеш?».
Я говорю, що не сильно.
Каже: «Я не жартую».
Я йду до в'язниці, не знаю, що їм казати, Кирило Вишинський там, ці хлопці.
Я їм говорю: «Хлопці, батьківщина вас не забула», щось там говорю. Закінчую. Виходжу. Стоять 12 камер телевізійних, прожектора, на фоні колючого дроту і значить...
Я кажу: «Так, дякую українському уряду, ось я відвідав, хлопці в порядку, ми сподіваємося...», якесь марення, коротше.
Повертаюся до себе, дзвонить мені Пєсков:
Ну все, сигнал отриманий. Кажу «Який?».
Каже: Ти що не розумієш, перша новина на всіх українських каналах про те, що тебе пустили до в'язниці! Вперше до них прийшов російський громадянин».
Я кажу: «А, то це був знак!».
Він каже: «Загалом, завтра о 9-й ранку чекаємо дзвінка».
Я дзвоню помічнику президента Зеленського. Кажу: «Завтра о 9-й ранку дзвінок».
Він каже: «Жартуєш?».
Я говорю: «Сам не вірю».
Був дзвінок.
І була хороша розмова.
Він потім мені каже:
«Слухай, була чудова розмова». (А якже, приємно ж вітання від путіна отримати з перемогою на виборах 2019, так старався... - В.С.)
А потім був і обмін.
Запитала сьогодні в Офсі президента України, чи правда ця історія була саме такою. Не підтвердили і не спростували.
Запитали в Lana Zerkal. Вона поки не відповідає.
Запитала в Илья Новиков. Він написав: «Все так і було, принаймні та частина, яку я знаю. Це червень-липень».
Запитала Nikolai Polozov. Бо він тоді був адвокатом захопленних моряків. Він написав: «Мені нічого не відомо про зусилля Венедиктова в обміні моряків».
Цікаво з роками дізнаватися, як відбуваються ті чи інші процеси.
